Окрім кра­їн-со­юз­ниць, до на­вчань бу­ли за­про­ше­ні ще п’ять кра­їн із по­над 40 кра­їн — парт­не­рів НА­ТО. Чо­му у цю п’ятір­ку по­тра­пи­ла й Ук­раї­на?
— Україна й НАТО впродовж багатьох років є досить результативними партнерами. Нагадаю, що ще до 2014 року ваша країна заявила про себе як про надійного партнера Північноатлантичного альянсу і однією з перших підтримала програму «Партнерство заради миру».
Окрім цього, протягом багатьох років українці брали участь у різних операціях Альянсу. Після того як Росія анексувала Крим, ми посилили нашу співпрацю, збільшивши підтримку України.
Нині Україна — одна з найактивніших країн — партнерів НАТО за кількістю заходів, які відбуваються. Зокрема, 2018 року ми провели спільно понад 400 різних заходів.
Варто наголосити: це — заходи, які ми підтримуємо відповідно до запитів, які нам надсилає Україна. І нам приємно, що українські підрозділи долучаються до операцій під егідою НАТО, підтримують наші сили швидкого реагування, беруть участь у навчаннях.
Тобто це — двостороння співпраця, яка вкрай необхідна для набуття оперативної сумісності наших військ. Адже саме оперативна сумісність — головний меседж результативних дій НАТО. Термін «оперативна сумісність» нині ми використовуємо найбільше.
— Опе­ра­тив­на су­міс­ність — тер­мін, який озна­чає ус­піх будь-яких спіль­них зав­дань військ кра­їн — со­юз­ниць і парт­не­рів НА­ТО. Ни­ні са­ме Ви від­по­ві­да­єте за роз­роб­ку та­ких на­вчань, тре­нін­гів, за­вдя­ки яким ук­ра­їн­ські Зброй­ні Си­ли на­бу­ва­ють до­сві­ду опе­ра­тив­ної су­міс­но­сті з вій­ська­ми НА­ТО. Яка ос­нов­на Ва­ша стра­те­гія?
— Так, я особисто відповідаю за питання, що включають навчання, освіту, тренінги й оцінювання результатів навчань військовослужбовців. Тобто відповідаю за розробку таких заходів для навчань, щоб українські Збройні Сили здобували оперативну сумісність із НАТО на всіх рівнях — як на найвищому, так і на найнижчому.
Ми підтримуємо підготовку та сертифікацію підрозділів, які набувають сумісності з нашими силами для проведення спільних операцій. Це надзвичайно важливо для нас.
Програма передбачає чотири етапи, кожен з яких закінчується оцінюванням готовності військових до виконання доктрин Альянсу. Весь цей час українці успішно складають іспити й добре показують себе як на навчаннях, так і під час реальних операцій.
Наприклад, минулого місяця оцінювали кілька підрозділів, зокрема ті, що входять до складу інженерних військ і Сил спеціальних операцій, які показали дуже гарні результати. Гадаю, у майбутньому цю співпрацю буде розширено, партнерство стане ще тіснішим.
Зокрема, я маю на увазі Комплексний пакет допомоги, рішення про який було ухвалено на саміті у Варшаві. Він розширить можливості й напрямки допомоги Україні.
Серед основних можу згадати кібербезпеку, реабілітацію поранених військовослужбовців і розвиток систем управління, зв’язку та розвідки.
Крім того, це ще й розбудова енергетичного сектора економіки країни, захист важливих об’єктів інфраструктури, що також дуже важливо.
— Ук­раї­на біль­ше ніж чо­ти­ри ро­ки пе­ре­бу­ває у ста­ні вій­ни. Чи ви­ко­рис­то­вує НА­ТО наш до­свід, зок­ре­ма, роз­роб­ля­ючи пла­ни на­вчань, тре­нін­гів для сво­їх військ? Ра­ні­ше Ви за­зна­ча­ли, що НА­ТО пла­нує внес­ти пев­ні змі­ни до сво­їх док­трин, ура­хо­ву­ючи ук­ра­їн­ський до­свід про­ве­ден­ня АТО. Про що са­ме йдеть­ся?
— Треба наголосити: для НАТО дуже важливий цінний досвід, набутий Україною під час війни на Донбасі. Ми хотіли би максимально уважно вивчити його, щоб побачити, яким чином він може вплинути на наші операції. Це — цінний урок.
Я знаю, що вже був використаний досвід, набутий під час проведення АТО/ООС на Донбасі. І переконаний: потрібно, щоб наша співпраця стала більшою не тільки на військовому рівні, а й на урядовому, адже Україні доводиться боротися з гібридною війною, а вона включає різні складові.
Це і кібербезпека, і інформаційна безпека, також присутній політичний компонент. Тому запозичення українського досвіду, розуміння методів вашої боротьби надзвичайно цінні для НАТО.
— Чи був ура­хо­ва­ний до­свід Ук­раї­ни під час на­вчань «Єдиний три­зуб-2018»?
— Безумовно. Навчання проводять для того, щоб показати: Альянс готовий обороняти всіх країн-членів, захистити наших людей і території та стримати потенційних противників, зокрема враховуючи досвід ведення гібридної війни в Україні.
