Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Листопад 30, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Середа, 10 Сiчень 2018 14:10

РДА, райрада, ОТГ: хто зайвий у владному трикутнику?

Rate this item
(1 Vote)

Остан­ні в 2017 ро­ці пе­ред­но­во­річ­ні се­сії район­них рад на Пол­тав­щи­ні, де тра­ди­цій­но за­твер­джу­ва­ли бю­дже­ти райо­нів на 2018 рік, під­нес­ли пол­тав­цям не­спо­ді­ва­ні сюр­при­зи, про які ще рік то­му жи­те­лі на­віть і не здо­га­ду­ва­ли­ся.
Пал­ке об­го­во­рен­ня по­ряд­ку ден­но­го у се­сій­них за­лах під­штовх­ну­ло ви­бор­ців до дум­ки, що по­даль­ша до­ля цих пред­став­ниць­ких ор­га­нів з ба­га­то­річ­ною біо­гра­фією, які дав­но ста­ли тра­ди­цій­ни­ми в управ­лін­ській ієрар­хії, ни­ні ви­сить бук­валь­но на во­ло­си­ні. І са­мі де­пу­та­ти рай­рад, схо­же, про це зна­ють. І на­віть уже мо­раль­но го­то­ві друж­но склас­ти ман­да­ти...

Як джи­на ви­пус­ти­ли на во­лю...

Наочно тенденцію до вбивчої самоліквідації районних рад можна було простежити на сесії Кременчуцької райради, де в останні дні 2017 року депутати безуспішно намагалися затвердити кошторис району, який примикає до найпотужнішого промислового міста Полтавщини. Усі спроби ухвалити бодай якийсь бюджет наступного року провалилися. Райрада виявилася неспроможною ліквідувати вже існуючий критичний дефіцит коштів. І, тим паче, розробити бездефіцитний кошторис на 2018 рік.

Після безплідних обговорень з трибуни сесії пролунали пропозиції закрити сесію, «районні» гроші, які ще залишилися, передати до об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Кременчуцького району, а депутатам ухвалити рішення про... саморозпуск райради. Мовляв, варто подивитися правді у вічі: в районі справжніми хазяями тепер стають не райради і не райдержадміністрації, а об’єднані територіальні громади.
Через децентралізацію уся повнота влади та владні повноваження, підкріплені фінансовою незалежністю і самодостатністю, перейшли до них. І райради вже не мають важелів впливу на ОТГ, які об’єднали «під собою» практично всі території районів, створивши власні органи управління, комунальні підприємства, фінансуючи більшість районних установ, які їм передали, тощо.
Справді, сьогодні все частіше говорять про те, що децентралізація, наче сніжний вал, котиться Україною, вносячи свої зміни у функціонування, здавалося б, бездоганного працюючого механізму управління на рівні районів. А перші місцеві вибори 29 жовтня 2017 року та наступні — 24 грудня до ОТГ продемонстрували дивну тенденцію: різко зросла кількість кандидатів, які бажають вмоститися у крісло депутата ОТГ.
Дивно й те, що чимало чинних депутатів райрад, які перед тим затято боролися за свої мандати, теж вступали у боротьбу за місця рангом нижчих депутатів — об’єднаних територіальних громад. На Полтавщині навіть один із колишніх голів облради так само змагався за мандат ОТГ.
Отже, нині об’єднані громади нагадують казкового джина, якого центральна влада, не прорахувавши наслідків прагнення до самостійності цих новоутворень з їхніми керманичами, котрі фактично нікому з чиновників не підпорядковуються, необачно випустила з пляшки. І цей джин, відчувши свободу та власну силу, перебирає на себе повноваження старшого на районі...
Про те, що робити з районами, де новоутворені ОТГ поглинули не лише території, але й перебрали на себе на законних підставах більшість повноважень РДА та райрад, нині сушать голову державні мужі. Адже там, де ОТГ об’єднали більшість, а подекуди і всі громади районів, нині спостерігається троєвладдя. Як і раніше, у тих районах існують райдержадміністрації, райради і тепер ще й ОТГ. Зі своїми відділами, управліннями, бюджетом, комунальними підприємствами та дуже широкими повноваженнями тощо.
