Згідно з даними звіту за міжнародною програмою боротьби з ВІЛ/СНІД хвороба перейшла у категорію хронічних. Прийом препаратів проти вірусу імунодефіциту здатний продовжити життя на десятки років. На сьогодні пацієнти, які одержують терапію від ВІЛ, живуть досить довго, щоб викреслити їх із групи смертельно хворих людей.
Кількість смертельних випадків, пов’язаних із ВІЛ, за останні два десятиліття значно скоротилася. Можливості діагностичної медицини та сучасні препарати дозволяють підтримувати здоров’я хворих людей на гідному рівні. Деякі лікарі впевнені, що ВІЛ за ступенем небезпеки для організму пацієнта поступово наближається до цукрового діабету першого типу та деяким іншим хронічним захворюванням.
Однак розвиток медицини лише продовжує життя ВІЛ-інфікованим. Кількість же людей з ВІЛ-інфекцією залишається критично високою. За даними на 2013 рік, у світі було зареєстровано понад 36 мільйонів людей із ВІЛ. За іншими даними, таких людей значно більше, якщо враховувати хворих, які не знають про свій діагноз.

Команда вчених із Королівського коледжу в Лондоні стверджує, що хороша фізична підготовка ніг тісно асоціюється зі швидкістю старіння мозку.
Висновки були зроблені завдяки десятирічному вивченню понад 300 близнюків. Воно фінансувалося Національним інститутом досліджень у галузі охорони здоров’я спільно з Wellcome Trust, а опубліковано в журналі Gerontology. Фахівці спиралися на дані про те, що вправи змушують м’язи виробляти гормони, які сприяють росту нервових клітин.
Дослідники відстежували фізичне здоров’я понад 150 пар близнюків у віці від 43 до 73 років. На початку і наприкінці експерименту було оцінено так звану потужність мозку за допомогою серії тестових завдань на комп’ютері. Встановлено, що у близнюків з більшою силою ніг на початку дослідження й через 10 років рівень когнітивних здібностей був кращим. До того ж у них спостерігалася менша кількість змін у мозку, пов’язаних із віком.

Кро­ля­чі очі — так у на­ро­ді на­зи­ва­ють кон’­юнк­ти­віт — од­не з най­більш по­ши­ре­них оф­таль­мо­ло­гіч­них за­хво­рю­вань. Зде­біль­шо­го хво­рі­ють на ньо­го ді­ти, адже во­ни час­то труть очі не­ми­ти­ми ру­ка­ми і хво­рі­ють на про­студ­ні за­хво­рю­ван­ня. І в то­му, і в ін­шо­му ви­пад­ку на сли­зо­ву обо­лон­ку ока по­трап­ля­ють бак­те­рії та ві­ру­си. Втім, і лю­ди се­ред­ньо­го ві­ку та­кож мо­жуть під­хо­пи­ти кон’­юнк­ти­віт.
Які ж ви­ди і симп­то­ми цьо­го за­хво­рю­ван­ня, як лі­ку­ва­ти цю не­ду­гу? Про це ми роз­пи­та­ли фа­хів­ця-оф­таль­мо­ло­га — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Га­ли­ну Пав­лів­ську.

— Що ж таке кон’юнктивіт і звідки він береться?
— Кон’юнктивіт — офтальмологічне захворювання, при якому кон’юнктива (слизова ока) страждає від запалення, набряклості та гіперемії, тобто сильного почервоніння. З такими симптомами до офтальмологів звертаються близько 30% пацієнтів.

12 ГРУДНЯ — 125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНДРІЯ АТАНАСОВИЧА МЕЛЬНИКА (1890–1964), УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО ДІЯЧА

На­ро­див­ся Ан­дрій Мель­ник 12 груд­ня 1890 ро­ку в се­лі Во­ля Яку­бо­ва не­по­да­лік Дро­го­би­ча, що на Львів­щи­ні. Під­ва­ли­ни на­ціо­наль­ної сві­до­мо­сті й пат­ріо­тиз­му сфор­му­ва­ли­ся у рід­ній осе­лі, де осо­бли­во ша­ну­ва­ли Іва­на Фран­ка та на­слі­ду­ва­ли жи­вий при­клад бать­ка, який був не ли­ше доб­рим гос­по­да­рем, але й ві­до­мим гро­мад­ським ді­ячем.

Протягом 1900–1910 років він учиться у гімназіях Дрогобича та Стрия. І вже у 1912 році вступає до Вищого земельного навчального закладу у Відні. А 1914-го Андрій Мельник вступає добровольцем до Легіону Українських Січових стрільців. Стає командантом сотні УСС, бере участь у боях на горах Маківка і Лисоня. За проявлену мужність нагороджений срібною медаллю та іменною шаблею.
У 1916-му разом з іншими галичанами потрапив у російський полон і був відправлений у табір під Царицин. 6 січня 1917-го група українських старшин, серед яких Андрій Мельник, Михайло Матчак, Роман Сушко, організували втечу з полону і невдовзі добралися до Києва.