Однак висвітленням інформації щодо можливостей Ан-178 і перспективи цього нового літака прес-конференція не обмежилася. Адже переважна кількість запитань журналістів (серед яких був і кореспондент «Демократичної України») стосувалася чималої низки негативних за своїм характером подій, які останнім часом знову тривають навколо «Антонова» й певними силами (як у середині України, так і ззовні, перш за все — з боку сусідньої Росії) спрямовуються на те, щоб тим чи іншим чином обезголовити й розвалити колектив лідера українського авіабудування, завадити його спокійній праці та заплямувати імідж «Антонова» в нашій країні і за її межами, аби відвернути у світі потенційних і нинішніх ділових партнерів цього державного підприємства й замовників різних літаків із фірмовою маркою «Ан».

Атаки на колектив тривають і урізноманітнюються
Мабуть, варто коротко нагадати, що атаки на ДП «Антонов» активізувалися ще торік і включали намагання декого з тодішнього керівництва Міністерства промислової політики України (згодом ліквідованого) невмотивовано і протиправно зняти очільника державного підприємства Дмитра Ківу із займаної ним посади президента — генерального конструктора цього ДП та призначити на його місце іншу людину, яка б не була такою стійкою й принципово непоступливою у відстоюванні інтересів колективу підприємства і вітчизняної авіабудівної галузі.
Працівники «Антонова» тоді дали гідну відсіч рейдерським спробам силового захоплення керма підприємства новоявленим призначенцем та його прибічниками, а згодом кілька судових інстанцій різного рівня визнали згадані міністерські накази незаконними (про все це ми свого часу розповідали на сторінках нашої газети).
Здавалося, ті непривабливі і протиправні атаки на «Антонова» мали б відійти у минуле, а колектив підприємства нарешті мав би отримати можливість не відволікатися на його захист від своєї повсякденної праці з розробки нових літаків та їх серійного виробництва. Проте, на жаль, не так сталося, як гадалося. Темні сили не вгамувалися, й їхні спроби досягти своєї брудної мети тривають і нині та ще й урізноманітнюються.
Зокрема, почастішало розповсюдження всіляких пліток — наприклад про те, що ДП «Антонов» нібито є банкрутом. Це аж ніяк не відповідає дійсності, оскільки підприємство не лише успішно працює і має гроші на рахунку, а й — не отримуючи з Держбюджету України ані копійчини й створюючи за власні кошти нові типи літаків та їхні модернізовані модифікації, — щорічно сплачує державі близько 600 мільйонів гривень різних податків...
Дмитро Ківа також наголосив і на тому, що не відповідають дійсності поширювані кимось чутки про те, що ДП «Антонов» сплачує податки не в повному обсязі: на прес-конференції було продемонстровано документи, які підтверджують, що жодних заборгованостей із податкових платежів у підприємства немає.
Ще одним напрямом підступних атак на ДП «Антонов» стало бездоказове звинувачення, яке нещодавно поширив колишній очільник Державної фінансової інспекції України Микола Гордієнко (днями знятий урядом із цієї посади). Він, зокрема, стверджував, що нібито керівництвом «Антонова» завдано чималих збитків державі. І це, як зазначили організатори прес-конференції, також не відповідає дійсності.
А ще останнім часом стали поширюватися інсинуації стосовно якихось нібито зниклих в Україні п’яти індійських військово-транспортних літаків Ан-32 з числа тих, котрі за контрактом (укладеним свого часу Індією з державною компанією «Укрспецекспорт») поступово у чималій кількості модернізуються в Києві, де це відбувається на авіаремонтному заводі № 410 за співучасті фахівців «Антонова» — розробника Ан-32.
