Прем’єр-міністр Володимир Гройсман навіть розпорядився провести службове розслідуванні і знайти винних у затримці пенсій. Хоча перед тим сам прем’єр пояснював, що затримка виплат сталася через касовий розрив...
Чи розірве пенсійну касу касовий розрив?
Попри намагання представити ситуацію із затримкою пенсій як поодинокий і безсистемний випадок до нього в суспільстві поставилися по-різному. Невиправні скептики навіть поспішили заговорити про «початок кінця» — недалекий крах державної пенсійної системи в Україні.
Занепокоєння додала й інформація про те, що отримана ПФУ позика на виплату липневих пенсій від Держказначейства для покриття розриву каси геть спустошила державну скарбницю. Через що залишки коштів на Єдиному казначейському рахунку на початок серпня 2018 року знизилися до рівня січня 2014 року і становили всього 1,99 мільярда гривень.
Про це повідомили на офіційному сайті Державної казначейської служби (http://www.treasury.gov.ua). І це при тому, що ще рік тому на Єдиному казначейському рахунку коштів було в 22 рази більше — 44,06 млрд грн.
Достеменно невідомо, чи надійшла вказівка згори після касового розриву обговорити ситуацію з виплатою пенсій у регіонах, але в Полтавській ОДА це питання вже обговорили на апаратній нараді.
Розмова вийшла не лише корисною для розуміння ситуації зі спроможністю держави і регіону вчасно виплачувати пенсії 440 тисячам пенсіонерам Полтавщини, але й повчальною. Адже виявила серйозні і системні хиби в справі наповнення бюджету Головного управління ПФУ в Полтавській області.
Якщо зважити на те, що обласне керівництво позиціонує свій регіон як доволі успішний і такий, що динамічно розвивається, то проблеми з виплатою пенсій на Полтавщині, які існують, можуть служити своєрідним лакмусовим папірцем для аналізу «пенсійних» справ і в інших областях країни.
Начальник обласного Головного управління ПФУ Володимир Тараторін ще до початку наради не приховував стурбованості ситуацією з наповненням пенсійного бюджету. У розмові з кореспондентом «ДУ» він так пояснив виникнення сумнозвісного касового розриву, що призвів до затримки з виплатою пенсій і на Полтавщині:
— В результаті пенсійної реформи в Україні збільшили пенсії на 33%, а єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду збирають на рівні 20%. Саме ці 13% і стали так званим касовим розривом, — пояснив В. Тараторін. — Тобто економіка країни не встигає за темпами зростання пенсій. І на Полтавщині приблизно так само...
З інформації чиновника учасники наради дізналися, що управління ПФУ в Полтавській області залишається дотаційним і тільки на 42% покриває свої витрати. Після пенсійної реформи розмір середньої пенсії на Полтавщині зріс у середньому на 600 гривень і тепер становить 2408 грн. Для військових пенсії збільшилися на 1190 гривень і в середньому дорівнюють чотирьом тисячам на місяць.
Потреба обласного управління ПФУ в грошах на виплату місячної пенсії становить 1,53 млрд грн. Але цієї суми зібрати попри всі зусилля не вдається. Тож щомісяця доводиться брати позику з держбюджету.
Хоч як крути-верти, але ситуація з наповненням бюджету обласного управління ПФУ залишається дуже складною. І це при тому, що в першому півріччі 2018 року його працівники план зі збору єдиного соціального внеску виконували на 110%...
ПФУ й надалі «затягує паски»
Чи справді ситуація з касовим розривом — провісник «початку кінця» механізму пенсійних виплат? І чи можна виправити ситуацію з наповненням бюджету обласного управління ПФУ? На нараді у керівництва Полтавщини детально обговорювали причини, через які бюджет обласного управління ПФУ не виходить наповняти.
У підсумку зійшлися на тому, що без легалізації робочих місць та збільшення кількості на Полтавщині тих, хто працює, а отже, і утримує пенсіонерів своїми внесками до ПФУ, справу з місця не зрушити.
— Ми — дотаційні, адже лише на 42% покриваємо свої пенсійні витрати. Решту отримуємо від держави... І це при тому, що ми перевиконуємо план зі зборів до ПФУ — на сьогодні в Україні всього три області виконали цей план, — визнав В. Тараторін.
— Хоча Полтавщина динамічно розвивається, все одно проблема наповнення Пенсійного фонду залишається дуже актуальною. Ми збираємо всі сили, щоб погасити і борги, які виникли перед держбюджетом, а з іншого боку — і збільшити надходження до Пенсійного фонду.
Але для цього залишається єдиний шлях — збільшення кількості робочих місць. Як тільки економіка запрацює, так зникнуть і проблеми Пенсійного фонду, — підсумував чиновник.
На нараді ніхто не наважився спрогнозувати, коли в області зникнуть проблеми з наповненням пенсійного бюджету. Справді, які можуть бути позитивні прогнози, якщо кількість працюючих полтавців невпинно зменшується. І ситуація вже дійшла до того, що один робітник утримує одного пенсіонера. Ще трохи, і цей крихкий баланс перейде в мінус, пророкували вже в кулуарах учасники наради.
Підстав для цього кілька. По-перше, на Полтавщині спостерігається стійка тенденція до відтоку робочої сили: все більше і більше краян виїжджають за кордон у пошуках кращої долі і пристойного заробітку.
По-друге, лише за офіційними даними, які оприлюднили на нараді, нині 94 тисяч працевлаштованих полтавців, тобто кожен четвертий, працюють без офіційного оформлення. А це означає, що «нелегали» не сплачують єдиного соціального внеску до ПФУ.
