Більшість провідних західних військових експертів вважає, що у такий спосіб Російська Федерація як планує «убезпечити себе від небезпеки, що надходить для неї від НАТО/США» (про що у Кремлі говорять уже багато років), так і «веде завчасну підготовку до вступу України в НАТО».

Виступаючи 11 грудня 2015 року на розширеній колегії міністерства оборони РФ, С. Шойгу відразу ж заговорив про небезпеку розширення НАТО. За його словами, лише впродовж 2015 року у країнах Балтії, Польщі, Румунії натовський контингент збільшився по літаках у 8 разів, а по кількості військовослужбовців — у 13. За його словами, активно готуються до вступу в НАТО Чорногорія, Македонія, Боснія і Герцеговина, Грузія і Україна, а «до сфери інтересів Альянсу залучаються Фінляндія, Швеція, Сербія і Молдова».
До­від­ко­во: Пев­ним під­твер­джен­ням цьо­му по­сту­ла­ту пу­тін­ських апо­ло­ге­тів що­до не­без­пе­ки від НА­ТО/США мо­же бу­ти й те, що у за­твер­дже­ній В. Пу­ті­ним в остан­ній день 2015 ро­ку онов­ле­ній Стра­те­гії на­ціо­наль­ної без­пе­ки Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції го­во­рить­ся про «ак­ти­ві­за­цію вій­сь­ко­вої ді­яль­но­сті» кра­їн НА­ТО, про ан­ти­кон­сти­ту­цій­ні по­дії в Ук­раї­ні і «стри­му­ван­ня» Ро­сії з бо­ку США.
Україна, зокрема, схарактеризована в документі як «довгостроковий осередок нестабільності в Європі і безпосередньо біля кордонів Росії». Провину за виникнення української кризи Москва покладає на США і Європейський Cоюз, які, за версією російської сторони, підтримали «антиконституційний державний переворот на Україні», що призвів до «глибокого розколу в українському суспільстві і виникнення збройного конфлікту».
Стосовно США в документі стверджується, що «проведення Російською Федерацією самостійної внутрішньої і зовнішньої політики наштовхується на протидію з боку США і їх союзників по НАТО, які прагнуть зберегти домінування у світових справах».
Політичний сенс цього рішення — створення на західному напрямку трьох нових дивізій — абсолютно очевидний. Фактично, це є російська відповідь на підготовку до розгортання передових сил НАТО в Балтійських країнах, а також у Польщі і Румунії, що стало відповіддю на російські військові авантюри в українських Криму та на Донбасі. Тобто, рішення про розгортання трьох нових дивізій — це ще один доказ того, що Росія нестримно йде до нової холодної війни із Заходом.
Що стосується рішення щодо завчасної підготовки Росії до вступу України в НАТО, то воно начебто також має право на життя, оскільки український напрямок — п’ять областей на кордоні з Росією — загалом завжди вважався безпечним для Росії, і там, за даними російських військових експертів, не було розгорнуто майже жодного військового з’єднання. Але це є чистісінької води лукавство з боку російської сторони.
До­від­ко­во: У груд­ні 2011 ро­ку у скла­ді Пів­ден­но­го вій­сь­ко­во­го окру­гу ЗС РФ бу­ла сфор­мо­ва­на но­ва 49-а за­галь­но­вій­сь­ко­ва ар­мія (штаб — м. Став­ро­поль) спе­ці­аль­но для дій на од­но­му з ук­ра­їн­ських опе­ра­цій­них на­прям­ків, ос­нов­ні з’єд­нан­ня і час­ти­ни якої дис­ло­ко­ва­ні на те­ри­то­рії Став­ро­поль­сько­го краю.
49-а загальновійськова армія має у своєму складі 3 (три) мотострілецьких бригади (в т. ч. дві гірські); бойові частини і підрозділи армійського підпорядкування, а також частини забезпечення. Оперативне призначення 49-ї загальновійськової армії — для дій на Азово-Чорноморському операційному напрямку.
Особового складу у 49-й армії — близько 35000 чоловік. На озброєнні армії перебувають до 350 танків (Т-72 і Т-90), близько 1 тис. БМП і БТР, до 180 гармат і мінометів, до 100 установок «Град» і до 220 зенітно-артилерійських та зенітно-ракетних систем.
Протягом 2015 року, за результатами участі частин і з’єднань 49-ї армії у російсько-українському конфлікті на Донбасі, вона активно дооснащувалася новітнім озброєнням і військовою технікою, а також доукомплектовувалась особовим складом до стану військового часу.
У період загострення російсько-українського конфлікту Кремль був вимушений направити до його зони частини і з’єднання з різних військових округів ЗС РФ, у тому числі Центральний і Східний, створюючи угруповання російсько-терористичних сил на Донбасі до 42–45 тисяч осіб, а також угруповання російських військ до 47–52 тисяч осіб — на кордоні з Україною.
