Кре­дит­ний ва­ку­ум для ма­лих та се­ред­ніх аг­ро­під­при­єм­ців
Останнім часом в Україні намітилася тенденція щодо посилення позицій малих та середніх сільгосппідприємців в аграрному секторі. Донедавна вони залишалися у так званому кредитному вакуумі. Їм нікуди було звертатися за позичками. Річ у тім, що кредитні спілки не володіють фінансовими ресурсами, достатніми для задоволення попиту аграріїв у додаткових коштах. Малі та середні фермерські господарства між тим залишалися поза увагою банків.
За визнанням заступника міністра аграрної політики та продовольства Владислави Рутицької, банки надають перевагу великим сільгосппідприємствам. «Банки не можуть приїхати до кожного малого чи середнього сільгоспвиробника і перевірити його платоспроможність. Для цього потрібно тримати великий штат і мати розгалужену систему. Все це дорого обходитиметься банкам. Тож і послуги з надання кредитів будуть дорогими», — зазначила вона.
Водночас заступник міністра переконана, що малий та середній сектор аграрної економіки є доволі потужним і перспективним. Якщо скористатися його ресурсом повною мірою, то можна дати поштовх для подальшого розвитку всього українського АПК, який виходить на лідируючі позиції національної економіки.
Згідно з офіційними даними, на сьогодні в Україні працює близько 40 тис. фермерських господарств. Цей показник залишається сталим уже впродовж багатьох років, що засвідчує життєздатність та конкурентоспроможність цих господарств.
У країні також налічується понад 4 млн особистих селянських господарств. Фахівці стверджують, що з ухваленням Закону № 1599 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств», який уже пройшов перше читання в парламенті, на їх основі розвиватимуться сімейні фермерські господарства. Найближчим часом їхня кількість може сягнути 400–700 тис.
«Українські фермери можуть вирощувати на 50% продукції більше, ніж зараз, — зауважила керівник Програми IFC з розвитку фінансування агросектора Лія Сорока. — Але для цього вони мають отримати найкращий доступ до фінансування, бо саме завдяки цьому вони матимуть можливість отримати доступ до сортового насіння, мінеральних добрив та інших ресурсів високої якості. І це все позитивно позначиться на майбутній урожайності».
У цьому сенсі аграрні розписки є своєрідною знахідкою для малих та середніх сільгоспвиробників. Оскільки, як наголошували учасники круглого столу, новий вид кредитування передбачає позику під заставу майбутнього врожаю, що є зручним як для позичальника, так і для кредитора. Перший отримує доступ до матеріальнотехнічних та фінансових ресурсів, а другий — гарантію повернення позики.
Утім, не варто звужувати функцію аграрних розписок лише до поповнення обігових коштів малих та середніх сільгоспвиробників. Насправді вона є ширшою, і на цьому наголосила Владислава Рутицька. Аграрні розписки сприяють розвиткові аграрної галузі в цілому та її інвестиційній привабливості.
Зокрема, в Бразилії, де цей інструмент і був створений, він щороку дозволяє аграріям залучати 25 млрд дол. Це становить майже 40% від усіх інвестицій, які заходять у сільськогосподарську галузь цієї країни.

Пол­тав­ський до­свід
В Україні аграрні розписки почали запроваджувати ще в жовтні 2014 року. Полтавська область стала першою, де вони одержали «прописку». За рік цей інструмент поширився ще на три області — Вінницьку, Харківську та Черкаську. І якщо останні лише розгортають таку роботу, полтавчанам уже є про що звітувати.
За інформацією директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергія Фролова, місцеві аграрії оформили 10 аграрних розписок. Загальна сума залучених за ними коштів становить близько 50 млн грн.
«10 аграрних розписок, можливо, й невеликий результат, — сказав Сергій Фролов, — але якщо рахувати від нуля, то це доволі непогано».
Що важливо — всі 10 аграрних розписок виконані. Тобто позичальники та кредитори повністю дотрималися взятих на себе зобов’язань. І це є дуже позитивним моментом, на чому постійно наголошували учасники круглого столу.
Водночас Сергій Фролов налаштований на значно більші перспективи. «Для себе я бачу добрий результат, коли б Полтавщина у 2016 році оформила щонайменше 100 аграрних розписок і завдяки ним залучила хоча б півмільярда гривень», — додав він і пояснив, що цьогорічна весняна польова кампанія коштуватиме Полтавщині понад 6 млрд грн. Щонайменше 700 млн грн для її проведення бракує, тож область потребує додаткових ресурсів фінансування, тому великі надії покладаються на аграрні розписки.

