У Полтавській державній аграрній академії з цим не погоджуються і стверджують, що не тільки серед їхніх студентів та магістрантів є чимало таких, хто серйозно займається новаторством. Але є багато винахідників і серед учнівської молоді обласного центру, яку в академії намагаються всіляко підтримувати в рамках створеного при академії «Центру інтелектуальної власності та підтримки інноваційної діяльності агропромислового комплексу».
Приводом для зустрічі кореспондента «ДУ» з керівником Центру професором Євгеном Прасоловим стало незвичне свято — День дітей-винахідників, якій у світі відзначають 17 січня. Це тільки сьогодні юні винахідники — діти, а завтра, якщо насіння їхніх здібностей впаде на благодатний ґрунт, — титуловані та шановані генератори технічної думки, котрі й надалі втілюватимуть у практику чимало корисних ідей задля технічного прогресу. Поміж таких оригінальних кулібіних є і чимало юних полтавців, чиї імена вже відомі у науковому світі.
«Керівництво нашої академії, створюючи Центр, мало на меті підтримку не лише студентів та тих, хто вже навчається на магістрів, але й учнів полтавських шкіл і ліцеїв, — пояснює Є. Прасолов. — Адже ми розглядаємо їх як наш потенційний «капітал», коли вони стануть студентами нашого навчального закладу...»
На підтвердження того, що юні винахідники Полтавщини вже залишили свій яскравий слід на стезі новаторства, яка вивела їх на один рівень із маститими винахідниками, Є. Прасолов демонструє солідне видання — книжку «Винахідники України. Еліта держави». Є там розповіді і про юних полтавських новаторів, яких уже зараховано до лав вітчизняної технічної еліти.
Зокрема, Андрія Ходурського, котрий ще під час навчання у Полтавському міському ліцеї № 1 ставав неодноразовим переможцем Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робіт у секції «Транспортні системи».
Його запатентований винахід, який удосконалив систему освітлення автомобілів, отримав ІІ місце в номінації «Кращий винахід року серед молоді» на Всеукраїнському конкурсі. А сам школяр-новатор отримав медаль Всесвітньої організації інтелектуальної власності в категорії «Молодий винахідник».
Інша учениця цього ліцею Дар’я Петровська — одна з небагатьох школярок, яка відзначена золотою медаллю ІХ Міжнародного салону винаходів, який проходив у Румунії. Дівчина з Полтави запатентувала авторське право на винахід, який застосовує іонні технології в сільському господарстві.
А учень Полтавської ЗОШ № 38 Андрій Горошко закарбував своє ім’я на скрижалях видатних юних винахідників України завдяки винаходу оригінального приладу, який визначає рівень втомлюваності людини і який приніс школяру світове визнання.
Одинадцятикласник Зіньківської спеціалізованої школи № 1 Полтавської області Ігор Яценюк зажив слави юного винахідника після того, як розробив комп’ютерну програму, котра може розпізнавати символи, введені або намальовані від руки. Патенти на винахід щодо способу утилізації... шуму та за пристрій створення мікроклімату отримав і полтавський учень із ЗОШ № 5 Владислав Соковий...
Сьогодні ці та інші талановиті хлопці та дівчата вже стали студентами українських або зарубіжних вищих технічних навчальних закладів.
«Без перебільшення, можна сказати, що саме інтерес до технічної творчості та пошуку новацій визначив їхній вибір професії, — зазначає Є. Прасолов. — Практично всі з тих, хто ще в школі присвятив себе новаторству, сьогодні гризуть граніт науки у технічних вишах. Адже вони вже відчули смак технічної творчості і зрозуміли, що зацікавленість, наполегливість, знання та навички новаторства допоможуть їм і в дорослому житті. І не лише їм, але й державі, бо вона згодом отримає вчених і винахідників, котрі відродять науковий прогрес і піднімуть престиж так званих синіх комірців — інженерів, яких уже сьогодні бракує на виробництві...»
