Один за­кон — для опе­ра­то­рів рин­ку...
Закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», ухвалений Верховною Радою ще 18 травня 2017 року, набув чинності навесні нинішнього року.
Він створює умови для гарантування якості та безпеки харчової продукції для споживачів і встановлює чіткі й прозорі процедури перевірок, дасть змогу звести до мінімуму корупційні ризики та посприяє розвитку чесної конкуренції.
Внормовується й законодавство про побічні продукти тваринного походження під час їх ввезення (пересилання) на митну територію України з метою перевірки на відповідність чинному законодавству.
Ключовими новаціями закону є ризикорієнтований підхід до перевірок операторів ринку: підприємства перевірятимуть залежно від ступеня ризику для життя і здоров’я людей. Самі ж контрольні заходи здійснюють у вигляді інспектувань та аудиту.
Інспектування провадять без попередження, а при аудиті попередження є обов’язковими. Причому аудит постійно діючих процедур проходить за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочих дні до його здійснення.
Повідомлення надсилають рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою чи вручають особисто під розписку керівнику або представнику оператора ринку.
Законом передбачено й позаплановий контроль за умови виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо такої невідповідності, а також в інших установлених законом випадках.
Однак це аж ніяк не провокує свавілля з боку перевіряючих. Оператори ринку мають право фіксувати контрольний процес засобами аудіо та відеотехніки.
Їм також законодавчо обумовлено інші гарантії: перевірки у формах інспектування та аудиту здійснюють із застосуванням актів державного контролю, де є вичерпний перелік питань для перевірки стосовно дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин.
До того ж кожне питання ґрунтується на посиланні на конкретні нормативноправові акти (статтю, пункт, абзац тощо). Розширювати сферу контролю самовільно не дозволяється.
У разі виявлення невідповідності в акті державного контролю детально описують порушення законодавства. Акт складають у двох примірниках, один з яких вручають оператору ринку протягом трьох робочих днів із дня його складення.
Важливою новацією є зміна методики відбору зразків для лабораторних досліджень. Відбирають два юридично та аналітично ідентичних зразки, один з яких направляється компетентним органом до уповноваженої лабораторії для проведення основного дослідження, а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження, якщо він не погоджується з результатами основного.
Окрім того, на вимогу та за рахунок оператора ринку можуть провести відбір додаткових юридично та аналітично ідентичних зразків, які оператор ринку може використати для проведення альтернативних лабораторних досліджень.
Але якщо провину доведено, державний контролер складає протокол, на основі якого в подальшому виноситься постанова про накладення штрафу. Постанову можна оскаржити в адміністративному (досудовому) або в судовому порядку протягом одного місяця з дня її винесення.
Щоправда, порушник, який за три роки вперше попався, може відбутися лише приписом щодо усунення порушення. Однак загалом таких поблажок небагато.
За порушення нового закону передбачено жорсткі санкції. Скажімо, у разі виявлення на виробництві факторів, що загрожують життю і здоров’ю людей, інспектор може наступного дня ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва або обігу харчових продуктів чи кормів.
Але таке рішення діє не більше 10 робочих днів. Якщо ж для усунення порушення оператору ринку необхідний довший час, рішення приймає суд.
У переважній більшості з недобросовісними продавцями боротимуться штрафними санкціями: у статті 65й перелічено до двох десятків покарань. Залежно від скоєного правопорушення сума штрафу для юридичних осіб може сягати 70 тис. грн.
Приміром, невиконання чи невчасне виконання рішення інспектора про тимчасове припинення виробництва або обігу харчових продуктів чи кормів обійдеться юридичній особі у 50 мінімальних заробітних плат, фізичній особіпідприємцю — у 40.
Порушення гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів, кормів, якщо це створює загрозу для життя і здоров’я людини або тварини, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, на фізичних — 6.
За реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя і здоров’я, доведеться заплатити штраф: юридичній особі — 8 мінімальних заробітних плат, фізичній — 5.
Відмова відкликати чи вилучити з обігу небезпечні харчі або корми обійдеться юридичній особі у 35 мінімальних заробітних плат, а фізичній особіпідприємцю — в 30.
Реалізація непридатних харчових продуктів або кормів тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 25 мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб — 17. Пропозиція до реалізації або реалізація шкідливих для здоров’я людини або тварини товарів обійдеться ще дорожче: відповідно 40 та 25 мінімальних зарплат.
Штраф за порушення законодавства про харчові продукти і корма може бути накладено протягом шести місяців із дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

...ін­ший за­кон — для спо­жи­ва­чів
Нещодавно Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект № 8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». І хоча «за» проголосувала мінімальна кількість депутатів (226), є сподівання, що і цю сферу незабаром також упорядкують.
