А минулого театрального сезону в Київському театрі «Актор» він здійснив постановку спектаклю «Без вини винувата» за п’єсою російського драматурга українського походження Миколи Коляди. Цю ліричну комедію відразу полюбив київський глядач. Цього ж разу режисер звернувся до творчості відомого італійського драматурга Ніколаї Альдо, який за своє довге творче життя написав понад 60 п’єс. Одним із найпопулярніших його творів є детективна п’єса «Ти ніколи не каталася на верблюді» («Іграшка для мами» у версії театру).
Основна тема п’єси — це стосунки літньої жінки і її вже далеко не молодої дочки у сучасній італійській родині. Однак схожі проблеми ми можемо побачити і в родинах українських. У виставі показано, чим може обернутися боязнь самотності та егоїстична материнська любов. Творці спектаклю невипадково назвали свою роботу егоїстичною комедією. Вистава складається із забавних, веселих, а часом сумних ситуацій. Так само, як і в житті, де веселе і сумне йдуть поруч.
Головна героїня своїм егоїзмом, по суті, ламає особисте життя рідній дочці. Чи мала вона право це робити? Напевне, ні. Але актори не намагаються її засудити, проте й не роблять спроби захистити, та все ж прагнуть зрозуміти логіку її дій і вчинків.
Усі троє жінок — Ольга (актриса Анна Варпаховська), її донька Ельза (Лариса Руснак) та сусідка Айріс (Ірина Калашникова), кожна по-своєму, нещасні. Хоча Ольга має міцне на свої роки здоров’я, але вона постійно відчуває самотність. Ельзі вже за п’ятдесят, та вона не зазнала щастя в особистому житті, а мама через свій егоїзм забирає в неї чи не останню надію щось змінити. Сусідка Айріс — це людина, яка повністю перебуває під владою серіалів, і реальне життя для неї перестає існувати (до речі, дуже повчальний персонаж для наших телеманів).
Який же можна зробити висновок від побаченого? Напевно, треба любити не лише самого себе, а й своїх ближніх, намагатися зрозуміти їх і по-можливості їм допомагати. І незалежно від того, скільки років тобі і тим, хто поруч.
Як показала реакція глядачів під час перших показів, вистава матиме довге творче життя. А ми чекатимемо нових спектаклів від Київського театру «Актор». Шкода, що до цього дня не дожив засновник та багаторічний художній керівник театру Валентин Шестопалов. Напевне, він би порадів, що «Актор» з кожним роком знаходить дедалі більше нових прихильників.
Едуард ОВЧАРЕНКО