Правда, за спостереженнями Є. Прасолова, юнь дедалі менше займається технічною творчістю. Причин тут багато. На виборі молоді позначається нестабільна економічна ситуація в країні, через що серйозне заняття технічною творчістю стає занадто дорогим задоволенням. Позначається і відсутність сучасної наукової і технічної бази, де молодь, яка має схильність до новаторства, могла б реалізувати себе тощо. Не в останню чергу на перешкоді розвитку новаторської думки серед молоді стає і падіння престижу інженерної освіти, адже нині в тренді юристи, економісти, ріелтери, банкіри тощо.
«От тут і потрібна всебічна підтримка обдарованої молоді, щоб заохотити нинішніх школярів, а в майбутньому — інженерів, учених і винахідників — до занять новаторством, — переконаний Є. Прасолов. — Нині хтось із молодих навіть і винайде корисну річ, але далі йому дуже важко подолати безліч штучних перешкод, аби запатентувати свій винахід і знайти гроші, щоб прийняти запрошення, аби взяти участь у престижних виставках технічних новинок...»
І все ж молодим українським винахідникам таки вдається пробиватися до вершин визнання та практично реалізовувати свої винаходи. Є. Прасолов розповів історію юного полтавця Олега Гулака. Ще навчаючись у школі, він замислився над тим, чому дуже швидко виходять із ладу амортизатори легковиків. Свідченням тому була батьківська «копійка» ВАЗ-2101, яку доводилося ремонтувати ледь не після кожної вибоїни на дорогах.
Разом із батьком у власному гаражі вони провели не одну ніч, розробляючи принципово новий амортизатор, який мав би витримувати випробування геть убитими українськими дорогами. Ідея, яку подав Олег, докорінно змінила ситуацію, і його винахід було запатентовано.
І що найцікавіше, доля винаходу склалася дуже вдало. Коли Олег разом із батьком почали втілювати своє дітище в життя, ремонтуючи легковики, від клієнтів не було відбою. Незабаром винаходом юного полтавця зацікавилися на одному з автоскладальних вітчизняних заводів і запропонували купити в нього право на виробництво удосконалених школярем амортизаторів. Сторони домовилися... І тепер винахід полтавського школяра, який уже подорослішав, служить вітчизняним автобудівникам.
«Держава має бути зацікавленою в тому, аби підтримувати молодь, яка виявила бажання займатися технічною творчістю, — резюмує Є. Прасолов. — Це — її золотий фонд, який з роками дозволить повернути втрачені лідерство в технічному прогресі, без чого неможливо відновити промисловий потенціал країни.
На жаль, мій кількарічний досвід роботи з юними новаторами доводить, що до їхніх технічних ідей дорослі ставляться скептично. І помічають лише тоді, коли школярі або студенти-винахідники отримують за свої ідеї відзнаки престижних міжнародних виставок...»
А марно, переконаний Є. Прасолов. У державах, які значно випередили інші країни в плані технічного прогресу, ніколи не ставилися зверхньо до новаторської діяльності юних винахідників. Навпаки, підтримували їх та заохочували до нових розробок. І не пошкодували.
Приміром, видатний американець Бенджамін Франклін, чий портрет зображено на 100-доларовій банкноті, уславив своє ім’я не лише політичною та громадською діяльністю, але й як винахідник. Ще будучи 12-річним підлітком, він сконструював усім відомі сьогодні ласти. Старт юного новатора був дуже вдалим і все подальше його життя було пов’язане з наукою та винаходом корисних для людства речей.
Цікаво, що саме в день його народження (17 січня 1706 року) вирішили відзначати в усьому світі День дітей-винахідників. Люди з вадами зору завдячують винаходу 15-річного Луї Брайля, який 1824 року придумав шрифт для людей з вадами зору. А його одноліток Жозеф-Арман Бомбардьє сконструював прототип сучасного снігоходу тощо.
Днями у Полтаві оголошено конкурс для молодих науковців з призовим фондом у 15 тисяч гривень. Гроші розділять між десятьма переможцями. Його організатори розраховують, що захід стимулює полтавську молодь до нових наукових і технічних розробок, які уславлять не лише їх самих, але й обласний центр. А можливо, й Україну. Адже все починається з малого...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ
