Колишніх бійців дратує багато з того, з чим вони стикаються після тривалої вимушеної перерви у мирному житті: веселощі безтурботних людей, які без страху гуляють мирними вулицями, розкішні авто, вікна ресторанів, що яскраво і заманливо світяться вночі...
До цього, як правило, додаються страхи перед необхідністю вирішувати чимало побутових проблем, які нагромадилися за час, відколи вони залишили рідну домівку. Їх непокоїть те, що відтепер доведеться ходити на уклін до чиновників, марнувати час у довгих чергах до різних установ...
Ще зовсім недавно питання адаптації колишніх військовослужбовців досліджували на прикладі повернення до мирного життя воїнів-афганців. Але нині перед нашим суспільством постала проблема адаптації учасників АТО, котрих почали виводити із зони бойових дій. Секрету з того, що демобілізують до 30 тисяч військовослужбовців та правоохоронців, не роблять. Цифра озвучена давно.
Як і не замовчують того, що владі на місцях варто зробити все, аби колишні воїни, котрі захищали цілісність України, не відчували себе непотрібними суспільству. Їм необхідно якомога швидше пристосуватися до мирного життя. Щоб допомогти в цьому тим, хто змінив однострій на цивільне вбрання, є чимало способів.
Приміром, на Полтавщині розробили обласну програму з адаптації демобілізованих учасників АТО. Причому, як стверджують чиновники, першими в Україні. Програму затвердили на сесії Полтавської облради 10 березня 2015 року. Себто ще за кілька днів до того, коли з’явився відповідний указ Президента. 2015 року на адаптацію демобілізованих із зони АТО полтавців з обласного бюджету виділено 2 млн 850 тис. грн. Кожному району з них перепало майже по 100 тисяч гривень. Решту необхідної для реабілітації суми додаватимуть із місцевих бюджетів.
Опікуються реалізацією програми в Департаменті праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА та Полтавському обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та дорослих. Директор останнього Світлана Півень розповіла кореспонденту «ДУ», за якими напрямками організовано адаптацію мобілізованих.
Усі питання, пов’язані з адаптацією в Центрі, вивчили і систематизували за трьома напрямками. Це — соціально-побутові, психологічні та організація відпочинку та оздоровлення колишніх воїнів. Працівники Центру вважають, що кожен із цих напрямків дуже важливий для ефективного повернення до мирного життя їхніх підопічних.
Для реалізації обласної програми залучено практично всі служби і відділи органів місцевої влади. На час розмови журналіста з керівником Центру на Полтавщину повернулися 920 мобілізованих із 1344, які будуть звільнені у передбачені законодавством строки. Через військкомати в Центрі щодня дізнаються кількість демобілізованих, котрі безпосередньо перебували в зоні бойових дій. Таких поки — 646. Але дані постійно змінюються, бо на Полтавщину практично щотижня повертається нова партія мобілізованих.
Виключно полтавським ноу-хау працівники Центру вважають розробку «Соціального паспорта сім’ї (особи) демобілізованого військовослужбовця, який проходив військову службу на територіях проведення АТО».
«Власне, реабілітація і починається з вручення таких паспортів кожному мобілізованому одразу при його поверненні на Полтавщину, — роз’яснює суть новинки С. Півень. — Воїни самі його заповнюють, а потім передають працівникам Центру, котрі приходять до них додому. Тобто демобілізовані не повинні їхати або приходити до працівників соціальних служб для того, щоб розв’язувати свої питання. Наші спеціалісти самі навідуються до них...»
Соціальний паспорт містить вичерпний перелік запитань, які цікавлять соціальних працівників: короткі біографічні дані демобілізованих, склад їхніх родин, стан здоров’я (інвалідність, хронічні захворювання тощо), запис про зайнятість до призову, доходи сім’ї, визначення основних потреб тощо. Потім у Центрі систематизують усі дані про кожного демобілізованого, визначають його нагальні потреби і починають так званий супровід. А саме — адаптацію.
