Політики кинулися наперебій маніпулювати вкрай поляризованими суспільними настроями, щоб вирвати собі бодай часточку прихильності людей, засліплених колективною люттю.
«Розслідування нападу на Катерину Гандзюк знову засвідчило очевидну неспроможність правоохоронної системи ефективно розслідувати як цей, так і низку інших нападів на громадських активістів, що сталися в різних регіонах України після Революції Гідності», — заявили представники 73 громадських організацій, вимагаючи гучних відставок силовиків.
Це при тому, що винні особи встановлені і з ними працює вже не Генпрокуратура, а СБУ. Тому вимога будь-що «розіп’яти» когось із відповідальних осіб виглядає занадто простим рішенням: як кістка, кинута в голодний натовп.
А от що робити, аби натовп бачив далі «кістки» і не дозволяв себе ошукати подачками та маніпуляціями,— ось головне.
Дівчина, що любила і вміла «робити» вибори
Для початку чесно визнаємо: більшість українців до липня цього року навіть не здогадувалися про існування такої громадської діячки, як Катерина Гандзюк. Окрім рідних, друзів, колег та співвітчизників із Херсонщини.
Уся Україна дізналася про неї лише в липні цього року, коли на 33-річну виконувачку обов’язків керуючого справами Херсонської міськради, місцевого екс-депутата, аспірантку Національної академії державного управління при Президентові України Катерину Гандзюк скоїли напад та облили сірчаною кислотою. Кілька місяців боротьби з жахливими хімічними опіками закінчилися для молодої жінки трагічно. Кажуть, тромб...
Кваліфікація лікарів відомого столичного Опікового центру, що на вулиці Краківській, де лікувалася Катерина, не піддається сумніву — в 2014 році вони витягли з того світу не одного українського воїна, що «горів» під російськими обстрілами на Донбасі.
Однак ця раптова смерть справила шокуючий ефект — по всій країні люди вийшли на пікети. Адже померла співвітчизниця фактично заплатила життям за свою активну громадську позицію.
На жаль, це вже далеко не перший випадок із часів Революції Гідності, з яким правоохоронці так і не розібралися. Звісно, це не сприяє суспільній довірі та настроям.
Аналізуючи ситуацію, не можна обійти увагою особистість та професійну діяльність померлої. Вікіпедія та Фейсбук багато можуть розповісти про те, за що Катю Гандзюк могли любити, а за що — настільки ненавидіти, щоб зважитися на жахливий злочин.
Зазначимо, що херсонська активістка — досвідчена людина в місцевій політиці, куди вона прийшла одразу після закінчення в 2006 році Херсонського держуніверситету.
Через 10 років Катерина закінчила ще й Національну академію державного управління при Президентові України.
У 2014 році Гандзюк працювала у передвиборчому штабі Володимира Миколаєнка, який був кандидатом у мери Херсона від партії «Батьківщина». Після перемоги на виборах у 2015 році Миколаєнко вийшов із партії. Покинула «Батьківщину» і Катерина Гандзюк.
У 2015 році вона стала членом виконкому Херсонської міськради за квотою фракції партії «УКРОП», але у 2016 році «УКРОП» відкликав її звідти — за неналежну поведінку.
До нападу активістка працювала у міській владі Херсона як виконувачка обов’язків керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради, а також була радником мера міста Володимира Миколаєнка.
«Катя вміє і любить робити вибори», — писав про неї відомий волонтер Роман Синіцин. За його словами, Катерина та інші пішли з «Батьківщини» після того, як Тимошенко висунула кандидатом від БЮТ на мера Херсона колишнього регіонала.
«Тоді Катя з командою завели на посаду проукраїнського мера Миколаєнка, майже без бюджету і з розгромним для конкурентів результатом. Причому двічі завели. От з тих пір Катя там працює керуючою справами.
При Каті Херсонська міська рада була визнаною найпрозорішою в Україні минулого року, і це показник», — радів за колегу Роман Синіцин.
