Не­ві­дво­рот­не зло...
Правди нікуди діти: рейдерство вже давно і надійно посіло своє місце поміж пороків нашого суспільства. Рейдерство в Україні останнім часом уже стало звичним і навіть буденним явищем. Таким собі невідворотним злом, через яке можна враз утратити квартиру, підприємства, земельну ділянку, врожай тощо.
Проблему рейдерства визнають і на найвищому рівні. Визнають, сварять пальцем, але безрезультатно: пірати-рекетири почуваються безкарно, майже щодня здійснюючи нові набіги у містах і селах.
У Генеральній прокуратурі, приміром, недавно відзвітували про кількість рейдерських атак у державі. Прокурорська статистика не тільки тривожна, але й сумна, бо породжує непевність у завтрашньому дні для тих, хто володіє власністю. Неважливо, землею або квартирою чи підприємством.
Шкода, але правоохоронні органи так і не спромоглися поставити надійний заслін рейдерам. Так, починаючи з 2014 року кількість рейдерських захоплень в Україні щорічно лише зростає.
Приміром, із 2013 року в державі зафіксовано 1690 рейдерських захоплень. Тільки за останні півтора року — 539. Найбільшу кількість рейдерських атак зафіксовано 2017 року — 414. Найменшу — у 2014-му — 234. Обізнані на проблемі припускають, що статистика Генпрокуратури може бути заниженою...
Найчастіше рейдерські атаки фіксують у столиці й Київській області. Лише за останні п’ять років там сталося майже 400 рейдерських захоплень. Після столичного регіону друге місце за кількістю рейдерських посягань ділять Дніпропетровська та Львівська області, у кожній з яких сталося понад 100 випадків рейдерства.
У «лідерах» і Одеська, Донецька, Закарпатська, Миколаївська та Житомирська області. Найменше випадків рейдерства, стверджують у Генпрокуратурі, зафіксовано у Волинській та Сумській областях.
Полтавщину теж не оминуло це лихо. За даними Головного управління юстиції в Полтавській області, інформація про рейдерські атаки останнім часом надходила з Кобеляцького, Решетилівського, Зіньківського, Семенівського, Машівського, Диканського, Карлівського, Лохвицького, Чутівського, Глобинського та Козельщинського районів.
На Полтавщині рейдерів — як місцевих, так і заїжджих — цікавлять об’єкти, пов’язані із сільськогосподарським виробництвом та земельними відносинами, де можуть виникати спірні питання щодо права власності.
Приміром, дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок, заяви орендодавців про недійсність їхніх підписів на договорах та заперечення ними будь-яких юридичних відносин із фермерами.
Повз увагу рейдерів не проходить і припинення користування фермерським господарством земельною ділянкою у зв’язку зі смертю засновника господарства та передачі її у власність іншим користувачам. Наприклад, підставним учасникам АТО.
Причому в поле зору рейдерів потрапляють не тільки великі й прибуткові підприємства, але й усе, що може давати прибуток і вже успішно функціонує завдяки працелюбності інших.
Як бо­рють­ся з рей­дер­ством?
Спочатку дозволивши безперешкодно розгулятися рейдерам досхочу, держава таки спромоглася восени 2016 року ухвалити так званий антирейдерський закон. Його родзинкою стало упорядкування перереєстрації власності на території України.
З огляду на те, що махінації з перереєстрацією власності відбуваються по всій Україні, законодавці зобов’язали проводити реєстраційні дії щодо юридичних осіб виключно в межах областей.
Крім того, при внесенні змін до установчих документів обов’язковим стало нотаріальне засвідчення підписів голови, секретаря та учасників засідання тощо. Ноу-хау стало і створення антирейдерських штабів під крилом Мін’юсту — на рівні держави і в регіонах.
Тож у серпні 2017 року на Полтавщині, як і скрізь по Україні, створили Обласний антирейдерський штаб. Його очолив заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий.
У роботі одного з перших засідань Антирейдерського штабу в Полтаві брала участь заступник міністра юстиції України Олена Сукманова. Тоді вона припустила, що однією з причин, чому рейдери вільно почуваються в Україні, є те, що в 2016 році замість єдиної державної реєстраційної служби в країні з’явилося ще 10 тисяч (!) незалежних реєстраторів.
Зокрема, право проводити державну реєстрацію отримали працівники сільських рад, райдержадміністрацій, деяких комунальних підприємств тощо. Мовляв, спробуй тут угледіти...
За весь час діяльності Штабу його керманичі оперують лише статистикою, до якої звикли наші чиновники. Зокрема, підкреслюють, що станом на початок жовтня 2018 року Оперативний антирейдерський штаб на Полтавщині провів 13 засідань, на яких розглянув два десятки звернень від полтавців.
Тим же часом на телефони гарячої лінії Оперативного штабу надійшло 32 дзвінки. На переконання Р. Товстого, Штаб має велику вагу в боротьбі та профілактиці рейдерських захоплень на Полтавщині.
Щоправда, в обласному управлінні юстиції оптимізму керівника Штабу не поділяють. І піднімають завісу над справжніми повноваженнями антирейдерів, зізнаючись, що Оперативний штаб не є судовим або правоохоронним органом.
Отже, і не наділений повноваженнями прийняття обов’язкових до виконання сторонами конфлікту рішень. Тож його діяльність зводиться переважно до організаційних та просвітницьких заходів...
Більш відверто оцінюють роль Антирейдерського штабу самі полтавські аграрії. Так, у розмові з кореспондентом «ДУ» голова ГО «Асоціація фермерів і приватних землевласників «Відродження Полтавщини» і за сумісництвом один із членів Обласного антирейдерського штабу Василь Бурлака безапеляційно заявив таке:
— Від Антирейдерського штабу користі взагалі немає... Штаб створено для того, щоб імітувати роботу. Він не має жодного впливу на ситуацію, його рішення носять рекомендаційний характер. А ситуація з рейдерством складна. Той Штаб що є, що його немає...