До соціально-побутової адаптації віднесено допомогу у вирішенні питань надання пільг, оформлення субсидій, медичного обслуговування, працевлаштування, виплати передбаченої законом грошової допомоги тощо. Найважче зараз — забезпечити всіх демобілізованих роботою. Цим займаються спеціалісти центрів зайнятості.
Директор Полтавського обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва розповіла журналісту, що для працевлаштування демобілізованих воїнів розроблено спеціальну систему заходів у кожному центрі зайнятості області. По-перше, всіх, кого необхідно працевлаштувати, поділяють на дві групи: безпосередніх учасників бойових дій і тих, хто проходив службу в зоні АТО.
Уже з прибуттям перших партій демобілізованих працівникам центрів зайнятості стало зрозуміло, що практично кожен другий воїн не мав роботи до призову. Тепер їх необхідно працевлаштувати. Одразу після повернення із зони АТО на облік до центрів зайнятості стали вже 790 воїнів. Ураховуючи, що під час воїнської служби всі вони були застраховані державою і з грошового забезпечення сплачували страхові внески, у тому числі на випадок втрати роботи, їм одразу призначають виплату мінімальної допомоги по безробіттю в сумі 974 грн.
«Ми підійшли до роботи з демобілізованими нестандартно, — пояснює К. Клавдієва. — Про потреби воїнів ми дізнаємося із соціального паспорта або від них самих, коли вони приходять до нас. У центрах зайнятості їм пропонують не тільки вакансії, але й скористатися можливістю перевчитися іншій спеціальності, розпочати власну справу, отримати ваучер на навчання в навчальному закладі вартістю понад 12 тисяч гривень. Усе це — коштом держави...»
У центрах зайнятості розуміють, що забезпечити одразу всіх демобілізованих роботою буде складно. Поки працевлаштували одного з них — у Комсомольську. Іншим підшукують вакансії. Як тимчасовий вихід пропонують громадські роботи. Їх можна розглядати як перший етап адаптації демобілізованих, вважає К. Клавдієва.
Як уберегти від стресу "дах" воїна?
Особливу увагу в області приділяють психологічній адаптації демобілізованих полтавців. Попри те що в нас все ще з недовірою ставляться до результативності послуг психологів, практика переконує, що їхня підтримка воїнам необхідна.
«І не стільки самим воїнам, котрі при поверненні до мирного життя переживають стрес, скільки їхнім рідним, — уточнює С. Півень. — Лише останнім часом до наших психологів звернулися майже 30 членів родин військовослужбовців, котрі ще перебувають у зоні АТО. Їм конче потрібна психологічна підтримка, адже очікування та постійна тривога за долю своїх рідних, які щохвилини ризикують життям, психологічно їх виснажує, і підтримка дуже важлива...»
З цієї нагоди один із демобілізованих учасників АТО на ім’я Микола розповів кореспонденту «ДУ» історію свого підлеглого. Молодий хлопчина, уродженець одного із сіл Полтавського району, тричі у складі батальйону МВС «Полтава» перебував у зоні АТО. Але третє відрядження для нього скінчилося геть кепсько:
«Від побаченого в зоні бойових дій, постійного нервового напруження та відчуття небезпеки для життя у хлопця, як кажуть, поїхав дах, — із сумом переповідав історію свого підлеглого офіцер. — У листопаді 2014 року через хворобу, пов’язану з виконанням військового обов’язку, його звільнили. Лікувався, але... Якщо б йому вчасно надали психологічну підтримку, можливо, доля мого підлеглого не була б такою трагічною. А тепер цей ще дуже молодий хлопець став інвалідом...»
Принагідно можна зазначити, що психологічна підтримка демобілізованим потрібна ще в зоні АТО, коли вони кілька днів томляться в очікуванні відправки додому, але не знають, як і чим доїхати. І це їх уже дратує і викликає негативні емоції. У Полтавській облраді дивуються з того, що командування практично не переймається тим, як відправити бійців по домівках. У райони бойових дій із військкоматів їх ще привозять централізовано, а от додому повертайся як хочеш...
В облраді, не покладаючись на командирів, вирішили взяти доставку демобілізованих полтавців на себе. Їдуть на уклін до спонсорів, просять підприємців безплатно виділити автобуси, заправити їх пальним тощо. Завдяки спонсорській допомозі до Полтави привезли вже три партії — майже чотири сотні демобілізованих.
«Їхні душі обпалюють спогади про війну...»
Велику роль в адаптації до мирного життя демобілізованих соціальні працівники надають організації їхнього відпочинку. За словами С. Півень, обласна програма з реабілітації передбачає за потреби закупку коштом обласного бюджету путівок на 12-денний відпочинок у санаторіях Полтавщини. Причому не лише демобілізованим, а й для дружин та неповнолітніх дітей. На сьогодні вже майже 300 бійців побажали скористатися такою можливістю і дали заявки на придбання путівок. Майже всі вони поїдуть відпочивати з дружинами та дітьми.
Але, передбачають у Центрі, охочих відпочити після бойових буднів буде значно більше. По-перше, демобілізація ще не досягла свого піку і кількість тих, хто бажає відпочити в санаторіях, збільшиться. По-друге, на прийнятті рішення про відпочинок позначаються різні фактори. Приміром, наразі діти ще ходять до школи, примхи погоди не сприятимуть безтурботному відпочинку, додайте до цього й городні справи, бо вони саме на часі тощо.
Тож, прогнозують соціальні працівники, найбільше охочих отримати путівки буде трохи пізніше. Але кожен з учасників АТО до кінця року може розраховувати на безплатну путівку у кращі санаторії на території Полтавщини. До речі, вартість путівки обходиться бюджету в 4200 гривень.
«Наш головний принцип під час адаптації учасників АТО, — говорить С. Півень, — звільнити демобілізованих від клопоту з оформлення різних документів, довідок та всього іншого, що навіть здоровій людині, яка не пережила такого стресу, як вони, іноді не по силах. І наші працівники робитимуть усе для того, аби бійці та командири швидше і безболісніше призвичаїлися до мирного життя...»
8-го та 11 квітня в Полтаві зустрічали чергові команди демобілізованих учасників АТО. За традицією, що склалася, бійців і командирів 16 батальйону територіальної оборони, які майже рік провели в зоні АТО, зустрічали на майдані біля облдержадміністрації. Туди, дізнавшись про прибуття чергової команди демобілізованих, приходять не лише ті, кому необхідно це робити за службовим обов’язком, але й рідні, знайомі та всі небайдужі полтавці.
Усі вони прагнуть засвідчити свою повагу до ратного подвигу тих, хто в дуже складних умовах боронив мир та спокій в Україні. Рідним бійців, котрі проживають не в Полтаві, а в інших населених пунктах, місцева влада допомагає з транспортом, щоб вони доїхали до обласного центру. Додому родичі вже повертаються разом зі своїми бійцями. Для тих, хто після тривалого перебування в зоні бойових дій повертається на рідну Полтавщину, традиційно грає оркестр та співають пісні артисти обласної філармонії. Бійцям і командирам вручають нагороди, грамоти...
Так було й цього разу. Традиційно демобілізованих зустрічає і голова Полтавської обласної ради Петро Ворона. Він, як ніхто інший, знає, наскільки важлива для бійців така зустріч та моральна підтримка земляків. Голова облради понад чотири місяці сам служив у зоні АТО, визвавшись піти добровольцем до складу батальйону «Фенікс».
«Сьогодні хлопцям як ніколи потрібна турбота і належне ставлення до них. Вони рік перебували на війні, в чоловічому колективі... Нині вони психічно виснажені, бо кожен із них переживає за друзів та бойових побратимів, які залишилися в зоні АТО. Їхні душі ще обпалюють спогади про війну... Тому влада повинна все це розуміти і поставитися до них якомога прихильніше і допомогти швидше повернутися до мирного життя. І ми це зробимо!» — запевнив П. Ворона на мітингу демобілізованих воїнів та їхніх родичів.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава, фото автора
