У швей­цар­сько­му міс­ті Ньйо­ні, де міс­тить­ся штаб-квар­ти­ра УЄФА, від­був­ся фі­наль­ний по­єди­нок юнаць­кої Лі­ги чем­піо­нів. У ви­рі­шаль­но­му мат­чі зі­гра­ли до­нець­кий «Шах­тар» і лон­дон­ський «Чел­сі», і тіль­ки гранд із Ту­ман­но­го Аль­біо­ну спро­міг­ся зу­пи­ни­ти шлях юних гір­ни­ків до по­чес­но­го тро­фею.

На шляху до фіналу донеччани двічі скористалися прихильністю фортуни — на стадіях 1/8 та 1/4 фіналу вони лише в серіях пенальті здолали грецький «Oлімпіакос» і португальську «Бенфіку» відповідно.
10 квітня у півфіналі підопічні Валерія Кривенцова здобули вольову перемогу над бельгійським «Андерлехтом»: пропустивши на 55-й хвилині, юні гірники починаючи з 76-ї забили три м’ячі у ворота суперника. Двічі відзначився Віктор Коваленко, а в проміжку між його голами досяг мети удар Дениса Арендарука.
У фіналі донеччанам протистояла одна з найкращих футбольних академій Європи — школа лондонського «Челсі». «Шахтар» розпочав поєдинок дещо нервово, за що й поплатився вже на 7-й хвилині першого тайму: після передачі від Соланке відзначився Браун, з яким недопрацював у штрафному майданчику Вачіберадзе — удар із п’яти метрів виявився результативним.

Піс­ля 19-го ту­ру чем­піо­на­ту Ук­раї­ни з фут­бо­лу у прем’­єр-лі­зі від­стань між лі­де­ром — ки­їв­ським «Ди­на­мо» та до­нець­ким «Шах­та­рем» ско­ро­ти­ла­ся до п’я­ти очок. По­спри­яла цьо­му «Зо­ря». Коман­да з Лу­ган­ська впер­ше за ча­сів чем­піо­на­тів не­за­леж­ної Ук­раї­ни зу­мі­ла ві­ді­бра­ти оч­ки у «Ди­на­мо» на йо­го по­лі.

А «Шахтар» тим часом не залишив жодного шансу одеському «Чорноморцю». Донеччани зуміли забити п’ять сухих м’ячів у ворота суперника. Ще один претендент на місце в Лізі чемпіонів — «Дніпро» — після нульової нічиї з «Металістом» погіршив свої шанси фінішувати бодай на другому місці.

На сьогодні стан справ у «Шахтарі» та «Чорноморці» — це дві великі різниці. Одесити грають так, як можуть, а «Шахтар» упевнено набирає очки і продовжує гонку за київським «Динамо». Утім, моряки в першому таймі зуміли дати бій чинному чемпіону. Підопічним Олександра Бабача вдавалося утримувати свої ворота сухими весь перший тайм. Добре грав у воротах Мартищук, а ще двічі гостей рятувала штанга та поперечина воріт.

По­хід до су­пер­мар­ке­ту за про­дук­та­ми є на­стіль­ки бу­ден­ною спра­вою, що у біль­шо­сті лю­дей не ви­ни­кає і дум­ки про те, що це за­нят­тя мо­же ста­но­ви­ти будь-яку за­гро­зу для здо­ров’я. Але вче­ні вка­зу­ють на під­вод­ні ка­ме­ні ві­зи­тів у ма­га­зин.

Головна небезпека, що підстерігає покупця при кожному відвідуванні магазину продуктів, невидима, як радіація, і разом із тим може бути настільки ж небезпечною.
Учені з Університету австралійського штату Квінсленд вважають, що у будь-якому навіть найдорожчому продуктовому супермаркеті є окремі місця, де небезпека інфікування продуктів хвороботворними мікробами особливо висока. Тут жертву з візком підстерігають найбільш грізні вороги.

Хро­ніч­ний тон­зи­літ — це хро­ніч­не за­па­лен­ня під­не­бін­них миг­да­лин. Мож­на ска­за­ти — хро­ніч­на ан­гі­на. Що ж від­бу­ває­ть­ся з миг­да­ли­на­ми при їх хро­ніч­но­му за­па­лен­ні? Про це ми по­про­си­ли роз­по­віс­ти фа­хів­ця — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Ан­дрія Ци­ма­ра.

