В і без того безрадісне життя героїв незмінно вторгається трагедія, хоча те, як вони самі реагують на жахливі події, скоріше схоже на фарс.
Сюжет вистави побудований навколо такого явища, як фантомні болі. Навіть наука ще до кінця не визначилася, що це за явище, однак молоді письменники побачили в цій аномалії дещо особливе і взяли собі на озброєння.
Головна героїня п’єси Ольга, втративши чоловіка, втратила і розум, так і не зумівши усвідомити втрату. Щодня вона приходить на місце його роботи — до трамвайного депо. Молода жінка продовжує турбуватися про свого, як їй здається, чоловіка, не розуміючи, що сьогодні у вагончику її зустрічають зовсім інші чоловіки.
Вони користуються її безумством, їх забавляє те, що вона приймає їх за свого чоловіка, приносить їжу, йде до ліжка. Але все ж таки у цьому забутому Богом місці з’являється людина, здатна розірвати це замкнено коло.
Хлопець на ім’я Діма волею долі опиняється в тому самому вагончику. Спочатку йому теж здається забавною історія з Ольгою. Однак в якийсь момент юнак розуміє, що він не здатен на таку жорстокість...
У п’єсі Сигарєва дивним чином поєднуються характерні для нової драми риси і вічні моральні теми. Герої історії — найнижчий прошарок суспільства. Вони варяться у власному соку і розтоптують свіжі паростки життя та почуттів. Але світ живе за законами драматургії, в якої завжди є герой на такий випадок. Цей герой, навіть сам того не усвідомлюючи, горить, запалений почуттями, і освітлює шлях до добра, співчуття, моралі. Нехай навіть на одну мить.
Чи може боліти те, чого вже немає? Де закінчується людяність і чи можна сподіватися на щасливий кінець? Ці та інші болючі запитання хвилюють молодих творців експериментальної вистави з брутальним приголомшливим сюжетом за п’єсою одного з найвідоміших драматургів сучасності.
Це — спектакль про те, як злітає з озлоблених сердець звичне споживацтво, безвідповідальність, безтурботне ставлення до чужого життя, небажання розуміти, що таке чесність і гідність. А ще про те, як переживання чужого болю допомагає достукатися до своєї душі.
Чесна, безкомпромісна вистава «Фантомні болі» не дарує глядачам жодних ілюзій щодо їхнього життя. Надзвичайно реалістична гра молодих акторів Вікторії Ромашко (Ольга), Віктора Стороженка (Діма) ті Олега Коркушка (Гліб) провокує присутніх у залі та змушує аналізувати своє життя і дивитися на реальність такою, якою вона є.

Едуард ОВЧАРЕНКО