Про те, що провокаційні чутки не відповідають дійсності і що жоден з індійських літаків, які модернізуються в Україні, нікуди не зникав, підтверджено й замовником цих робіт — Міністерством оборони Індії. А організатори прес-конференції наголосили й на тому, що ймовірних ініціаторів поширення провокаційних інсинуацій про міфічне зникнення в Україні п’ятірки індійських Ан-32 варто шукати в Росії, оскільки саме там негативно реагують на те, що на індійський ринок, котрий російські структури звикли вважати своїм щодо продажу там військової техніки і техніки подвійного призначення (нею є і військово-транспортні літаки), виходять українські структури, тож прагнуть будь-що зганьбити імідж такого знаного у світі бренду, як «Антонов».

Спроби реструктуризацій і статутних новацій 
На жаль, як і раніше, не перевелися ще ті, хто гострить зуби на такі ласі шматки розгалуженого господарства «Антонова», як чималі (вимірювані сотнями гектарів) території підприємства, котре має два аеродроми — заводський (у Києві у Святошині) і на випробній базі (поблизу Гостомеля Київської області), та крилатий флот «Русланів», «Мрій» та інших літаків авіакомпанії «Авіалінії Антонова», яка є транспортним підрозділом підприємства й перевозить найрізноманітніші вантажі (перш за все надважкі та великогабаритні) по всьому світу.
Цим вона приносить прибутки як нашій державі, так і самoму «Антонову», завдяки чому — при вже згаданій відсутності держбюджетного фінансування — заробляються кошти на різноманітні потреби підприємства, в тому числі й на розробку нових типів літаків.
«Але дехто пропонує — вже не вперше — відокремити від підприємства його транспортну структуру — авіакомпанію «Авіалінії Антонова». При цьому ініціатори таких пропозицій, засліплені, мабуть, сумами у 100–150 мільйонів доларів США на рік, які заробляє підприємство такими повітряними перевезеннями, «забувають» (або ж свідомо замовчують), що ті «Руслани» мають досить поважний (понад 20 років) вік і справно працюють лише завдяки постійно здійснюваним компетентними фахівцями «Антонова» заходам із модернізації, ремонту та продовження ресурсу експлуатації. Тож якщо передати ці транспортні літаки в якусь іншу — звичайну — авіакомпанію, то там вони досить швидко перетворяться на звичайнісінький металобрухт», — наголосив Дмитро Ківа.
Кілька реорганізаційних та реструктуризаційних заходів ініціювало Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), якому нині — після ліквідації Мінпромполітики — підпорядковане ДП «Антонов». Зокрема, МЕРТ затвердило нову редакцію статуту державного підприємства «Антонов». Суттєвою зміною у цьому статуті стала спроба роз’єднати дві складові об’єднаної посади президента — генерального конструктора (з тим, щоб головний конструктор займався лише конструюванням літаків, а очільником підприємства був би якийсь менеджер).
Але ж згідно з чинним законодавством будь-які зміни у статуті підприємства обов’язково мають бути попередньо — ще в процесі їхньої підготовки — узгоджені з трудовим колективом. Не зробивши цього, МЕРТ порушило законодавство. Тож цілком резонно профспілкова організація «Антонова» звернулася з відповідним позовом до Адміністративного суду міста Києва — і той зупинив державну реєстрацію нової редакції згаданого статуту.
Певні сподівання ініціаторів усіляких нападок на ДП «Антонов», судячи з усього, покладаються і на оголошений урядом конкурс на посаду очільника ДП «Антонов». Як було зазначено на прес-конференції, трудовий колектив і науково-технічна рада підприємства рекомендували і Дмитру Ківі подати свою кандидатуру на цей конкурс. «Але тут треба зауважити, що згідно з чинним законодавством подібний конкурс оголошується на посаду, яка є вакантною. Нині ж, — зазначив віце-президент ДП «Антонов» з юридичних і міжнародно-правових питань Віктор Швець, — президентом — генеральним конструктором цього підприємства є Дмитро Ківа, а продовжений контракт із ним діє до 18 січня 2016 року — тож зараз, у 2015-му, ні про який конкурс на цю посаду не може йтися, а спроба проведення його є неправомірною».