— Найбільші зміни відбуваються в лакунах мигдалин, вражається м’яка лімфоїдна тканина, яка замінюється на більш тверду, сполучну. З’являються рубці, звужуються і закриваються деякі лакуни мигдалин і, як наслідок, утворюються замкнені гнійні вогнища. У лакунах накопичуються пробки, що являють собою скупчення часток їжі, живих і загиблих мікробів, лейкоцитів, омертвілого епітелію слизової оболонки лакун.

Во­ло­ди­мир — де­сант­ник-доб­ро­во­лець: на­вес­ні ми­ну­ло­го ро­ку прий­шов до вій­сь­ко­во­го ко­мі­са­рі­ату і по­про­сив­ся до вій­ська. Че­рез кіль­ка тиж­нів уже во­ював на Лу­ган­щи­ні. Виз­во­ля­ючи Сло­в’янськ, діс­тав важ­ке по­ра­нен­ня і був до­став­ле­ний до Дніп­ро­пет­ров­ської об­лас­ної лі­кар­ні ім. І. Меч­ни­ко­ва.
Ми­хай­ла до Зброй­них Сил мо­бі­лі­зу­ва­ли. Вліт­ку. Кіль­ка мі­ся­ців ніс служ­бу на од­но­му з блок­по­стів у До­нець­кій об­лас­ті, пе­ре­жив без­ліч об­стрі­лів і вва­жав, що на­ро­див­ся в со­роч­ці, не от­ри­мав­ши жод­ної под­ря­пи­ни. Про­те під час ма­со­ва­но­го уда­ру «Гра­да­ми» теж був по­ра­не­ний. Сті­ка­ючо­му кро­в’ю сер­жан­ту на­да­ли пер­шу до­по­мо­гу пря­мо на по­лі бою, а зго­дом ева­ку­юва­ли до вій­сь­ко­во-ме­дич­но­го клі­ніч­но­го цен­тру Пів­ніч­но­го ре­гіо­ну, що в Хар­ко­ві.

Обох во­яків про­опе­ру­ва­ли у ви­ще­зга­да­них ме­дзак­ла­дах, а піс­ля до­пра­ви­ли до клі­ні­ки уш­ко­джень Го­лов­но­го вій­сь­ко­во-ме­дич­но­го клі­ніч­но­го цен­тру МО Ук­раї­ни.

Цьо­го­річ Ук­раї­на на сво­їй те­ри­то­рії про­ве­де п’ять між­на­род­них вій­сь­ко­вих на­вчань за учас­ті аме­ри­кан­ських і поль­ських вій­сь­ко­вих. З аме­ри­кан­ськи­ми вій­сь­ко­ви­ми про­ве­дуть на­вчан­ня Fearless Guardіan-2015 («Фір­лес Гар­ді­ан-2015»). Sea Breeze-2015 («Cі Бриз-2015»), Saber Guardіan/Rapіd Trіdent-2015 («Сей­бер Гар­ді­ан/Ре­під Трай­дент-2015»).

Стартують навчання 20 квітня на Яворівському полігоні і триватиме цикл навчань до листопада. Про міжнародні навчання за участі НАТО, які відбудуться на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки (Яворівський полігон у Львівській області), розповіли кореспонденту «ДУ» експерти:

Укра­їн­ців, які у 1941 ро­ці опи­ни­ли­ся під нім­цем, ра­дян­ське коман­ду­ван­ня ки­да­ло в бій, не на­вчив­ши на­віть три­ма­ти гвин­тів­ку в ру­ках.
На­вес­ні 1941 ро­ку мо­го ді­да ви­кли­ка­ли до район­но­го військ­ко­ма­ту, на­ка­зав­ши від­бу­ти до Рів­нен­ської об­лас­ті. І че­рез кіль­ка днів він ра­зом зі сво­їми од­но­сель­ча­на­ми вже пра­цю­вав на спо­ру­джен­ні за­ліз­нич­ної ко­лії. Там їх і за­ста­ла вій­на.
— Нам ска­за­ли, щоб ми йшли до вій­сь­ко­вих ко­мі­са­рі­атів, які від­прав­лять нас у вій­ська, — роз­по­ві­дав ме­ні Гри­го­рій Яки­мо­вич. — Та ко­ли ми до­бра­ли­ся до сво­го ко­мі­са­рі­ату, ви­яви­ло­ся, що там ні­ко­го не­має...
До­ве­ло­ся кіль­ком де­сят­кам се­лян по­вер­та­ти­ся до рід­них до­мі­вок. А че­рез кіль­ка тиж­нів у се­ло увій­шли ру­мун­ські вій­ська...

