Феміда гальмує реформи
Одна з трьох складових Державних будівельних норм (ДБН), а саме «Планування і забудова територій», мала набути чинності 1 вересня. Але напередодні Окружний адмінсуд Києва призупинив їх введення в дію.
Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко заявив, що для відомства це не стало несподіванкою.
— Мінрегіон запроваджує європейські державні будівельні норми, — сказав він. — Ми розуміли, що це не просто і опір буде. Сьогодні це стало очевидним.
З 1 вересня набирає чинності наш новий ДБН «Планування і забудова територій», який гарантує безпечний і комфортний життєвий простір. І сьогодні ми отримали ухвалу Окружного адміністративного суду Києва, який задовольнив позов ландшафтної компанії про призупинення дії наказу Мінрегіону.
І хоча за останній рік роботи над новими нормами було проведено понад 80 відкритих круглих столів, де за участю експертів галузі, архітекторів, будівельників, представників місцевих органів влади та десятків громадських організацій обговорювали ключові питання майбутнього документа, проблем не уникнули.
І це попри те, що після опублікування наказу було надано ще 90 днів для всіх зацікавлених сторін, протягом яких вони могли зробити свої зауваження і отримати необхідні роз’яснення та процедурно підготуватися до набрання чинності нормами.
Тож пан Зубко переконаний, що мотиви судової атаки на міністерство — не що інше, як прагнення відтермінувати введення в дію нових ДБН та запровадження європейських норм безпечного і комфортного життя.
Віце-прем’єр звернув увагу на дії суду, який застосував спрощене провадження, провівши засідання у закритому режимі, що не дало можливості відстояти позицію Мінрегіону, розробників ДБН та громадськості.
Тож уже підготовлено подання до суду про проведення розгляду справи відкрито й прозоро, а також клопотання щодо скасування рішення про призупинення дії наказу щодо ДБН.
— Ми розуміємо, що це не остання спроба зупинити реформу з боку тих, хто має на меті тільки прибуток і не хоче будувати за цивілізованими європейськими нормами і стандартами. Ми розраховуємо на підтримку з боку всіх активних і небайдужих громадян, експертів, журналістів, — наголосив Зубко.
Дещо радикальнішим був заступник міністра Лев Парцхаладзе. На своїй сторінці у Facebook він написав, що ДБН є чинними, як і наказ, яким їх затверджено, і закликав архітектурні та проектні організації, генеральних підрядників, замовників будівництва дотримуватися нових норм.
Що ж до судової заборони, то, за його словами, міністерство й надалі відстоюватиме свої права і права громадян у суді та в публічному просторі.
ДБНівські новації
Доступно пояснив, що собою являють нові ДБН, віце-прем’єр Зубко. Мовляв, це коли виходимо на вулицю і бачимо, що згідно з якимись правилами будують вулиці, дороги, дитячі садки і найголовніше — забудовують територію. Їх повинні виконувати всі: і місцеве самоврядування, яке виділяє земельну ділянку, і забудовники.
Нині ДБН так удосконалили, щоб прибрати подвійне трактування норм. Це дасть можливість не спотворювати міста хаотичною висотною забудовою, оскільки вже в генеральному плані буде визначено, яка в цьому чи іншому районі передбачається поверховість залежно від історико-культурного чи архітектурного середовища. Чиновник своїм рішенням на це ніяк не зможе впливати.
— Ми посилили норми з безбар’єрності та доступності, посилили умови безпеки громадян, передбачили обов’язковість будівництва дитсадків та шкіл; удосконалили систему дорожнього руху; упорядкували паркування.
Передбачили ще багато всього, що вже на стадії планування та проектування покликане забезпечити комфортне проживання для людей, — заявив віце-прем’єр-міністр.
Ідеться про понад 50 принципово якісних змін, які мають істотно поліпшити життя людей. Так, згідно з новими ДБН «Планування і забудова територій» запроваджуються обмеження висотності будівель у містах («блакитні лінії»); обмеження забудови у зелених зонах — «зелені лінії», які визначають межі ландшафтних та рекреаційних територій, де заборонено будівництво; обмеження щільності забудови і приведення її у відповідність із нормами цивілізованого світу.
Приміром, земельна ділянка має бути забудованою тільки на 30%, а поверховість залежатиме від площі цієї земельної ділянки. На одному гектарі можна буде розмістити не більше 450 людей.
Окрім того, передбачено обов’язкове спорудження дитячих садків і шкіл у житловій забудові, збільшення майданчиків для відпочинку та спорту, а також обов’язкове забезпечення безбар’єрного доступу та інші важливі зміни.
Ще один вагомий аспект — впровадження європейських вимог до енергомодернізації фасадів, передбачених у нормах, українці щороку зможуть економити до 15% теплової енергії. На цьому наголосив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе.
— Сьогодні сучасні технології та матеріали для теплоізоляції фасадів дозволяють суттєво заощаджувати на опаленні, особливо в зимовий період. І це успішно використовується у більшості країн Європи та багатьох країнах світу.
Ми взяли цей досвід за основу та під час оновлення ДБН щодо фасадної теплоізоляції і привели у відповідність з європейськими вимогами щодо проведення таких заходів, — заявив він.
Загалом це близько 3 млрд грн економії за умови термомодернізації 3% усіх будівель щороку. І чим більше буде реконструюватися та будуватися таких будинків, тим більше зростатиме економія, переконаний заступник міністра.