Інструмент для подальшого поширення
Вінницька, Харківська та Черкаська області лише почали працювати з аграрними розписками, але вже на цьому етапі діють доволі вдало. Невдовзі після того, як ці регіони ввійшли до пілотних, у них було оформлено ще три аграрні розписки, з яких дві — товарні та одна — фінансова.
Водночас керівник проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко вважає, що ці показники не повністю відображають дійсні наміри аграріїв. Насправді запити на аграрні розписки є більшими. Реальна ситуація виявиться незабаром — напередодні польових робіт, бо чимало аграріїв уже перебувають у процесі оформлення цих розписок.
У своєму виступі під час круглого столу Олексій Омеляненко привернув увагу учасників до того, що останнім часом активізувалися постачальники паливномастильних матеріалів та міндобрив. Певну зацікавленість почали демонструвати й трейдерські організації, банківські установи. А це вже засвідчує успішність започаткованої роботи щодо впровадження аграрних розписок та поширення інформації про них.
Олексій Омеляненко нагадав, що проектом IFC «Аграрні розписки в Україні», який фінансується Швейцарською Конфедерацією, було проведено значну роботу щодо врегулювання чинного законодавства, вирішення питань оподаткування, а також повноцінного запуску національного Реєстру аграрних розписок. Останній момент залишається пріоритетним напрямом роботи проекту IFC у поточному році.
Також він приділяє велику увагу й інформаційнопросвітницькій роботі в усіх пілотних регіонах, де були організовані тренінги для аграріїв та нотаріусів. Участь у них брали також представники обласних та районних державних адміністрацій, журналісти місцевих ЗМІ.
Принагідно Владислава Рутицька зазначила, що лише впродовж вересняжовтня 2015 року спільно з проектом IFC у пілотних областях було проведено 14 тренінгів для понад 460 нотаріусів. Уже 20 нотаріусів набули статусу реєстраторів Реєстру аграрних розписок, ще 28 перебувають у процесі реєстрації.
У жовтнігрудні 2015 року відбулося 50 семінарів для понад 1200 учасників, серед яких близько 900 сільгоспвиробників.
«Важливо дати сільгоспвиробникам різні варіанти доступу до фінансів з тим, щоб вони зрозуміли, який із них ефективніший та дешевший, — підкреслила Владислава Рутицька. — Якщо зростатиме географія аграрних розписок, це однозначно приведе до здешевлення цього інструменту». І додала, що міністерство має плани у перспективі поширити впровадження аграрних розписок на Київську, Львівську та Одеську області. А згодом — і на всю Україну.

Фі­нан­со­ві аг­рар­ні роз­пи­ски
Своєю думкою щодо ефективності впровадження аграрних розписок поділилися й представники банківського сектора, які брали участь у круглому столі. Першу укладену у Вінницькій області фінансову аграрну розписку презентував представник банку Agroprosperis Володимир Борківець.
«Наш банк оформив першу фінансову розписку у Вінницькій області. Тепер на підставі реальних угод, які ми вже провели, надаємо конкретні пропозиції щодо спрощення, оптимізації процесу оформлення аграрних розписок», — повідомив він.
На думку банкіра, беззаперечною перевагою фінансових аграрних розписок для сільгоспвиробника є можливість наперед отримати «живі» кошти під заставу майбутнього врожаю. І в цьому полягають кардинальні зміни. Бо на поточний момент банківська модель фінансування агробізнесу прив’язана до застави основних засобів, тобто банки фінансують сільськогосподарських виробників під заставу техніки чи оборотних залишків тощо. У результаті аграрне підприємство отримує кошти не в тій кількості, яка йому потрібна, а лише наскільки вистачає твердої застави. Зрозуміло, що малим та середнім сільгоспвиробникам годі сподіватися в такому разі на достатні кредити.
«Включення майбутнього врожаю в перелік заставного майна дозволяє сільгосппідприємствам отримати більше фінансових ресурсів, — пояснив Володимир Борківець. — Якщо простіше — не стільки, скільки тобі дають, а скільки потрібно».
Представник банку також розповів, як його фінансова установа працює з аграрними розписками. «Ми не є поручителями. Ми ідентифікуємо ті земельні ділянки, на яких буде посіяне зерно пшениці чи, скажімо, кукурудзи. Гроші видаємо одразу після підписання розписки».
Учасники круглого столу підкреслювали, що на сьогодні механізми такої роботи з аграрними розписками банками ще відпрацьовуються. Представники банківського сектора вбачають також непогані перспективи у співпраці із сільгоспвиробниками за аграрними розписками — як фінансовими, так і товарними. Представник банку Agroprosperis зауважив, що в його установі зараз іде робота щодо оформлення ще кількох фінансових розписок у Харківській, Полтавській та Вінницькій областях.