Крім проблеми з легалізацією робочих місць і, відповідно, збільшенням сплати ЄСВ, обласне управління ПФУ має й ще одну, яка важким тягарем лежить на ньому вже кілька років поспіль. Це — заборгованість із платежів до управління ПФУ в Полтавській області. На сьогодні сума недоїмки становить 166 млн грн.
Левова частка цього боргу — 152 млн грн — належить підприємствам області, які перебувають на стадії банкрутства. Тож розраховувати на те, що ці фактично мертві підприємства погасять борг, справа марна, визнають в управлінні. І ця величезна «дірка» в пенсійному бюджеті й надалі ставитиме під загрозу вчасну виплату пенсій полтавцям, адже нагадує міну уповільненої дії.
«Точки доступу», або Ноу-хау для сільських пенсіонерів від «Укрпошти»
Але не тільки брак грошей у бюджеті обласного управління ПФУ може стати причиною для затримки пенсій полтавцям. Чималі гроші обласному управлінню ПФУ доводиться віддавати «Укрпошті», чиї поштарі розносять пенсії по домівках літніх та хворих людей.
Ідеться про 43 млн грн, які щороку управління сплачує поштарям за їхні послуги. Правда, зазначив В. Тараторін, усе більше полтавців віддають перевагу банкам, отримуючи пенсії через банкомати.
Але все одно частка «Укрпошти» в організації виплат пенсій залишається дуже вагомою, бо у більшості віддалених сіл банкомати не встановлюють.
А обласне управління «Укрпошти» перманентно реорганізується. Причому, як нині водиться, не на краще для клієнтів.
2018 року на Полтавщині через збитковість закриють ще 32 поштових відділення, повідомив на недавній прес-конференції в Полтаві директор обласного ПАТ «Укрпошта» Андрій Рижов. У тих селах, де поштові відділення закриють, їх замінять так званими точками доступу.
Відтепер раз на тиждень до села приїжджатиме представник «Укрпошти» і в одному з приміщень сільради або школи обслуговуватиме селян. Поряд із листами, небагатьма періодичними виданнями, які ще передплачують, поштар привозитиме селянам мило, пральний порошок, консерви тощо. Звісно, і пенсії.
Отже, якщо гроші у бюджеті ПФУ таки знайдуть для вчасної виплати пенсій, все одно їх можуть затримати через так зване технічне питання: до того часу, поки до села навідається представник пошти і відкриє точку доступу...
Що далі буде з пенсіями на Полтавщині? Голова Полтавської ОДА Валерій Головко, вислухавши учасників наради, запропонував провести... ще одну нараду з «пенсійного» питання. Тепер уже з представниками районів Полтавщини, щоб визначити, які райони забезпечують надходження до Пенсійного фонду області, а які — ні.
— Щоб забезпечити стабільне надходження коштів до Пенсійного фонду, необхідно мати робочі місця й мотивувати людей працювати. Ми не можемо оплачувати безробіття. Водночас потрібно запропонувати уряду системно змінити підходи до виплат по безробіттю, які нині не спонукають громадян шукати роботу, — зазначив В. Головко.
— Крім того, важливе питання легальної зайнятості. Люди, які не вкладають кошти в державний кошик, не сплачують податків, працюючи самі на себе, мають розуміти, що потім держава їм не платитиме пенсій...
Отже, касовий розрив уперше за 15 останніх років, як пригадали аналітики, продемонстрував нестабільність реформованої пенсійної системи в Україні. Самі полтавські пенсіонери теж уже пригадують тривалі затримки з виплатами пенсій або часи, коли їх замість пенсії отоварювали різним крамом — цукром, посудом, продуктами харчування тощо.
Чи є гарантія того, що подібна ситуація із затримкою пенсій не повториться через два-три місяці, коли касовий розрив знову заявить про себе? І чи не став липневий випадок останнім сигналом того, що під пенсійну реформу уряд не «заклав» необхідні гроші, через що затримки з виплатою пенсій в Україні стануть звичним явищем?
«Звідки я знаю! По-перше, я не прем’єр-міністр, по-друге — я не президент, по-третє, ніякого відношення до Нацбанку я не маю, — відповів кореспонденту «ДУ» В. Тараторін. — Тому, скільки в них грошей, я не знаю... Те, що сталася затримка пенсій у липні, — унікальний випадок за останні 15 років.
Думаю, що такого більше не повториться. Думаю, що заходи вже вжиті, але все одно грошей у бюджеті не вистачає... Сподіваюся, що наш уряд продемонструє вміння розв’язувати ці проблеми і не допустить нових збоїв у пенсійному забезпеченні. У тому числі і полтавців...»
До речі, за інформацією ЗМІ, Держказначейство в період з 24-го по 27 липня надало ПФУ чотири позики на суму 4,8 млрд грн, що і врятувало ситуацію з виплатою пенсій. Але затримки могло і не бути, коли б чиновники ПФУ спрогнозували, що черговий касовий розрив знову лихоманитиме виплату пенсій, бо надходження ЄСВ уже мають стійку тенденцію до зменшення. Могли б, але не спрогнозували.
Експерти підрахували й те, що ПФУ для уникнення касових розривів вже 43 рази брав кредити у Держказначейства на суму 45,3 млрд грн. І проблем із затримкою пенсій не виникало. Чому цього разу касовий розрив наробив стільки галасу та налякав українських пенсіонерів, запитання залишається без відповіді.
А тим часом на Полтавщині ситуація з наповненням обласного Пенсійного фонду ще не найгірша поміж інших регіонів, заявив на нараді В. Тараторін. Полтавське обласне управління ПФУ посідає «почесне» п’яте місце в рейтингу серед 26 регіонів України...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
