Екологія
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Жовтень 24, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 29 Травень 2015 06:05

За крок від катастрофи: річки подають «SOS»

Rate this item
(1 Vote)

На тлі без­лі­чі на­галь­них проб­лем, які по­тре­бу­ють сво­го пер­шо­чер­го­во­го ви­рі­шен­ня, на Пол­тав­щи­ні дня­ми на пов­ний го­лос за­го­во­ри­ли про не­ста­чу... пит­ної во­ди. При­чо­му, ви­зна­ють у влад­них ка­бі­не­тах, за­го­во­ри­ли за­над­то піз­но. Уже то­ді, ко­ли пе­ред ре­гіо­ном ре­аль­но за­ма­ячи­ла еко­ло­гіч­на ка­тас­тро­фа, че­рез яку жи­те­лі аг­рар­но­го ре­гіо­ну мо­жуть на­справ­ді за­ли­ши­ти­ся без жит­тє­дай­ної во­ло­ги. При­най­мні, без до­стат­ньої її кіль­ко­сті.

На перший погляд це здається дивним, адже, за даними Полтавського обласного управління водних ресурсів, територія області покрита густою мережею річок. Водний баланс регіону утворюють 1780 великих і малих річок загальною протяжністю 13006 кілометрів.

У тому числі — величавий Дніпро, який котить свої хвилі Полтавщиною на ділянці 145 кілометрів. Виблискують своїми велетенськими дзеркалами і повноводні Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища.
Основними джерелами водних ресурсів області є річки Сула, Псел, Ворскла, Оріль та їх притоки, а також згадані Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища на Дніпрі. У межах області формується стік трьох річок: Сліпорід, Говтва, Тагамлик. Крім річок, в області є ще 2688 ставків і 69 водосховищ загальною площею водного дзеркала 26,4 тисячі гектарів і загальним об’ємом води 427,94 млн куб. м. Водозабезпеченість одного полтавця в середній по водності рік становить 1,33 тис. куб. м, а за запасами води Полтавщина посідає 11 місце в Україні.
Здавалося б, приводу для занепокоєння щодо зменшення запасів питної води не існує. Але це на перший погляд. Полтавці в селах уже давно скаржаться на те, що колодязі там обміліли, а подекуди взагалі пересохли. До того ж, з певних причин, пов’язаних із так званим «людським фактором», значно погіршилася і якість питної води, через що в деяких населених пунктах її взагалі не можна вживати. Приміром, у промисловому Кременчуці, де воду до осель городян подають після попередньої очистки просто з Дніпра, чимало городян віддають перевагу питній воді, яку купують у магазинах.
Бракує води вже і в самому обласному центрі. Якщо місцевий водоканал ще справно подає артезіанську воду із глибоководних свердловин до їхніх квартир, то дачники, чиї ділянки розташовані край обласного міста, масово скаржаться на те, що рівень води в неглибоких «городніх» свердловинах та колодязях помітно впав. І в пік дачного сезону, коли для поливу необхідно багато води, її всім уже не вистачає.
Голова депутатської комісії з питань екології та раціонального природокористування Т. Корост сповнена оптимізму  щодо майбутнього річок ПолтавщиниМісцеві спеціалісти з екології стверджують, що така біда прийшла в область через замулення річок, уваги яким не приділялося останні 25–30 років. Хоча й водних артерій у регіоні нібито достатньо, але, згідно з даними районних державних адміністрацій та проведеними обстеженнями, 800 із них потребують очистки від замулення, реконструкції та впорядкування гідротехнічних споруд. Із 145 найважливіших річок негайної очистки потребують 75. Це — ні багато ні мало, а 3800 кілометрів водних артерій. Чи по силах таке навантаження для обласного бюджету? І навіть якщо гроші таки знайдуться, то скільки потрібно буде часу, щоб розчистити річки і зробити їх знову повноводними?
А фактор часу, між іншим, грає в цьому разі проти полтавчан. Тому, для вивчення ситуації із водним господарством на місцях, депутати Полтавської обласної ради, котрі входять до складу комісії з питань екології та раціонального природокористування, об’їхали днями сім районів області. Вони вивчали ситуацію зі станом водних об’єктів та оцінювали можливості розчистки річок. Голова комісії Тетяна Корост по завершенні поїздки поділилася з кореспондентом «ДУ» враженнями від побаченого.
