Представникам бізнесу та влади, журналістам, блогерам, колегам з інших аналітичних центрів було запропоновано дві ґрунтовні доповіді: економічний прогноз директора економічних програм Інституту Анатолія Амеліна і політичний — директора програми «Міжнародна та внутрішня політика» Юрія Романенка.

Звичайний українець та й частогусто наш брат журналіст, коли йдеться про політичні чи економічні прогнози, хоче почути щось цілком певноконкретне. Приміром, чи будуть дострокові вибори, чи ухвалять ось такий закон, чи втримається на посаді міністр N, яким буде валютний курс у серпні, а якою — мінімальна зарплата, чи буде введений (скасований) ось такий податок, чи буде війна з Ким Чен Ином та імпічмент Трампу, коли «накриється» Росія з Путіним і ще купа подібних пекучих запитань.

Однак, звісно, прогнози «аля баба Ванга» не мають нічого спільного з політологією, соціологією чи економікою, якщо ставитися до них як до науки. Прогнози такого рівня і характеру, які дають експерти Українського інституту майбутнього, — це не стільки відповіді на конкретні запитання, скільки методична допомога всім, хто більше чи менше цікавиться політикою та економікою і хоче сам правильно оцінювати ті події та тенденції, які ми всі бачимо сьогодні і побачимо в недалекому майбутньому.

Експерти прогнозують дуже широкий спектр життя України і світу в 2018 році — від тенденцій розвитку світової економіки до того, що буде з нашими судовою та освітньою реформами. Тому неможливо та й нема сенсу вкладати, навіть у скороченому вигляді, в рамки журналістської інформації весь зміст збірки «2018: виклики та можливості». Це той випадок, коли рецензія на твір аж ніяк не замінить сам твір. Просто для прикладу спробуємо загально охарактеризувати прогноз у, мабуть, найпекучішому нині для громадян України питанні — війни на Донбасі.

Розділ «Донбас: затягування часу чи миротворці без миру» (експерт Ігор Тишкевич) містить такий загальний прогноз: «Ситуація щодо Донбасу в 2018 буде зберігатися або на нинішньому рівні, або стане навіть більш спокійною».
Аргументи (стисло): 1) вибори в Росії, на яких Путін подаватиме себе росіянам як «миротворець»; 2) фінал чемпіонату світу з футболу, який Росія дуже хоче провести без «ЧП» і скандалів для поліпшення свого іміджу у світі; 3) у 2019 році будуть вибори — президентські та парламентські — в Україні, і «ескалація на Донбасі буде мобілізувати антагоністів Росії на виборах і, навпаки, фокус на соціальноекономічних проблемах буде на користь політичним силам, які будуть виступати «за мир будьякою ціною»; 4) проміжні вибори до Конгресу США відбудуться восени 2018 року, і «Москва вважатиме за краще зайвий раз не дратувати Вашингтон».

Утім, такий прогноз — лише, на думку експерта, найімовірніший, зовсім виключати варіанти жорсткої конфронтації на Донбасі не наважиться будьякий серйозний аналітик.
Нарешті, на закінчення, ще один дуже загальний прогноз від Українського інституту майбутнього.

«Загалом, дивлячись на наступний рік з позиції сьогоднішнього дня, можна сказати, що це — перехідний рік. Ми очікуємо, що посправжньому кризовим буде 2019 рік, на який накладається дуже багато політичних та економічних факторів, такі як вибори і ризики дефолту на тлі виплати значних сум зовнішніх боргів. Перехід означає, що більшість політичних гравців зосереджуватимуться на накопиченні ресурсів і підготовці до 2019 року, тому будуть уникати кризових ситуацій. Водночас, від того, наскільки успішно ми пройдемо 2018й, залежить наша спроможність відповісти на головні виклики 2019 року».
До відома усіх, хто бажає ознайомитися з повним текстом «2018: виклики та можливості»: Інститут обіцяє викласти його на сайті з 11 січня 2018 року.

Микола РОМАНЮК, Юрій САНДУЛ (Укрінформ)