На переконання В. Бурлаки, інакше і не може бути, адже само законодавство на практиці не захищає фермерів від рейдерів. Землю, якою користуються фермери, дуже важко узаконити, що теж часто є підставою для її захоплення або «віджиму». І таких випадків на Полтавщині уже багато.
Схожої думки щодо роботи Обласного антирейдерського штабу і фермер із Миргородського району Віктор Галич. На Полтавщині він відомий тим, що виступав ініціатором створення у своєму районі фермерських загонів самооборони від рейдерів, бо тамтешніх фермерів вони таки допекли. А правоохоронці виявилися неспроможними покласти край рейдерським набігам:
— Рейдерство в Україні — біда для тих, хто обробляє землю. Чому рейдерство в нас живуче? Припускаю, тому що цей процес очолюють ті, хто має з рейдерством боротися, — резюмує В. Галич.
Підтвердженням безпорадності Обласного антирейдерського штабу стали, зокрема, за інформацією миргородського фермера, показові випадки. Приміром, у Карлівському районі в родини фермера, який помер, відібрали землю. І Антирейдерський штаб, до якого звернулася дружина померлого, не допоміг, бо він жодним чином не впливає на ситуацію з рейдерством.
— Але ми співпрацюємо з ним та з Полтавською ОДА, прагнемо знайти точки дотику, — констатує В. Галич. — У нас на Полтавщині з рейдерством справи ще не такі катастрофічні. А от в інших областях рейдерство дуже розвинене...
Під чи­їм «да­хом» працю­ють рей­де­ри?
19 серпня 2018 року Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».
Держава знову спробувала вплинути на рейдерів, які вже перетворилися на справжню загрозу національній безпеці, бо поклали край вірі українців у задеклароване державою право на недоторканість власності.
Один з авторів законопроекту, нардеп від Полтавщини Олег Кулініч, переконаний, що документ зможе надати правоохоронцям інструменти в боротьбі з рейдерством, котре останнім часом буквально тримає в страху аграрну галузь.
Він наголошує на тому, що закон відтепер, приміром, зобов’язує оцифровувати всі документи на землю, які на сьогодні існують лише в паперовому вигляді. Тобто ті, що укладалися до 2004 року.
— Проблема подвійної реєстрації договорів оренди землі, яку ми маємо сьогодні, — це наслідок того, що мільйони договорів оренди й державних актів на землю існують лише в паперовому вигляді, — переконаний нардеп.
А от його колега нардеп Юрій Бойко критичніше ставиться до можливостей нового закону і не вважає, що документ стане панацеєю від рейдерства, адже переконаний, що корені рейдерства проростають на ґрунті потужної підтримки з боку самих державних чиновників, які зацікавлені в захопленні підприємств і земель.
— Неможливо собі уявити, щоб нотаріус, не користуючись підтримкою чиновника з Мін’юсту або з правоохоронних органів, може ось так просто взяти й переписати землю на іншого. Він же не самовбивця.
Усі ці парамілітарні організації, які працюють під «дахом» правоохоронців, — це ланки одного ланцюга. Держчиновники, осідлавши цю діяльність, «кришують» її, й ніякими законами не змінити цього потворного ганебного явища. Сьогоднішня влада повністю загрузла в цьому... — переконаний Ю. Бойко.
Днями в Полтаві провели чергове засідання Обласного антирейдерського штабу, на якому розглядали кілька заяв від місцевих фермерів про рейдерський захват їхніх земель. Цікаво, що жоден із заявників особисто на засідання Штабу не прибув.
А між тим питання, які розглядали члени Штабу, виявилися не лише повчальними, але й такими, що наочно ілюструють масштаб рейдерства на Полтавщині.
Так, громадська організація «Кременчуцька правозахисна група» заявила про рейдерське захоплення земель та сільськогосподарської продукції на території Великобагачанського району.
За інформацією заступника начальника ГУ Нацполіції Полтавщини полковника поліції Дениса Захарченка, йдеться про напад 19 вересня 2018 року на охоронців одного з полів. Після того як нападники зв’язали охоронців, вони скосили і увезли з поля площею 43 гектари весь урожай кукурудзи.
Випадок з огляду на масштаби втрати збіжжя фермером справді неординарний. Проте після нетривалого обговорення заяви члени Антирейдерського штабу зійшлися на тому, що вони нічим не можуть зарадити ситуації. Хіба що звернуться до поліції з проханням дотриматися законності під час розслідування цієї справи...
Так само без конкретного результату завершився розгляд ще однієї заяви від дружини померлого фермера про перешкоджання їй в оформленні 50 гектарів землі районними чиновниками. Жінка розцінила їхні дії як рейдерство.
Землю одразу після смерті чоловіка у неї забрали і розділили поміж учасниками АТО. Хоча, як вважає дружина померлого фермера, вона має право й надалі використовувати цю землю. І навіть її засівала.
Члени Штабу після вивчення обставин справи дійшли думки, що всі спірні питання щодо фермерської землі й надалі мають вирішуватися в суді. А Штаб не втручатиметься в судові перегони...
Отже, члени Антирейдерського штабу Полтавщини вкотре посварили пальцем рейдерів і не стали в’язуватись у тяжбу за спірну землю, запропонувавши самим заявникам вирішувати тяжбу у судах. Антирейдерський штаб відзвітував про проведення чергового засідання...

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва
Фо­то ав­то­ра