Захід відбувається в рамках міжмузейного проекту «Український натюрморт» за ініціативи «Карась Галереї». Проект спрямовано на зібрання у цілісну єдність та аналіз найбільшої кількості творів у жанрі натюрморту за всю історію українського мистецтва.
Мета проекту — крізь історичну оптику митців різних поколінь віднайти певну формулу українського натюрморту як феномена української самоідентифікації, бо натюрморт — це насамперед розміщення предметів повсякденного змісту на площині, коли звичайні предмети набувають символічного значення.
Відкриваючи виставку, генеральний директор Музею Петро Гончар звернув увагу, що всім дуже добре відомий український пейзаж, а про український натюрморт більшість не має жодного уявлення.
Коли ж почали детальніше вивчати це питання, то з’ясували, наскільки багата тематика українського народного натюрморту, наскільки глибока його символіка. Робота над цією темою вже принесла багато відкриттів.
Один з ініціаторів проекту, представник «Карась Галереї» Олександр Заклекцій наголосив на тому, що, з одного боку, натюрморт перебуває поза часом, оскільки такий самий об’єкт, як зараз, можна було намалювати 100 чи 200 років тому, а з іншого — це віддзеркалення чуттєвого світу саме того часу, коли він створювався.
Натюрморт у буквальному смислі слова — це справа людських рук. На відміну від пейзажу чи портрета, художник власною волею створює композицію, він має повне право творити і висловлювати себе. Натюрморт — це висловлення внутрішнього «Я» як окремої людини, так і цілого народу.
Є таке явище, як британський чи американський натюрморт. А є натюрморт український, який кардинально відрізняється від російського. В українському натюрморті дуже багато червоного, а в центрі, як правило, кавун — соковитий символ того, що вирощено своїми руками. А в російському можна побачити лапті, батоги, упряж, тобто показну неохайність.
Українські художники з особливою любов’ю вимальовували всі предмети, адже з великою повагою ставилися до праці людських рук. І квіти тут не тільки польові, а й ті, що ростуть на клумбах.
Організатори експозиції прагнуть об’єднати українські народні натюрморти в одну базу, а згодом видати каталог, знайти ідентифікацію українського натюрморту.
Виставка «Українська народна картина: натюрморт» — це лише перша частина великого проекту. Наступні виставки мають відбутись у Харківській муніципальній галереї, Інституті проблем сучасного мистецтва, Львівській арт-галереї «Дзиґа», Національному музеї «Київська картинна галерея», в одній із галерей Одеси та «Карась Галереї».
Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
