За кіль­ка днів ми­не 20 ро­ків із мо­мен­ту ухва­лен­ня ук­ра­їн­сько­го Ос­нов­но­го За­ко­ну. Про Кон­сти­ту­цію на­шої дер­жа­ви то­ді бу­ло мод­но го­во­ри­ти сло­ва­ми ке­рів­ни­ка Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії, ни­ні по­кій­но­го Ми­хай­ла Си­ро­ти: «Це бу­ла ніч, яка ста­ла Днем Кон­сти­ту­ції».
Дійс­но, на­віть по­при не­ма­лий час, що ми­нув з мо­мен­ту ухва­лен­ня Ос­нов­но­го За­ко­ну, оче­вид­ці тих по­дій до­сить теп­ло зга­ду­ють ту іс­то­рич­ну ніч. Утім, на­справ­ді Ук­раї­на має знач­но дов­шу кон­сти­ту­цій­ну іс­то­рію, про яку на­пе­ре­до­дні свя­та не за­ва­дить на­га­да­ти.

Ета­пи ве­ли­ко­го шля­ху
Шість років тому відзначалося 300річчя першої української Конституції гетьмана Пилипа Орлика. 5 квітня 1710го у місті Бендери ним були затверджені «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького».