Ідеться про виконання Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів», який набув чинності ще 25 листопада 2014 року. Згідно з ним всі юридичні особи (крім державних та комунальних) зобов’язані були до 25 травня 2015 року розкрити інформацію про свого кінцевого вигодоодержувача, тобто про фактичного, а не номінального власника.
А це означає — внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформацію про кінцевого вигодоодержувача юридичної особи, кінцевого вигодоодержувача її засновника, якщо засновник — юридична особа, та інформацію про структуру власності засновників — юридичних осіб, що дає можливість встановити фізосіб — власників істотної участі.
Зокрема, слід вказати такі його дані: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країну громадянства, серію та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Щоправда, таке зобов’язання не стосується новостворених юридичних осіб, які вже при реєстрації розкрили таку інформацію, і вона потрапила в публічно доступну частину державного реєстру.
Юристи деякий час сперечалися, хто ж такий кінцевий вигодоодержувач юридичної особи, посилаючись на втрату чинності деяких законів. Законодавцям довелося уточнити цей термін, замінивши його на кінцевого бенефіціарного власника-контролера. Ним слід вважати фізичну особу, яка незалежно від формального володіння, має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб.
Це здійснюється шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою через право вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління.
Це стосується й можливості здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або правом голосу в юридичній особі.
Іншими словами: якщо в учасників юридичної особи (ТОВ) засновник має 25 і більше відсотків статутного капіталу, то він вказується як кінцевий вигодоодержувач. При цьому фізичною особою кінцевим бенефіціарним власником (контролером, кінцевим вигодоодержувачем) не може бути особа, яка є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Отож усі підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані не лише встановити свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), а й регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом. Надання будь-яких інших документів для цих цілей не вимагається.
У зв’язку з ажіотажем, який виник у бізнесовому середовищі впродовж останніх тижнів перед закінченням терміну подачі інформації, Державна регуляторна служба спробувала дещо пом’якшити ситуацію, пояснивши, що відповідну форму 4 можна надіслати й поштою. Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору поштовим відправленням, справжність підпису заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) має бути нотаріально засвідчена.
Однак хоч у який спосіб подаються документи, норми закону обов’язково слід виконувати. Інакше на порушників чекає серйозне покарання. Відповідно до ст. 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неподання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи тягне за собою накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот (5100 грн) до п’ятисот (8500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За подання державному реєстратору неправдивої інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи передбачена навіть кримінальна відповідальність. Згідно зі ст. 2051 Кримінального кодексу України, внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання документів державному реєстратору, які містять завідомо неправдиві відомості, караються штрафом від п’ятисот (8500 грн) до тисячі (17000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Завдяки таким серйозним заходам законотворці прагнуть посилити боротьбу з корупцією та створити механізми, що зроблять прозорішою структуру власності. Встановивши кінцевого вигодоодержувача, хочуть запобігти легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
Проте наразі всі ці благі наміри довелося відкласти, аби не збурювати бізнесову спільноту. 21 травня парламент вирішив відтермінувати кінцеву дату прийняття документів. Як сказала народний депутат Оксана Продан, цього разу законопроект № 2896 детально відпрацювали п’ять фракцій і груп разом з Міністерством юстиції.
«Я дуже прошу вас зробити дві речі, — сказала нардеп, звертаючись до своїх колег, — звільнити від черг ще на чотири місяці тих, хто має юридичних осіб у засновниках, а тих, хто має виключно фізичних осіб, узагалі звільнити від обов’язку подавати інформацію про своїх бенефіціаріїв».
Депутати проголосували за зміни до Закону «Про внесення змін до деяких законів щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи» за основу і в цілому. Схваливши їх, парламентарії зняли невдоволення в середовищі господарюючих суб’єктів, забезпечивши ефективне використання робочого часу не лише ними, а й державними реєстраторами.
Мін’юст зі свого боку дав роз’яснення, наголосивши, що не тільки продовжується на чотири місяці подання форми 4, а й зменшується на 700 тисяч (з 1 млн 179 тис.) кількість тих, хто має заповнювати цей документ. Зокрема, не подаватимуть дані ті, де кінцевий бенефіціарний власник фактично вже відомий та внесений до реєстру.
«Даний закон передбачає звільнення від обов’язку подання відомостей за формою 4 про кінцевих бенефіціарних власників релігійних організацій, державних та комунальних підприємств та юридичних осіб, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники тут і є ці фізособи»,— повідомила перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова на брифінгу в Будинку уряду і висловила сподівання, що протягом наступних чотирьох місяців усі встигнуть подати документи та не підпадуть під дію штрафних санкцій, передбачених законодавством.
Тетяна КИРИЛЕНКО