«Природа політики не любить, вона любить господарське ставлення до себе. Річки — це своєрідні артерії, які збалансовують у природі наявність якісної води, — констатувала знаний на Полтавщині аграрій, Герой України Т. Корост. — Тобто, якщо не буде проводитися вчасна очистка річок, вони позаростають, позакриваються джерела, погіршиться кругообіг води, стане неможливою природна очистка річкових вод тощо. У тому числі — і підґрунтових вод. І слід визнати, що ми нині перебуваємо за крок від катастрофи, адже маємо 60% забруднених річок. І не лише на Полтавщині, а й в Україні».
За словами Т. Корост, більшість депутатів із комісії і без поїздки по районах знали справжній стан із ситуацією щодо замулення малих і великих річок. Нині ні для кого не секрет, що їхні пойми та береги перетворилися на сміттєзвалища, куди безкарно звозять сміття всі, хто хоче. А якщо до цього додати ще й те, що річки десятиліттями ніхто не розчищає, і вони заросли очеретом та нестримно перетворюються на болота, то неважко спрогнозувати, що нас чекає.
«Це вже призвело до того, що у нас не лише чистої води немає у колодязях — її немає навіть у свердловинах на глибині 150 м. Про що це свідчить? — риторично запитує голова комісії. — Ми бачимо, що не ростуть дерева, які саджаємо. Чому? Тому що рівень підґрунтових вод зараз уже нижче двох метрів. Якщо інші рослини ще якось можуть живитися за рахунок опадів, то дерева коренями не дістають до води... Це питання номер один, і воно вже кричить на повний голос!»
* * *
Свій вояж річками Полтавщини депутати провели напередодні чергової сесії Полтавської облради, на якій мали розподілити гроші з екологічного фонду — 39 млн грн, у тому числі і на очищення річок. Але, на думку Т. Корост, чимало депутатів до кінця не розуміють складності проблеми і підміняють поняття, коли йдеться про гроші екологічного фонду. З досвіду керівництва комісією вона як голова знає, що деякі народні обранці вважають природоохоронні заходи звичайним закопуванням грошей у землю, бо не бачать миттєвого результату. Можливо тому, що звикли робити «швидкі» гроші, і віддалена перспектива у будь-якій справі їх не влаштовує.
У цьому сенсі, не приховує Т. Корост, доволі міцні позиції тих депутатів, котрі розчистку річок десь у віддалених селах вважають другорядним завданням. Натомість лобіюють, приміром, ремонт каналізації в обласному центрі. Начебто теж нагальна справа, яка впливає на стан екології області. Несправна каналізація, звісно, теж погано, ділиться думками голова комісії. Але ж це ще не екологічна катастрофа, а скоріш надзвичайна ситуація, яку можна швидко усунути. А от на відновлення водного балансу підуть роки.
Тож чим скоріш дійдуть у депутатів руки до розчистки річок, тим більша вірогідність того, що вдасться уникнути справжньої екологічної катастрофи. Тому Т. Корост вважає стратегічною метою депутатського корпусу — покращення водного балансу всієї Полтавської області. І саме — через оздоровлення річок, як великих, так і малих. Не варто в цьому сенсі не помічати і соціальної складової оздоровлення водойм області, вважає голова комісії.
«Полтавці традиційно ставляться до річок ще й і як до об’єктів соціально-культурного використання. Не всі ж із них можуть дозволити собі відпочинок, приміром, у Туреччині чи Еміратах. Чимало наших земляків залюбки відпочивають на берегах річок, милуються навколишніми краєвидами. До того ж до бабусь та дідусів, що живуть у селах, з міста привозять на літні канікули дітей, які теж цілими днями купаються у водоймах. Зрозуміло, якщо не будемо очищати річки, то своїх соціальних завдань вони не виконуватимуть для полтавців, які проживають поряд з ними», — переконана Т. Корост.
Відомо, що часто відремонтувати щось із того, що давно кинуте на призволяще, обійдеться дорожче, ніж збудувати нове. Так і з розчисткою замулених річок. Ціна питання тут, як кажуть, дуже висока. Приміром, у райцентрі Котельва, де проживає голова екологічної комісії облради, таки вдалося розчистити місцеву річку. За висновками Т. Корост, це дуже затратна справа. Жінка уточнює, що річки «ремонтують» так само, як, приміром, будинки і дороги. Виготовляють проекти, визначають кошторис тощо.