Якщо РДА перебувають у статусі виконавчих органів, призначених зверху, то районні ради як представницькі органи опинились у доволі пікантному стані. Вони в рамках децентралізації не лише втратили чимало своїх повноважень, передавши їх ОТГ, але й перетворюються на вочевидь безпорадні органи.
Сьогодні все частіше можна почути прогнози щодо того, що Верховна Рада може достроково припинити повноваження райрад у районах, де всі громади об’єдналися в одну ОТГ. Адже процес укрупнення адміністративно-територіальних одиниць потребує зміни системи органів влади на районному рівні.
Про це недавно наголосив і віце-прем’єрміністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко у рамках обговорення ситуації з троєвладдям у районах у профільному комітеті Верховної Ради. Урядовець зауважив, що у районах, де ОТГ утворено в межах усієї території, відбувається дублювання повноважень органів місцевого самоврядування ОТГ, районних рад та РДА.
«Там одночасно функціонують райдержадміністрація та райрада із відповідними видатками на їх утримання, а також виконавчі органи ОТГ із визначеними законодавством повноваженнями та фінансуванням. Відповідні райради, як правило, приймають рішення щодо грошової оцінки землі та перерозподілу трансфертів із держбюджету. Райдержадміністрації також позбавлені переважної більшості повноважень, які за законом виконуються виконавчими органами ради ОТГ», — зазначив Г. Зубко.
Міністр визнав і те, що існуючий стан речей дублює повноваження районної ради і РДА з органами місцевого самоврядування, якими є об’єднані територіальні громади. Породжує надмірні та невиправдані витрати на утримання апарату райдержадміністрацій, зниження якості надання ними послуг через зменшення фінансування районного бюджету в частині освітньої та медичної субвенцій.
«Дуалізм влади на рівні місцевого самоврядування негативно впливає на процеси розподілу комунального майна між ОТГ і районом, ускладнює юрисдикцію органів виконавчої влади на території ОТГ, що утворені в межах різних районів», — наголосив Г. Зубко.
Полтавщина не стала винятком у контексті надмірної концентрації органів влади у районах, де так само існують ОТГ, які фактично перебрали на себе повноваження «старших на районі». Адже не лише об’єднали у своєму складі практично всю їхню територію, як Шишацька та Решетилівська ОТГ, але й отримали у власність комунальні підприємства, які раніше належали райрадам та РДА. Уже поступаються правами «старі» органи влади і в Лохвицькому, Пирятинському та Новосанжарського районах, де так само створено ОТГ з «офісами» у райцентрах.
Слід зазначити, що співіснування трьох гілок влади в районах не завжди безхмарне. Відчувши незалежність, перш за все фінансову, від районної влади, керівники та депутати ОТГ усе частіше дають зрозуміти чиновникам, що впораються й без них із вирішенням соціально-економічних питань на «своїх» територіях. Більш того, ще й допоможуть грішми РДА і райрадам.
Про те, як нині вибудовуються відносини керівництва РДА, райрад і ОТГ на Полтавщині, можна було зрозуміти з дискусії, яка точилася під час недавнього звіту у Полтавській ОДА голови Новосанжарської райдержадміністрації Сергія Бульбахи. Пояснюючи причини, через які керівництво РДА не може впоратися з низкою проблем, він весь час посилався на те, що вирішення тих проблем «у компетенції ОТГ, а їхні керівники не підпорядковані райдержадміністрації» і районна влада не має на них впливу...


Де­цен­тра­лі­за­ція з... ги­рею на но­гах

Відомо, що наші чиновники завжди знайдуть вихід із ситуації, коли їхній владі щось загрожує. Арсенал засобів у боротьбі з вільнодумцями у чинуш перевірений і, здавалося б, безвідмовний. Правда, і голови ОТГ, зокрема на Полтавщині, теж не биті в тем’я, адже більшість із них — бувалі в бувальцях керівники сільрад і тепер знають собі справжню ціну. Тож як вони розцінюють ситуацію з троєвладдям у районах, кореспондент «ДУ» попросив висловитися голів ОТГ, які фактично контролюють там ситуацію.
tutkaОлек­сандр Тут­ка — го­ло­ва Ши­шаць­кої ОТГ:
— Формально ми вже не контактуємо з райрадою. Якщо раніше нас пов’язувало фінансування, то після змін у Бюджетному кодексі про пряме фінансування ОТГ ми самі вирішуємо фінансові питання в межах своїх повноважень. Більш того, допомагаємо фінансами і районній владі. Зокрема, фінансуємо не лише медичні заклади, що належать ОТГ, але й виділяємо гроші на медзаклади, які має утримувати районна влада.
Приміром, виділяємо 200 тис. грн з бюджету ОТГ на породіль, закупку інсуліну тощо. Ми розуміємо, що в районній лікарні лікуються жителі нашої громади, і відмова від підтримки районної медицини, якщо у влади бракує на це грошей, погіршить медобслуговування і членів нашої ОТГ. Проте першочергово ми маємо турбуватися про виконання своїх повноважень і зобов’язань перед населенням. Спочатку своє, а потім — районне...
Щодо доцільності існування райради... Шишацький район невеликий — 21 тис. жителів. Наша ОТГ практично об’єднала всі громади. Тож який сенс утримувати в районі трьох керівників — голів РДА, райради та ОТГ? Тим більше що в ОТГ є власні повноваження, в які районна влада не має права втручатися. ОТГ фактично керує районом і питання подальшого існування райради, яка вже не має реальних важелів впливу на стан речей в районі, здається недоцільним...
kuzmenВо­ло­ди­мир Кузь­мен­ко — го­ло­ва Реше­ти­лів­ської ОТГ:
— Після створення Решетилівської ОТГ частина підприємств та закладів освіти, культури перейшли до нашої комунальної власності і ми сконцентрувалися на їхньому фінансуванні. Щодо відносин із районною владою... Якщо це стосується тільки відносин, то вони нормальні. Ми навіть надаємо субвенцію районному бюджету на утримання тих закладів, які сьогодні ще не перейшли до нашої власності.
Ми на себе взяли цей тягар і за рахунок перевиконання бюджету спрямовуємо кошти, які ми могли б використати для потреб ОТГ, на фінансування районних закладів. Крім того, ми ще надаємо субвенцію райраді на зарплату медикам тощо.
Гірші відносини у нас чомусь складаються скоріш з РДА, ніж з райрадою. Якось так сталося, що раніше ми не могли порозумітися... Принципових розбіжностей між ОТГ і РДА немає, але при передачі нам комунальних закладів виникали конфлікти. Але на даний час ми знаходимо спільну мову. Тепер у нас обрали нового голову райради, він із підприємців, корінний житель ОТГ. От із ним немає розбіжностей і бачень шляхів розвитку району. Ми допомагаємо райраді в усіх питаннях. І навіть тоді, коли потрібні гроші для утримання служб району.
Але я переконаний у тому, що районна рада сьогодні вже непотрібна, бо вона нині нічого не вирішує. Фактично тепер вона дублює наші функції та ще забирає частину фінансових ресурсів ОТГ. Я вважаю, що в районі має бути одна ОТГ. Повноваження ОТГ і РДА фактично вирівнялися. ОТГ тепер стала зі своїми відділами фактично на рівень РДА, свої повноваження ми маємо і без згоди РДА... І ми тепер сповна користуємося власними повноваженнями і нікому їх не делегуємо.
Але в районі нині троєвладдя — райрада, РДА і ОТГ, через що виникають конфлікти... Перспектива — єдина: в районі має бути одна-єдина громада! Це — Решетилівська ОТГ. З розвиненою інфраструктурою, якою можуть користуватись й інші громади. Щодо майбутнього райрад, то я вважаю, що зберігати їх недоцільно. Все в районі буде вирішувати ОТГ...
procІгор Про­цик — го­ло­ва Щер­ба­нів­ської сіль­ра­ди (Пол­тав­ський район):
— З Полтавською райрадою відносини я бачу на умовах співпраці. Приміром, у питаннях використання ресурсу комунальних підприємств, які ми вважаємо недоцільним створювати в себе, бо вони є в районі. Якщо можна співіснувати на умовах співпраці і співфінансування — це потрібно і доцільно. Але комунальна власність на території ОТГ повинна належати громаді.
РДА та районних рад згідно з децентралізацією рано чи пізно не буде. Я вважаю, що вони взагалі будуть не потрібні. І це, до речі, не моя лише особиста думка. Вона в Україні скрізь. І ми чітко розуміємо, що коли на території Полтавського району будуть Мачухівська, Заворсклянська і Щербанівська ОТГ плюс Терешківська та Степнянська, то це вже піврайону від влади відпадає.
Децентралізацію вже не зупинити, процес пішов. І питання доцільності існування РДА і райрад уже на часі. Районна рада, зокрема, виконала свої функції і сьогодні вона — стримуючий фактор. ОТГ уже можуть, не чекаючи сесії райради, самостійно фінансувати свої об’єкти. Райрада як модель застаріла. Так само застаріли і функції РДА. Їх ліквідує сама держава...
*  * *
Отже, процес децентралізації триває! Яка доля тепер чекає районні органи влади, до яких звикли українці, і доцільність подальшого існування яких небезпідставно поставлено під сумнів після створення ОТГ? З цього приводу Г. Зубко заявляє, що у Верховній Раді існує чотири варіанти подальших дій.
Перший — змінити адміністративно-територіальний устрій районного рівня в межах усієї країни або території окремих областей. Другий — ліквідувати окремі райони, у яких усі територіальні громади об’єдналися. Третій — законодавчо врегулювати та достроково припинити повноваження райрад у районах, де всі громади об’єдналися в одну ОТГ. Четвертий — утворити новий район шляхом об’єднання в один район територій двох і більше суміжних районів...
А поки у столиці сушать голову над тим, як в умовах децентралізації зберегти централізацію влади на рівні районів, там уже почалися безповоротні процеси її перерозподілу. Чи буде розлучення цивілізованим і хто стане головним на районі, очевидно, дізнаємося вже у 2018 році.

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
фо­то ав­то­ра

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».