Це — дійсно наймасштабніші навчання за останні кілька десятків років, у них узяли участь сухопутні війська, ВПС і ВМС усіх 29 країн — членів НАТО, Швеції та Фінляндії. З числа країн — партнерів НАТО лише п’ять країн беруть участь, серед них і Україна.
Усього до навчань було залучено близько 50 тисяч військовослужбовців, 65 кораблів, 250 військових літаків, а також близько 10 тисяч одиниць техніки. Україну в навчаннях представляли офіцери у штабах.
— «Єди­ний три­зуб» — це від­по­відь Ро­сії на її ми­ну­ло­річ­ні на­вчан­ня «За­хід-2017», на яких фак­тич­но від­пра­цьо­ву­ва­ли ма­нев­ри для оку­па­ції чу­жих те­ри­то­рій?
— Наша мета — показати Росії, що НАТО — дієва структура, яка має всі ресурси для того, щоб не тільки дати гідну відсіч, але й у разі чого діяти на випередження таким чином, аби не допустити якогось військового агресивного нападу.
Торішній «Захід-2017» справді на початку мав оборонний характер, проте завершився відпрацюванням наступальних дій. Військові тренувалися перекидати величезні угруповання військ протягом дуже короткого періоду на західний напрямок, що нагадувало відпрацювання гібридних сценаріїв на зразок тих, що були використані в Криму та на Сході України.
Країни — члени НАТО були дуже стурбовані тим, що відбувалось. Адже Росія, повідомивши про те, що тренування проводитиме у дуже обмежених районах: Калінінграді, Балтійському морі та поблизу Санкт-Петербурга, насправді проводила їх на всій своїй території.
Ми зафіксували активність в Арктиці, поблизу України, на Сході Росії й навіть в Абхазії. Така географія подій значно відрізнялася від того, про що попередньо повідомляли, як і те, яка була кількість задіяних військових.
Під час навчань використовували бойові кораблі, стратегічні підводні човни, були залучені всі типи наземних сил, а також ракетні війська стратегічного призначення. Тож Росія перевірила всі компоненти своїх збройних сил.
Звісно, як і будь-яка інша країна, РФ має повне право тренувати власну армію. Однак головна проблема полягає в тому, що вона про це не повідомила належним чином, не поінформувала, наскільки масштабними будуть ці навчання, тим самим порушивши Віденський документ і фактично втративши можливість бути прозорою.
Уже тоді ми розмістили наші сили передової присутності на кордонах чотирьох країн — членів НАТО, що межують із Росією. То був політичний меседж, що весь блок НАТО у разі наступу виступить на їх захист, що є достатньо серйозним, на мій погляд, попередженням.
НАТО нині діє з урахуванням тієї загрози, яку становить РФ. Щоб ви розуміли, провести навчання саме в моїй країні — Норвегії — уже виклик і проекція сили. Адже з огляду на географічні, геологічні та погодні умови Норвегії це потребує значних додаткових зусиль.
— Ви — ко­лиш­ній коман­ду­вач під­роз­ді­лів кі­бер­без­пе­ки. Як роз­гор­тає­ть­ся спів­пра­ця Аль­ян­су та Ук­раї­ни в цій пло­щи­ні?
— Якщо говорити про кібербезпеку, можу зазначити, що важливо зрозуміти виклики, які постали перед вами. У кіберсфері часом лік іде на секунди, тому важливо діяти належним чином, оперативно навчитися передавати інформацію до Неаполя (до підрозділу кібербезпеки Об’єднаного командування ОЗС НАТО.— Àâò.), щоб Альянс також зміг підготуватися до такого типу атак.
Звісно, це потребує технічного обладнання та відповідної інфраструктури, однак не менш значущою є й наявність знань та навченого персоналу. І щоб розв’язати це питання, недостатньо провести один-два курси.
Цей процес може тривати роками. Необхідно правильно інвестувати, навчати спеціалістів і розбудовувати структури, які б могли реагувати на інциденти блискавично.
— А як Ви осо­бис­то оці­ню­єте рі­вень під­го­тов­ки та опе­ра­тив­ної су­міс­но­сті з НА­ТО ук­ра­їн­ських вій­сь­ко­вих?
— Україна бере участь у морських та сухопутних операціях Альянсу. Що стосується підготовки й навичок українських підрозділів, то на тактичному рівні вони такі ж, як і в більшості країн НАТО. Проте потребує вдосконалення рівень володіння англійською. Це стосується всіх українських військових.
— Чи ефек­тив­ною є за­про­ва­дже­на цьо­го ро­ку про­гра­ма НАТО «Удо­ско­на­лен­ня вій­сь­ко­вої осві­ти»?
— Успіх війни завжди залежить від добре підготовлених фахівців. Для НАТО дуже важливо, що Україна визнає важливість запровадження стандартів НАТО, наприклад сержантського складу як основи Збройних Сил, і рухається в цьому напрямку.
Програма військової освіти саме передає набутий досвід інших країн у цьому питанні. І важливо бачити, що Україна його інституалізує у своїх навчальних закладах і наукових центрах.
— Дя­ку­ємо за зміс­тов­ну роз­мо­ву.

Спіл­ку­ва­ли­ся Сер­гій ЗЯТЬ­ЄВ 
та Оль­га МА­СЬОНДЗ