Крім того, це також дасть змогу на 15–20% підвищити строк експлуатації будівель. Якщо нині він становить десь близько 100 років, то проведення заходів із теплоізоляції фасадів продовжує цей термін ще років на 20.
І це стосується не тільки старих будинків. Норми поширюються на проектування конструкцій зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією житлових, громадських і промислових будівель та споруд при новому будівництві.
Ця частина ДБН, розроблена Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій, набуває чинності 1 грудня 2018 року. Ще раніше, відповідно з 1 вересня і з 1 жовтня 2018 року, Мінрегіон запланував запровадити обов’язкову енергомодернізацію шкіл та дитячих садків.
— Ми змінюємо життя людей на краще, тому оновлюємо ДБН й щодо теплових мереж, — пояснює необхідність таких новацій заступник міністра Мінрегіону Лев Парцхаладзе. — Це потрібно для покращення стану труб теплових мереж та мінімізації можливих проривів і аварій на трубопроводах.
Згідно з новими змінами у ДБН удосконалюється контроль за внутрішньою корозією на сталевих трубопроводах шляхом установлення спеціальних датчиків контролю за корозією та впровадження сучасних методів обробки води.
За його словами, це дасть змогу підвищити строк безаварійної експлуатації трубопроводів, зменшити витрати на ремонт трубопроводів, а також підвищити якість надання послуг із теплопостачання, адже кількість проривів та можливих аварій буде зменшуватися.
Навіщо утеплюватися та економити?
Про те, що Україна є державою, залежною від імпортних енергоресурсів, знають усі й давно (за різними даними, імпорт становить від 50 до 70% у загальному балансі. З цим тривалий час нічого не робили та й нині не надто напружуються).
І справа не лише в тому, що природних ресурсів у нас не надто багато, і навіть не в тому, що не використовуємо їх сповна. Біда в іншому — в марнотратстві, неефективному використанні вартісних матеріалів. Саме тому енергозбереження та енергоефективність є одним із першочергових завдань.
В Україні понад 35% енергії споживається будинками. Це — найбільший сектор національної економіки з точки зору енерговикористання, який випереджає навіть промисловість і транспорт.
Тому енергозбереження є актуальним як для населення в плані скорочення комунальних витрат, так і для економіки країни загалом.
Ідеться про заощадження ресурсів, підвищення продуктивності промисловості і її конкурентоспроможності, обмеження викидів парникових газів в атмосферу тощо.
Економити справді є на чому, бо через низьку енергоефективність будівель втрати тепла сягають 47%, 12% тепла втрачається через зношеність мереж, 5% — через застаріле обладнання котелень.
Експерти Європейсько-українського енергетичного агентства підрахували, що за допомогою тепломодернізації та капітального ремонту в будинках можна зменшити щорічне споживання і втрати енергії на 10–25%. А загалом в Україні потенціал зменшення енергоспоживання сягає 75%.
Однак у нас і досі надто повільно розробляються і закріплюються стандарти енергоефективності в багатоквартирному житловому фонді. Не запроваджуються стимули і санкції, які обумовлюють перехід до ресурсоощадності, не прописано завдання держави, енергетиків та споживачів послуг, заявляють у Центрі досліджень соціальних комунікацій.
Парадоксальність ситуації полягає в тому, що населення, вкладаючи величезні кошти в хаотичну термомодернізацію своїх квартир, не тільки не впливає на зниження енергоспоживання, а в більшості випадків навіть його примножує. Досвід багатьох країн показує, що лише комплексна термомодернізація існуючого житлового фонду здатна кардинально вплинути на скорочення споживання енергоресурсів.
За підрахунками фахівців, комплексна модернізація будівлі може забезпечити майже 50-відсоткову економію енергоресурсів. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) стверджує, що кожен долар, інвестований в енергоефективність, обернеться 4 дол. економії. Причому такий проект повністю окупиться приблизно за чотири роки.
У більшості країн Центральної Європи, серед яких Чехія, Польща, Угорщина, свого часу з енергоефективністю будинків була така ж ситуація. Проте вони цю проблему успішно розв’язали, наголошують фахівці Центру досліджень соціальних комунікацій, які знайомились із зарубіжним досвідом.
Приміром, у Польщі створення асоціацій, подібних до українських ОСББ, було примусовим. В інших країнах (Чехія, Словаччина) цей процес був добровільним. Проте в обох випадках головною метою такої державної політики було бажання об’єднати всіх власників квартир задля ефективного керування будинками.
Для України частково може підійти досвід Угорщини. Особливо це стосується таких міст, як Львів, Одеса, де в центральній частині зосереджена велика кількість старих будівель, які мають історично-архітектурну цінність.
У зв’язку з цим загальна реконструкція та модернізація таких будівель неможлива без зміни фасаду. Тому тут зосередилися на поліпшенні теплозбереження вікон та дахів, а також на ізоляції верхнього й нижнього поверхів, що в підсумку істотно вплинуло на енергозбереження.
Європейський досвід доводить, що в результаті заходів з енергозбереження (утеплення, встановлення лічильників тощо) споживання енергоресурсів знижується на 30–40%.
За оцінками експертів, реалізація проектів термомодернізації житлових будинків дає можливість щороку економити понад 30 млн мВт/год.
Тож нам не треба винаходити свій велосипед, оскільки можемо покладатися на практичний досвід інших країн. Акумулюючи результати вже реалізованих реформ і власних розробок, можна знайти найприйнятніші моделі для кожного регіону України, враховуючи його індивідуальну специфіку.
Тетяна КИРИЛЕНКО