Як відомо, у 2009 році в рамках «сердюковської військової реформи» в Росії відбувся болісний перехід від дивізійної структури Сухопутних військ до бригадної. Небезпідставно вважається, що бригада, яка формує батальйонні тактичні групи, куди ефективніше діє саме в локальному конфлікті. Що, до речі, і було продемонстровано в ході «гібридної війни» Росії в Криму та на Донбасі.
Але якщо готуватися до великої війни із Заходом (НАТО), то повноцінні дивізії Сухопутних військ із відповідними засобами посилення — це фактично маленькі армії, які практично є значно зручнішим інструментом саме у великій (звичайній) війні. І, на жаль, не виключено, що рішення про створення трьох нових дивізій Сухопутних військ — це лише початок нової реорганізації Сухопутних військ ЗС РФ в плані їх підготовки до великої війни із Заходом (НАТО).
Зараз у Сухопутних військах ЗС РФ є лише три дивізії: 2-а гвардійська Таманська мотострілецька дивізія (Калінінець) та 4-а гвардійська Кантемирівська танкова дивізія (Наро-Фомінськ), що були відновлені у 2013 році (на сьогодні передані зі складу 20-ї загальновійськової армії до складу новоствореної у червні 2015 року 1-ї гвардійської танкової армії); і 18-та кулеметно-артилерійська дивізія (с. Гарячі Ключі, Курильські о-ва, Сахалінська обл.). Усі решта з’єднання — бригади.
Управління 1-ї гвардійської танкової армії у Баковці (Одинцово Московської обл.) було сформовано у зв’язку з переведенням у Воронеж із Муліно (Нижній Новгород) управління 20-ї загальновійськової армії. Як можна зрозуміти, переведення управління 20-ї армії до Воронежа було викликане необхідністю розгортання постійного угруповання військ Західного ВО на кордоні з Україною. Це угруповання і стало об’єднаним управлінням 20-ї армії.
Попередньо планувалося, що до складу 20-ї армії з управлінням у Воронежі увійдуть: 9-а Червонопрапорна окрема мотострілецька бригада, переведена з Нижнього Новгорода до нового місця постійної дислокації в Богучар (Воронезька область); 1-а окрема танкова бригада (із створеної при розформуванні 10-ї гвардійської танкової дивізії 262-ї бази зберігання і ремонту військової техніки), що планувалась до розгортання теж у Богучарі, а також нова окрема мотострілецька бригада, формування якої розпочалось у 2015 році в місті Єльня Смоленської області.
З урахуванням останніх даних, можна з великою долею вірогідності стверджувати, що у планах створення на Західному напрямку трьох нових дивізій передбачається формування двох мотострілецьких та однієї танкової дивізій, які увійдуть до складу 20-ї загальновійськової армії.
При цьому, на мотострілецькі дивізії будуть перетворені дві загальновійськові бригади, одна з яких, 33-я окрема мотострілецька бригада, була перекинута з Майкопа у Ростовську область, а інша почала формуватися торік в Єльні (Смоленська обл.), куди в пострадянський час була виведена з Німеччини 144-а гвардійська мотострілецька дивізія, розформована в 1998 році. Що стосується третьої дивізії, то про її розгортання заявлялося ще раніше — йдеться про відновлення 10-ї гвардійської танкової дивізії в Богучарі (Воронезька обл.).
Отже, за попередніми даними, дві з трьох запланованих дивізій будуть дислоковані у безпосередній близькості від кордону з Україною — у містах Богучар (танкова дивізія) і Новочеркаськ (мотострілецька дивізія), а ще одна — у місті Єльня Смоленської області (мотострілецька дивізія) на кордоні з Білоруссю. Частини дивізій будуть розміщені у Воронезькій, Білгородській, Смоленській і Ростовській областях.
За оцінками західних військових експертів, створення замість бригад дивізій, чисельність яких на декілька тисяч чоловік більша, могло бути викликано тим, що армії Західного стратегічного напрямку (1 гвардійську танкову і 20 загальновійськову) вирішено зробити значно сильнішими з ядром як мінімум із двох-трьох повноцінних дивізій.
Але ж все-таки не віриться, що створення/відтворення та посилення двох армій збройних сил РФ на Західному стратегічному напрямку — це суто для «убезпечення від небезпеки, що надходить для Росії від НАТО/США» та «завчасної підготовки до вступу України в НАТО». Ну не будуть НАТО/США та Україна нападати на Росію! Не будуть!
Юрій РАДКОВЕЦЬ,
віце-президент Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел», кандидат військових наук, генерал-лейтенант запасу, м. Київ