— Нова якість громадянської свідомості соціуму вимагає злам або зміну старих державних структур. Чи не є свідченням цього ситуація, коли забезпечення війська відбувається за принципом волонтерського капелюха по колу?
Юрій-Богдан Шухевич: — Такий орган, як Міністерство оборони, потрібний кожній державі, але не таке міністерство, як у нас. Розікрадено великі кошти, зібрані народом на забезпечення нашої перемоги у війні. А тепер волонтери збирають гроші знову — проте їхні можливості вичерпуються, вони небезкінечні...
Волонтери відзначають, що суспільство не стає черствим, але зі зростанням цін, інфляцією, безробіттям матеріальний ресурс загалу вичерпується, проте волонтери збирають гроші і на них лікують бійців, протезують, добиваються лікування важкопоранених за кордоном.
Нашу армію потрібно не те що перебудовувати — треба будувати нову, на новій основі, починаючи від рядового і до начальника Генштабу. Нинішня система корумпована, з одного боку, а з іншого — зрадлива, бо ж скільки зрад відбувається у так званій зоні АТО! Хоча це — повномасштабна війна, а не АТО.
— Власне, країна віддана у добрі руки воїнів та волонтерів.
Юрій-Богдан Шухевич: — А треба у ці добрі руки віддати державні установи. У самому Міністерстві оборони є багато посад, які можуть займати і практично займають цивільні особи, — постачання, медичне та юридичне забезпечення. І чому б не взяти на ці посади людей, які прийшли з Майдану, і тих, хто займався волонтерською діяльністю, — вони найкраще від усіх знають інтереси та потреби держави.
— А яким чином нині всім нам контролювати діяльність Міністерства оборони, наприклад щодо того, куди витрачаються зібрані народом кошти на військо?
Юрій-Богдан Шухевич: — Контролювати Міноборони дещо важче, аніж інші міністерства, бо тут завжди буде посилання на державну таємницю, тим більше під час війни — і тут вони згадають, що йде війна, а не тільки АТО.
Якби було визнано, що ми воюємо з Росією, то тоді багато дечого змінилось би. Тоді ця справа отримала б підпорядкування Міністерства оборони та Генерального штабу, а не СБУ, а по-друге, були б переглянуті відповідні відносини з Росією, адже ми багато дечого постачаємо туди, причому стратегічний матеріал. По-третє, необхідно було б відповідно перебудовувати економіку, стати на рейки війни. Особливо оборонну промисловість — вона має потужність і можливості, тільки тепер вони задіяні у іншому напрямку, а треба працювати на війну.
— А чи має бути введено у державі воєнний стан?
Юрій-Богдан Шухевич: — Я вважаю, має бути, як мінімум, запровадження воєнного стану у районах проведення бойових дій.
А може, зробити волонтерське Міністерство оборони? Треба змінити військову бюрократію — як і взагалі будь-яку у країні, і закони у разі потреби треба змінювати беззаперечно. Хоча часто-густо трапляється, що й чиновники на місцях свавільно маніпулюють інструкціями.
До речі, от що важливо: запровадити покарання через військовий трибунал для вояків, які вчиняють самостріли, сподіваючись на виплату за бойове поранення, — і для воєначальників, які не визнають причинного зв’язку поранення та смертей вояків із бойовими діями. Так що на часі запровадження військових судів.
— До речі, поранені воїни прагнуть якнайшвидше вийти на роботу, а як одужають, планують знову повернутися на війну, — і хай би вона завершилася нашою перемогою до набуття ними повного здоров’я!
Юрій-Богдан Шухевич: — Тим хлопцям треба і владу передати. Тому що вони воювали, багато хто з них пройшов Майдан,— це наші переконані патріоти.
— Навдивовижу прикро і боляче, але й досі родинам загиблих оборонців Вітчизни доводиться у судах надавати докази того, що ті, хто віддав життя за перемогу та мир у незалежній країні, взагалі перебували на фронті і брали участь у бойових діях...
Олекса Чорнота: — Вже є низка судових рішень, які сприяють сім’ям загиблих учасників АТО одержати необхідні пільги та виплати. Одне з таких рішень ухвалено Сихівським районним судом м. Львова 24 жовтня 2014 року (справа № 464/9846/14-ц). З цим судовим рішенням уже можна ознайомитися за допомогою Інтернету в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
До суду змушена була звернутися дружина загиблого оборонця Вітчизни, оскільки вона не могла отримати свідоцтво про смерть свого чоловіка, якого розірвало вибухом снаряду і не залишилося жодних останків його тіла. На підставі документів та показань свідків суд задовольнив заяву дружини загиблого оборонця Вітчизни і був установлений факт смерті її чоловіка у зв’язку з участю в АТО.
Закликаємо волонтерів скористатися цим судовим рішенням як зразком для допомоги тим сім’ям загиблих та зниклих безвісти оборонців Вітчизни, котрі досі не мають свідоцтва про смерть героя.
Тепер сім’ї загиблого повинні надати відповідні пільги, виплатити одноразову допомогу, а неповнолітній дитині героя призначити пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
— Навіть на перший погляд дивує законодавче зрівняння в правах ветеранів усіх воєн, починаючи з Другої світової і аж до миротворчих операцій із воїнами АТО. Життя попередників якось соціально унормовано, а нашим сьогоднішнім захисникам дістався надто непевний час із кризовими економікою та соціалкою — вочевидь, вони мусять мати більш ексклюзивний правовий та соціальний захист.
Юрій-Богдан Шухевич: — Зараз ми з цим законодавством узагалі дійшли до абсурду. Згідно зі статусом комбатанта вояк АТО має право на першочергове забезпечення житлом. Нинішніх захисників Вітчизни поставлять у чергу за житлом під такими номерами, що невідомо, чи колись вони отримають житло. Перед ними у черзі стоятимуть інші комбатанти, зокрема учасники Великої Вітчизняної, багато з яких уже встигли неодноразово поліпшити свої житлові умови, залишивши попередні помешкання дітям, онукам та правнукам.
Тому ми вирішили вивести воїнів АТО в окрему категорію, щоб вони зразу могли реалізувати і право на житло, і безперешкодно отримували і пільги, і лікування, і навчання. Щоб це була окрема категорія: «захисники Вітчизни».
— І для воїнів АТО має вирішуватися цілий комплекс державної допомоги: медицина, житло, робота, кар’єра. Державницьке мислення воїнів має бути з вдячністю поціноване державою.
Олекса Чорнота: — Ми сподіваємося, що спільними зусиллями буде досконало розроблений, а згодом і ухвалений у парламенті наш законопроект. Деякі з тих пільг, установлені в Законі для комбатантів, неактуальні для багатьох захисників Вітчизни. Бо цим, переважно молодим людям, потрібне буде зараз не першочергове безплатне зубопротезування, а можливість вступу до навчальних закладів поза конкурсом, створення можливостей навчатися та працювати, залучення до активного громадського життя, психологічна реабілітація тощо.
Всі ці пільги слід ретельно виписати в спеціальному законі про соціальний захист оборонців Вітчизни. Повинні бути вказані чіткі строки надання цих пільг (особливо щодо забезпечення житлом чи виділення земельних ділянок), а також установлені розміри компенсацій за вчасне ненадання цих пільг.
Яна ЛАДОМСЬКА