За його словами, за часів роботи Катерини на посаді Херсонська міськрада одна з перших відкрила доступ до багатьох публічних даних, у тому числі до інформації про бюджетні витрати, про власників рекламних площ, МАФів у місті та інше.
Оселедці — як метод політичної боротьби
Утім, за характером Катерина була, як кажуть, не подарунок, і її манери у спілкуванні з опонентами не можна було назвати вишуканими. Судіть самі. Переказують, що одного разу депутат Херсонської міськради Дмитро Ільченко образився на місцевого журналіста Сергія Нікітенка. І закликав місцевий бомонд організовано відправити норовливого «троля» у мережевий бан.
Натомість Катерина, захищаючи друга, кинула зустрічний виклик. Мовляв, обіцяю всього за 20 лайків під дописом про статтю місцевого активіста Олександра Савича під час сесії міськради публічно встромити за комір депутату-кривднику оселедця.
Народ підтримав, і свою обіцянку Катерина виконала. «Рибний день відбувся», — відзвітувала Гандзюк у Фейсбуці.
Не жаліла вона міцного слівця і для інших посадовців та «рекетирів у погонах». Зокрема, публічно і досить різко висміяла конфлікт із начальником управління захисту економіки в Херсонській області Артемом Антощуком.
Друзі активістки звертають увагу, що у Гандзюк було два головних «напрямки», за якими вона мала принципових опонентів: це протидія «проросійським рухам» у Херсоні, а також боротьба з корупцією та бездіяльністю в місцевій поліції.
Наприклад, у квітні 2018 року Катерина Гандзюк заявила, що майже 200 несправжніх журналістів отримали в обласній поліції дозволи на травматичну і газову зброю у 2014–2018 роках.
Також Гандзюк критикувала голову Херсонської облдержадміністрації та звинувачувала його в організації тітушок проти противників вирубки лісів у регіоні.
Отож ворогів у неї було немало, і з ними вона не панькалася — ні в реальному житті, ні у віртуальному спілкуванні. Друзі ж бачили в Каті щирого і полум’яного борця за правду, незвичайну та харизматичну молоду жінку, патріота рідної Херсонщини, непримиренну активістку, сміливу і надзвичайно енергійну людину.
Сама ж Катерина бачила свій сенс життя, як вона написала в день свого 33-річчя, «в служінні гуманістичним ідеалам людства».
Навіть у відеозверненні з лікарняного ліжка Катерина громила своїх злісних ворогів, критикуючи бездіяльність правоохоронних органів при розслідуванні нападів на громадських активістів. Оприлюднений нею список активістів, що зазнали нападу в 2017–2018 рр., ліг на стіл спікеру парламенту разом з ініціативою зі створення у Верховній Раді Тимчасової слідчої комісії.
Кримінальне провадження, за яким розслідується напад на Гандзюк, перекваліфіковано на «Умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Винні — відомі. Залишилося з’ясувати — мотиви і замовників.
На жаль, потрібно визнати, що трагічна доля активістки по-справжньому болить простому люду — її рідним, близьким, знайомим, друзям, соратникам.
Решті знадобився лише факт її смерті — для того, щоб дружно і під ворожий акомпанемент волати, набираючи лайки: «Караул, у країні безлад! Усіх на гілляку!»
А що ми маємо зараз? На кістках Катерини, образно кажучи, «танцюють» усі — від лідерів президентських перегонів до політичних клоунів. Для розумного громадянина і виборця такі політики повинні «померти» раз і назавжди.
Смерть Катерини Гандзюк, як і смерті інших людей, що дійсно прагнули змін і не боялися йти проти системи, нічого не будуть варті, доки їх не підтримає все суспільство — як мінімум, думаючи головою, а не шлунком на чергових виборах.
