Федір і Василь Кричевські — видатні українські митці першої половини ХХ століття. Федір Кричевський — один із засновників Академії образотворчого мистецтва (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Василь Кричевський — автор проекту Українського державного герба. Більшість робіт, які раніше зберігались у приватній колекції онуки Кричевських, відомої американської та української художниці Катерини Кричевської-Росандич у США, мають надзвичайну історичну та мистецьку цінність. Це акварелі, написані Катериною Кричевською та Василем Васильовичем Кричевським у 1943 році, перед від’їздом з окупованого Києва.
Мистецькі «гурмани» оцінять також і витончені пейзажі визнаного в Європі майстра Миколи Кричевського, написані в Парижі та Венеції у 30-ті роки минулого століття. Як відомо, в буремному ХХ столітті доля розкидала славетну родину Кричевських по різних країнах світу. Вони опинились у Франції, Венесуелі та США, де продовжували свій життєвий та творчий шлях.
В окремій залі представлено 21 роботу київської художниці Олени Овчиннікової, що нині мешкає в Пітсбурзі (Пенсильванія). Художниця також походить із відомої київської мистецької династії. Її батько Василь Овчинніков — талановитий митець та музейник, який упродовж сорока двох років очолював Київський музей західного та східного мистецтва.
Навіть у радянські часи Олена Овчиннікова створювала глибинно-українські по суті, яскраві епічні композиції, в яких постають національні образи та сюжети. Олена подарувала Музею української діаспори твори, написані нею у 60–80-х роках минулого століття в Україні. Це зразки станкової, книжкової графіки та акварелі, які мають виразний національний колорит та характерну для майстрині фресково-монументальну стилістику.
Ніна МАКСИМОВА