Метою законопроекту є забезпечення належного рівня захисту здоров’я та інтересів споживачів, їх поінформованості, гарантування права споживачів на інформацію про харчові продукти та процедуру її надання.
Окрім того, прийняття закону сприятиме гармонізації законодавства України з європейським та виконанню наших зобов’язань у сфері санітарних та фітосанітарних заходів у рамках Угоди з ЄС.
Принаймні на це сподіваються розробники законопроекту, стверджуючи, що він дасть змогу уніфікувати правила надання споживачам інформації про харчові продукти, забезпечити правову визначеність та зменшити адміністративний тягар на операторів ринку, відповідальних за інформацію про харчові продукти.
У документі виписано загальні правила маркування продуктів, у тому числі певних їхніх різновидів (щодо останніх передбачено окремі правила маркування). Ідеться як про дані, що мають повідомлятися про продукти загалом, так і про обов’язкову інформацію на упаковці.
Це дасть можливість споживачам робити вибір, який відповідав би їхнім індивідуальним харчовим потребам і убезпечив від шкідливих добавок.
Норми закону поширюються на операторів ринку на всіх етапах харчового ланцюга, якщо їхня діяльність підпадає під вимоги щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, а також на харчі, призначені для кінцевого споживача, та на ті, що постачаються і реалізуються у сфері громадського харчування.
Шукати крайнього в разі постачання та реалізації неякісних чи шкідливих продуктів також не доведеться. Законопроект урегульовує обов’язки виробників та імпортерів харчів, які мають відповідати за інформацію про товари, надану споживачеві.
Зокрема, визначено загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, їх маркування, а також обов’язки операторів ринку з доведення цієї інформації до інших операторів та до споживачів державною мовою.
Встановлюються категорії обов’язкової інформації про харчі та загальні вимоги до інформації про них. Ідеться про те, що обов’язкова інформація не повинна приховуватись або спотворюватись іншою текстовою чи графічною інформацією.
Висота малих літер без виносних елементів у тексті має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм. У разі використання упаковки або тари, площа найбільшої поверхні якої є меншою за 80 кв. см, висота малих літер повинна перевищувати 0,9 мм.
Проектом закону чітко регулюються обов’язки операторів ринку харчових продуктів щодо надання інформації. Передусім забороняється використання інформації, що може ввести споживача в оману, особливо у частині властивостей і характеристик продуктів та наслідків їх споживання, а також щодо приписування їм лікувальних властивостей.
Зазначена заборона поширюється й на рекламування та презентацію харчових продуктів: споживачеві слід надавати точну, достовірну та зрозумілу інформацію. Повідомляти треба про вміст у продуктах харчових добавок, допоміжних речовин для переробки та інших речовин, які можуть впливати на стан здоров’я споживача.
«З огляду на те, що певні інгредієнти або продукти (такі як допоміжні речовини для переробки) можуть спричинити в деяких людей алергічні реакції або непереносимість, що становить небезпеку здоров’ю цих людей, проектом закону передбачено надання споживачам інформації про вміст у продуктах харчових добавок, допоміжних речовин для переробки та інших речовин чи продуктів, щоб споживачі могли зробити свідомий вибір, який є безпечним для них», — ідеться у пояснювальній записці до законопроекту.
Не забули і про правила надання інформації про харчові продукти, які продають дистанційно. Приміром, заморожування та подальше розморожування деяких продуктів, особливо м’ясних і рибних, обмежує можливості їх подальшого використання і може мати вплив на безпечність, смакові та фізичні властивості.
Тому встановлюється вимога щодо надання споживачеві інформації стосовно того, чи піддавався харчовий продукт розморожуванню (у назві має бути слово «розморожений»).
Аби надмірно не переобтяжувати операторів ринку харчових продуктів, передбачено відхід від вимоги щодо обов’язкового надання інформації про поживну цінність окремих категорій продуктів, які не піддавалися переробці, інформація про поживну цінність яких не є визначальним чинником для споживача при купівлі товару або ж якщо площа упаковки продукту дуже мала, щоб вмістити всі дані.
Надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку відомостей про продукт тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, на фізичних осібпідприємців — у розмірі 10 мінімалок.
Пропозиція реалізувати або ж сам продаж продуктів харчування чи кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрозу для життя, здоров’я людини або тварини, тягне за собою накладення штрафу на юросіб у розмірі п’яти мінімальних зарплат, на фізосібпідприємців — трьох.
Ще суворіше каратимуть тих, хто не надав інформації споживачеві та ввів його в оману щодо речовин і харчових продуктів, які викликають алергічні реакції або непереносимість. Юридичним особам доведеться викласти суму, еквівалентну 30 мінімальним зарплатам, а фізичним особампідприємцям — 20.

Тетяна КИРИЛЕНКО