Розумний громадянин розуміє, що його майбутнє залежить тільки від нього самого, його небайдужості і вимогливості. Тому він як може допомагає власній країні, тисне на владу, шукає у своєму колі лідерів, висуває їх і усіляко підтримує.
А найголовніше — зберігає спокій, не дає посварити громадянське суспільство, з холодною головою веде соціальну дискусію і приймає рішення, сам при цьому не уникаючи відповідальності.
* * *
Верховна Рада утворила Тимчасову слідчу комісію, яка займатиметься перевіркою відомостей та з’ясуванням стану розслідування щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів.
За ухвалення відповідного проекту постанови № 9262 «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів» за основу та в цілому проголосували 259 народних депутатів при 150 мінімальних, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Головою ТСК обрано народного депутата Борислава Березу (позафракційний), заступником голови — народного депутата Сергія Алєксєєва (фракція «Блок Петра Порошенка»).
До основних завдань Тимчасової слідчої комісії належить, зокрема, проведення перевірки відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів, ходу розслідування правоохоронними органами цих нападів, а також ініціювання питання про притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законодавством України.
Термін діяльності Тимчасової слідчої комісії та термін подання нею звіту про виконану роботу на розгляд Верховної Ради України — три місяці з дня її утворення.
До складу Тимчасової слідчої комісії включено народних депутатів: Юрія Буглака (фракція «Блок Петра Порошенка»), Валерія Карпунцова (БПП), Найєма Мустафу-Масі (БПП), Максима Саврасова (БПП), Василя Яніцького (БПП), Ігоря Алексєєва («Народний фронт»), Сергія Висоцького («Народний фронт»), Антона Геращенка («Народний фронт»), Юрія Павленка («Опозиційний блок»), Дмитра Шпенова («Опозиційний блок»), Олену Сотник (Об’єднання «Самопоміч»), Ігоря Луценка («Батьківщина»), Андрія Шипка (партія «Відродження»), Євгена Рибчинського («Воля народу»), Ірину Геращенко, Остапа Єднака, а також Ігоря Мосійчука (Радикальна партія).
* * *
Тимчасова слідча комісія не матиме доступу до матеріалів розслідування вбивства Катерини Гандзюк, адже всі матеріали справи будуть повністю засекречені.
Про це повідомив генеральний прокурор України Юрій Луценко, передає у Facebook його прес-секретар Лариса Сарган.
Генпрокурор наголосив, що слідство не завершене, тому створена Верховною Радою Тимчасова слідча комісія не зможе отримати доступ до документів.
«Не уявляю, що може робити ТСК при незакінченому слідстві. У ТСК не буде навіть предмету слідства, адже вся інформація буде засекречена», — підкреслив Луценко.
Ще одна з причин засекреченості — витік інформації. Зараз ГПУ перевіряє причетність 12 осіб до замовлення вбивства Гандзюк. Луценко вважає, що одна з версій слідства витекла у ЗМІ.
* * *
Посли країн «великої сімки» стурбовані зростанням насильства щодо активістів громадянського суспільства в Україні й закликають притягнути до відповідальності замовників і виконавців подібних нападів.
Про це зазначається у Twitter канадського головування у групі послів G7.
«Ми дуже засмучені смертю Катерини Гандзюк та висловлюємо наші співчуття її родині та друзям. Ми глибоко стурбовані зростанням насильства щодо активістів громадянського суспільства. Замовники та виконавці таких нападів повинні бути притягнуті до відповідальності», — ідеться в повідомленні.
* * *
Канада висловлює співчуття близьким Катерини Гандзюк та вимагає покарати вбивць.
Про це на своїй сторінці у мережі Твіттер написала міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд.
«Вбивство української активістки Катерини Гандзюк, яка виступала проти корупції, є жахливою втратою. Ми молимося за її родичів та близьких. Відповідальні за цей злочин повинні постати перед справедливістю», — наголосила Фріланд.
Марина НЕЧИПОРЕНКО,
Укрінформ
