Український переклад з оригіналу п’єси здійснила народна артистка України Лариса Хоролець. Саме на сцені Театру драми і комедії 1979 року відбувся драматургічний дебют Лариси Іванівни. Вистава за її п’єсою «Мне 30 лет» ішла майже 200 разів.
Через чотири роки театр поставив ще одну п’єсу пані Лариси — «Третий». Ці вистави прикрашали афішу театру у перші роки його життя. А нещодавно Київський театр драми і комедії відсвяткував свій 40-річний ювілей.
Нині Ерік-Емманюель Шмітт — один із найпопулярніших письменників не тільки у себе на батьківщині, у Франції, але й у всьому світі. Вистави за його творами з успіхом ідуть у театрах Європи, обох Америк, Азії та Африки. Митець — лауреат Гонкурівської премії, вже сьогодні його вважають класиком сучасної літератури. Успіх п’єси «Відвідувач» (Le Visiteur) став одним із визначальних у долі автора.
У 1997 році Шмітт написав «Гульвісу» (Le Libertin) — легку і захопливу комедію про філософа Дідро. Того ж року п’єсу майже одночасно поставили Паризький театр «Монпарнас» та Берлінський «Шаубюне». А наступного року на екрани вийшов художній фільм з Фанні Ардан в одній із головних ролей.
Особистість, художня творчість, філософські дослідження Дені Дідро цікавили Шмітта ще під час роботи над дисертацією. Вже тоді, за його власним зізнанням, він замислив присвятити автору «Парадоксу про актора» п’єсу.
Захотів відтворити його плоть, безумства, показати, настільки той вільний, як легко змінював свої думки, суперечив собі, починав щоразу з нуля, весь час був у роздумах, ніколи не був ні в чому впевнений. «Це моя найвеселіша п’єса, написана весною, для весни, із сильним відчуттям оновлення, життєвої сили», — згадував автор.
Комедія «Гульвіса» відтворює лише один день із життя французького філософа Дені Дідро. Кожен із героїв мимоволі стає співучасником майстер-класу зі зваблення. А філософ, драматург і вчений потрапляє в полон відразу кількох жінок. Чи вдасться йому втриматися від спокуси? Чи напише він свою статтю про мораль? Вистава «Гульвіса» дає комічне майже фарсове рішення теми зваблення.
Вистава «Гульвіса» — третя робота режисера-постановника Ігоря Грінберга на сцені Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. І сьогодні тут з успіхом ідуть його вистави «Не оставляй меня» за п’єсою «Глибоке синє море» Теренса Реттігана та «Верная жена» Сомерсета Моема.
Ось що розповів режисер про комедію «Гульвіса»: «Як і всі геніальні люди, Дідро часто містифікував власне життя... Шмітт, окрім п’єси Le Libertin, написав дисертацію про Дідро. Звісно, драматург знає про філософа все й навіть підхоплює його принцип гри з реальністю. Тому, мабуть, вистава є версією однієї з містифікацій життя Дідро...»
Вистава дала можливість по-новому показати грані свого творчого обдарування заслуженій артистці України Ірині Мельник (Анна-Доротея Тербуш), акторам театру Сергію Детюку (Дені Дідро), Тетяні Комаровій (Антуанетта Дідро), Олені Завгородній (панна Гольбах), а також молодим артистам Олександрі Петько (Анжеліка Дідро) і Антону Вахліовському (Баронне).
Судячи з реакції глядачів під час перших показів, виставу має чекати довге творче життя. Чого їй і хочеться побажати. А вже зовсім скоро репертуар театру поповнить українська класика. Режисер Анна Козирицька завершує роботу над виставою «Брехня» за Володимиром Винниченком.
Едуард ОВЧАРЕНКО,
фото із сайта театру