«Скільки обходиться розчистка річок? З досвіду розчищення річки в рідній Котельві, де ми розчистили близько кілометра, знаємо, що це обійшлося до мільйона гривень, — констатує голова комісії. — Розчистити річку непросто. Нашу річку розчищали за проектом: глибина — три метри, ширина — 25–30 м. У такому разі це робиться на 20 років наперед. У фахівців по річках є так звані паспортні дані річок: глибина та ширина кожної, її довжина тощо. І якщо не зробити все, як належить, вважайте цю роботу звичайним окозамилюванням. А коли буде фахова очистка, то це наче лікувати артерії у людини: вони можуть залишитися забитими, а можуть справно працювати, і людина буде добре почуватися. Так і в природі».
До речі, у поїздці членів депутатської комісії супроводжували деякі голови місцевих сільрад. Майже всі вони нарікали не лише на те, що на розчистку річок у місцевих бюджетах практично немає грошей, а й на організаційні труднощі самого процесу розчистки.
На заваді, навіть якщо гроші і виділять, стають традиційні для України перешкоди: сумнівні тендери при виборі підприємств, які мають робити розчистку річки. На цьому етапі, визнавали голови сільрад, зазвичай, завжди до справи «долучаються» підставні фірми. До того ж дуже складно знайти «серйозну» організацію, яка готова фахово розчистити водойми. Справа ця складна і потребує неабияких зусиль.
Під час робочої поїздки депутати подивилися й на те, як уже ведуться роботи по розчистці річок у деяких районах області. Думки щодо важливості розпочатої справи були одностайні: розчистка річок зменшить їхнє замулення, обміління та стане на перешкоді заростанню болотною рослинністю, збільшить пропускну здатність водойм. А це, своєю чергою, знизить ризик підтоплення прилеглих населених пунктів, покращить екологічну ситуацію в Полтавській області в цілому.
Крім того, виконання робіт по розчистці водойм позитивно вплине на організацію відпочинку жителів області, адже чимало річок протікають у межах населених пунктів, де розташовані дитячі оздоровчі табори, місця масового відпочинку людей, місця для риболовлі та полювання тощо.
Ознайомлення із ситуацією на водоймах, схоже, таки відіграло свою позитивну роль. На черговій сесії Полтавської облради 14 травня 2015 року депутати затвердили перелік природоохоронних заходів у 2015 році, які мають фінансуватися за рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища. Загалом на це виділено майже 34 млн грн, у тому числі і на розчищення річок — передбачено майже 26 млн гривень. Звісно, це недостатньо, щоб одночасно розпочати розчистку всіх «проблемних» водойм. Але, як кажуть, прецедент створено: обласна рада повернулася обличчям до джерел життя, і депутати розуміють, що вкладені сьогодні в розчистку річок гроші принесуть зиск у вигляді екологічно збалансованого природного середовища вже прийдешнім поколінням полтавців, які не відчуватимуть нестачі питної води та не бачитимуть замулених боліт замість річок...
* * *
Довідка «ДУ»: Споживання води на нашій планеті зростає вдвічі швидше, ніж населення, насамперед через використання води в промисловому виробництві. Нині споживається 4500 млрд куб. м води на рік. До 2030-го її споживання збільшиться до 6900 млрд куб. м, вважають експерти робочої групи з водних ресурсів Всесвітнього економічного форуму. До того часу дефіцит води може сягнути 40% (визначаючи доступні ресурси води, автори доповіді враховували їх безпеку та можливість використання без шкоди для навколишнього середовища). Щоб покрити цей дефіцит, потрібні дорогі новітні технології отримання та очистки прісної води, що потребує $200 млрд додаткових витрат на рік.
Наразі 70% усієї води витрачається в сільському господарстві, 16% — у промисловості і 14% іде на побутові потреби. Для виробництва однієї пластикової пляшки, приміром, потрібно 95 л води, кілограма рису — 1900 л, кілограма курячого м’яса — 3500 л, а одного автомобіля — 148000 л.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».