Саме вони можуть несподівано вивести до життєвого перехрестя, від якого у різні боки розбігаються вузькі доріжки. Де є й така, що виведе до світу дивних захоплень...
З О. Кириловою таке сталося у квітні 2017 року, коли вона вперше в житті несподівано для себе взяла до рук голку, за допомогою якої майстри валяють з овечої вовни дивні речі.
Відтоді, коли жінка, за її власним жартівливим висловом, «підсіла на голку» і розклала перед собою перший жмут вовни, не минуло й року, а її дивні, неперевершених форм і краси валяні іграшки-звірятка — миші, кішки та собачки знайшли собі хазяїв у Канаді, США, Нідерландах, Ізраїлі, Україні, Франції, Білорусі, Польщі, Литві, Латвії, Норвегії...
Причому перебірливих закордонних покупців валяних персонажів тваринного світу майстрині з Полтави приваблює не техніка наївного мистецтва, притаманного початківцямаматорам, а навпаки — довершеність форм, пропорцій, напрочуд удала передача емоцій її чотирилапих героїв та їхня разюча схожість з оригіналами тощо.
Цікаво, що навіть і сьогодні, коли полтавка стала вже доволі відомою майстринею у світі валяної іграшки, вона до пуття не може пояснити, що її підштовхнуло обрати саме цей напрям творчості для душі.
«Якось одного дня я відчула, що вже час зайнятися чимось новим для себе, бо до того в мене не було хобі, — пригадує свій шлях у чарівний світ валяної іграшки О. Кирилова. — Звісно, вибір був — зайнятися вишивкою, плетінням, малюванням або ліпниною... Я навіть спробувала себе у кількох техніках, але зрозуміла, що все це не для мене.
Випадково на очі потрапили валяні іграшки. Зацікавилася технологією їхнього створення. В Інтернеті відшукала уроки з виготовлення валяних доробок, спробувала і сама щось зробити в техніці сухого валяння. Почала з... мишей.
Перші іграшки вийшли, як і варто було очікувати, незграбними. Але інтерес до валяння у мене не пропав і я поступово удосконалювала техніку. Коли валяти мишей стало нецікавим і я відчула, що вже можу перейти до більш складних завдань, зайнялася виготовленням іграшкових кішок. За ними настала черга собачок...»
Нині всі, хто знайомий із творчістю О. Кирилової, дивуються з того, наскільки досконало і правдоподібно вона передає притаманні риси характеру та навіть емоції своїх персонажів. Іграшкові кішки та собачки, чимало з яких зроблено в натуральну величину, зпід рук майстрині народжуються наче живі істоти.
Настільки майстерно вона працює з оригінальним матеріалом, яким є овеча вовна. Навіть найменші деталі — пластика, вираз обличчя та очей, складки шкіри, масть іграшкових тваринок, пози, в яких вони завмерли тощо, пророблені до найменших дрібниць. Мимоволі спадає на думку, що пані Ольга добре знається не лише на техніці малювання, але й на анатомії тварин, яких створює з вовни.
«Насправді я ніколи не вчилася навіть у художній школі, — зізнається майстриня. — Усі мої іграшки — плоди моєї уяви. Коли я починаю валяти нову іграшку, я навіть не малюю ескізу. Тим більше не виліплюю з глини чи пластиліну їхніх фігурок, щоб потім із натури копіювати.
Усе виходить спонтанно в процесі роботи. Хоча в техніці сухого валяння не можна помилятися. Особливо перебільшити з пропорціями. Виправити буде дуже важко. Часто зовсім неможливо. Процес валяння захоплює настільки, що іноді можу працювати багато годин поспіль...»
У творчості самодіяльної майстрині є своєрідне табу: полтавка ніколи не копіює чужих іграшок. Хоча в Інтернеті можна знайти їх безліч. О. Кирилова переконана, що копіювання рано чи пізно завдасть шкоди не тільки власним навичкам валяння, але й репутації майстра. Адже замовники валяних іграшок, яких у неї дедалі більшає, можуть одного дня побачити саме таку іграшку, але іншого майстра...
«Від клієнтів замовлення надходять різні. Часто мені надсилають фото або малюнки кішок і собачок, яких просять виготовити з максимальною схожістю, — розповідає О. Кирилова. — Замовляють просто іграшки або купують ті, що я вже виготовила. Одного разу з Норвегії надійшло замовлення виготовити... голову кішки. Я довго не могла стати до роботи, бо дуже незвичним було замовлення, адже незрозумілим було, якого саме розміру мала бути голова, її масть, вираз кошачої мордочки...
Зв’язалася із замовницею. Та пояснила, що має невеличку крамницю і хоче у вітрині виставити кішку, одягнену у казковий костюм. Тож їй потрібна лише голова. Решту вбрання зроблять на місці. А от на зріст кішка у вітрині буде 40 см. Лише після цього я уявила пропорції іграшки і вже за кілька днів замовлення відправила за кордон...»
Майстриню з Полтави часто запитують про те, скільки вона виготовила іграшок? Жінка у відповідь знизує плечима, адже обліку іграшок, які створено власними руками, не веде. Каже лише, що багато. Чимало з них вона подарувала друзям і знайомим, ще більше виготовила на замовлення клієнтів.
До речі, на виготовлення однієї валяної іграшки майстрині потрібно від двох до семи днів. Одного разу О. Кириловій із Каліфорнії (США) замовили одразу вісім іграшкових кішок, причому різних.
Те замовлення вона пам’ятає й досі, адже то була справжня творча робота. Тваринки повинні були мати свої відмінності, риси характеру, масть, вираз очей і облич тощо. Замовлення О. Кирилова виконала вчасно і велику коробку з оригінальними, валяними вмілими руками полтавської майстрині іграшками було відправлено за океан.
Нині у О. Кирилової багато творчих планів, адже вона не хоче перетворити своє хобі на ремесло. Творча складова для О. Кирилової — головний напрям у виготовленні дивних і напрочуд правдоподібних іграшок. Кожна народжена нею іграшкова тваринка — наче сходинка до чергової особистої перемоги. Перемоги, яка укріплює впевненість у власних силах і дарує радість іншим від її творчості...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
Фото автора