Робоча група зосереджується на проблемних питаннях
Організатори круглого столу зазначили, що проведення цього заходу має на меті не лише звіт про те, як успішно аграрні розписки приживаються в українських регіонах. Оскільки випробовується новий для вітчизняних сільгоспвиробників інструмент кредитування, ніхто не застрахований від проблем, неув’язок чи протиріч. Головне — визначити, де виникають такі моменти, аби скоригувати подальшу роботу, обрати більш оптимальні варіанти серед тих чи інших пропозицій. Також для цього представники IFC проводять регіональні тренінги і навчання сільгоспвиробників.
Скажімо, нині виникають деякі запитання щодо оподаткування аграрних розписок. Директор ДП «Аграрні реєстри» Сергій Клюца звернув увагу на те, що цей інструмент називають гібридним. У чомусь він подібний до векселів, у чомусь — до облігацій, ще чимось нагадує відступлення прав вимоги.
«Аграрна розписка дає можливість залучати додаткове фінансування шляхом її обігу на вторинному ринку, — сказав він. — Але ці її відносини з обігу та оподаткування ПДВ є нерозкритими належним чином на законодавчому рівні. Наразі зазначене питання вирішується шляхом надання індивідуальних податкових консультацій».
Є й інші причини, які гальмують поширення нового механізму кредитування. Попри проведену інформаційнопросвітницьку кампанію, в аграріїв залишається певна недовіра до новацій. І це вже особливості менталітету. Багато сільських підприємців занепокоєні, чи не доведеться через роботу з аграрними розписками втратити найдорожче, чим володіють, — власну землю. Мовляв, спочатку обіцяють одне, а потім через борги у них заберуть наділи.
Керівник проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко зауважив, що земля не є предметом застави, і про це потрібно постійно нагадувати в процесі роботи з аграріями.
Багато питань у роботі з аграрними розписками, які виникають, потребують законодавчого врегулювання. Пропозиції, зокрема, напрацьовуються спеціальною робочою групою, яка діє при Міністерстві аграрної політики та продовольства.

Швидкі гроші на посівну
Минулорічна посуха додала селянам особливих клопотів. Вони втратили частину врожаю, а відтак — і обігових коштів. Їх брак особливо став відчутним напередодні весняних польових робіт. На цьому, зокрема, наголосив заступник начальника управління економіки Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА Іван Пипяк. За його інформацією, через негоду область зменшила збір зернових з 5,1 млн до 3,6 млн тонн. Значний недобір урожаю спостерігався і за іншими сільськогосподарськими культурами.
Вінниччина у цьому сенсі не була винятком. За словами директора Департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА Ігоря Колодки, подібна ситуація спостерігалася й на Черкащині. Особливо вона виявилася в тому, що озимина, яка теж була посіяна в суху землю, не дала належних сходів, і тепер значну частину її площ доведеться пересівати. А це потребує додаткового фінансування.
Аграрні розписки за таких умов, як наголошували учасники круглого столу, здатні посприяти вирішенню гострих проблем посівної, бо вони не просто поповнюють обігові кошти, а роблять це швидко. На їх оформлення витрачається не місяцьпівтора, як цього потребують банківські кредити, а лише лічені дні. Тому цей інструмент є зручним у користуванні та доступним для всіх охочих.
Про це, зокрема, розповів директор ТОВ «Каплинцівське» Пирятинського району Полтавської області Ігор Криворот. Він сказав: «Отримувати гроші на матеріальнотехнічні ресурси дуже просто. У першу чергу — тому що є дві зацікавлені особи. Це той, хто хоче дати ресурси, і той, хто їх конче потребує. Саме через те вони завжди знайдуть спільну мову, бо мають спільний інтерес».
ТОВ «Каплинцівське» одне з перших на Полтавщині оформило аграрну розписку і завдяки їй на 100% забезпечило власні обігові кошти. «І за ті кошти купили все, що хотіли, причому — за значно нижчою ціною», — додав Ігор Криворот.
Так висловився і заступник директора ТОВ «Агроперемога» Лохвицького району Полтавської області Анатолій Шепель. На оформлення аграрної розписки з компанією Syngenta їм знадобилося лише 6 днів. Її сума становила близько 3 млн грн.
«Цей інструмент — гнучкий та надійний, — сказав Анатолій Шепель. — На мою думку, його запровадження державою — це велика допомога сільгоспвиробнику».
Ми­ко­ла ЛУ­ГО­ВИЙ,
На­ціо­наль­ний прес-клуб 
«Ук­ра­їн­ська пер­спек­ти­ва»