Й нарешті, останнім часом десь нагорі виникло бажання передати ДП «Антонов» із системи МЕРТ до складу державного концерну «Укроборонпром». Відповідаючи на запитання кореспондента «Демократичної України» щодо цього, голова профкому «Антонова» Віктор Гуска повідомив, що нещодавно на підприємстві отримали з МЕРТ, очолюваного Айварасом Абромавічусом, проект постанови Кабінету Міністрів України щодо передачі ДП «Антонов» у держконцерн «Укроборонпром» — із запитом щодо погодження цього трудовим колективом підприємства.
Але така пропозиція визнана на «Антонові» неефективною ані для самoго підприємства та його працівників, ані для вітчизняного авіабудування. Адже таке перепідпорядкування не лише істотно збільшить податкові відрахування з ДП «Антонов» та відповідно зменшить його обігові кошти та суттєво ускладнить підприємству процедури погодження всіх операцій із придбання численної номенклатури різноманітних комплектуючих до літаків, а й, що також дуже небажано, порушить налагоджені зв’язки «Антонова» із зарубіжними партнерами.
До того ж не є секретом негативний досвід деяких інших підприємств авіабудівної галузі України від здійсненої кілька років тому передачі їх до «Укроборонпрому». А тому трудовий колектив ДП «Антонов» не погодився з пропозицією щодо передачі їхнього підприємства у концерн «Укроборонпром».

Вперед – попри всі негаразди
Організатори прес-конференції нагадали представникам ЗМІ і про те, що «Антонов», колектив якого у 2016 році відзначатиме свій 70-літній ювілей, за весь час, що минув відтоді, дав путівку в життя багатьом типам нових сучасних високоефективних транспортних (вантажних), пасажирських і спеціальних літаків різного призначення. За роки, що минули, було споруджено понад 22 тисячі різних машин із маркою «Ан», з яких близько п’яти тисяч і нині літають у 78 країнах на всіх континентах нашої планети.
Ті, що працюють на ДП «Антонов» регулярно отримують зарплату, середній розмір якої становить близько 6000 гривень на місяць. А останнім часом, враховуючи процеси інфляції і девальвації, керівництво підприємства здійснило підвищення заробітної плати працівникам «Антонова» на 10%.
Реалізація «Антоновим» своїх міжнародних контрактів забезпечує надходження до державної скарбниці чималих сум у вільно конвертованій валюті.
Крім того, ДП «Антонов» за власний рахунок (вклавши вже понад 20 мільйонів гривень) виконує різноманітні роботи з ремонту, оновлення та забезпечення льотної придатності різних літаків із маркою «Ан», які входять до складу вітчизняних Збройних Сил та інших силових відомств України й задіяні в антитерористичній операції на сході нашої держави.
Враховуючи, що нинішні вкрай загострені українсько-російські відносини (через анексію Росією Криму та події на Сході України) можуть створювати проблеми щодо постачання з Росії комплектуючих до літаків, які споруджуються на ДП «Антонов», керівництво підприємства та його фахівці опрацьовують різні можливості для імпортозаміщення — за рахунок аналогічних виробів вітчизняного виробництва або ж їхнього постачання з країн Європи, Америки та інших держав. Триває і міжнародна співпраця «Антонова» з багатьма партнерами (і нинішніми, і потенціальними) з Китаю, Індії, Туреччини, Польщі, Саудівської Аравії, Німеччини тощо.
Леонід Кравчук на прес-конференції повідомив, що він від імені громадської ради сприяння розвитку літакобудування і зміцненню обороноздатності України звернувся до Президента нашої держави Петра Порошенка і до Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка з клопотанням про те, щоб було вжито дієвих заходів для припинення протиправних нападок на державне підприємство «Антонов» і для забезпечення його багатотисячному колективу можливості нормально працювати.
...Недарма ж колективом цього підприємства сповідується девіз: «Стабільний «Антонов» — стабільна Україна».
Вадим ФЕЛЬДМАН