Не­що­дав­но Вер­хов­на Ра­да Ук­раї­ни під­три­ма­ла за­ко­но­про­ект, який пе­ред­ба­чає вста­нов­лен­ня мі­ні­маль­но­го тер­мі­ну орен­ди зем­лі сіль­сько­гос­по­дар­сько­го при­зна­чен­ня. Це но­вов­ве­ден­ня вва­жа­ють не­од­но­знач­ним, бо по­при пев­ні ви­го­ди, до яких мож­на віднести ста­бі­лі­за­цію ро­бо­ти сіль­гос­пви­роб­ни­ків, міль­йо­ни ук­ра­їн­ських зем­ле­влас­ни­ків мо­жуть че­рез ньо­го за­жи­ти чи­ма­лих проб­лем.
Роз’­яс­ни­ти си­ту­ацію що­до плю­сів та не­до­лі­ків но­вої за­ко­но­дав­чої про­по­зи­ції ми по­про­си­ли фа­хів­ця з аг­рар­ної по­лі­ти­ки про­ек­ту USAID «Аг­ро­Ін­вест» Олек­сан­дра Му­ля­ра.

— Про яке нововведення йдеться?
— Справді, проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», що має на меті обґрунтоване скасування бар’єрів, які заважають веденню бізнесу, зокрема аграрного, включено положення щодо оренди землі. Нагадаю, законопроект схвалено парламентом 12 лютого цього року, однак документ ще не набув чинності.

Пи­тан­ню ком­плекс­но­го роз­вит­ку Ду­най­сько­го ре­гіо­ну при­ді­ляє­ть­ся осо­бли­ва ува­га, ос­кіль­ки він є уні­каль­ним із точ­ки зо­ру гео­гра­фіч­но­го роз­та­шу­ван­ня. За­раз від ви­то­ку до гир­ла Ду­най про­ті­кає те­ри­то­рією 10 дер­жав. На бе­ре­гах Ду­наю роз­та­шо­ва­но де­сят­ки ве­ли­ких міст, у то­му чис­лі й чо­ти­ри єв­ро­пей­ські сто­ли­ці. І пе­ред усі­ма без ви­нят­ку ду­най­ськи­ми кра­їна­ми пос­тає низ­ка пи­тань, у то­му чис­лі: чи є збе­ре­жен­ня до­вкіл­ля го­лов­ною по­тре­бою су­спіль­ства та обо­в’яз­ком дер­жа­ви?
Ро­зу­мі­ючи не­об­хід­ність за­без­пе­чен­ня ба­лан­су еко­ло­гіч­них ін­те­ре­сів, Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія 8 груд­ня 2010 ро­ку за­твер­ди­ла Єв­ро­пей­ську стра­те­гію роз­вит­ку Ду­най­сько­го ре­гіо­ну, а та­кож План дій що­до ре­алі­за­ції цієї стра­те­гії. Де­таль­ні­ше про стра­те­гію роз­по­ві­ла ко­рес­пон­ден­ту «ДУ» юрис­кон­сульт між­на­род­ної бла­го­дій­ної ор­га­ні­за­ції «Еко­ло­гія — пра­во — лю­ди­на» На­та­лія Го­ро­дець­ка.

Ук­раї­на опи­ни­ла­ся на ме­жі без­пре­це­дент­ної со­ці­аль­но-еко­но­міч­ної кри­зи, що мо­же при­звес­ти до кри­тич­но­го зни­жен­ня рів­ня еко­но­міч­ної ак­тив­но­сті, об­ся­гу ВВП та зу­бо­жін­ня на­се­лен­ня, на­го­ло­шу­ють екс­пер­ти.

Найбільше дестабілізують ситуацію в країні події на її сході, анексія Криму, неспроможність влади подолати корупцію, гальмування глибинних реформ із дерегуляції та державного управління, а також відтік капіталу з країни, девальвація національної валюти, скорочення зовнішньоторговельної діяльності та обсягів промислового виробництва, відсутність рішучих дій із подолання неплатоспроможності населення.
Торік ВВП України впав на 6,8%, промислове виробництво — на 10,7%. Найбільше постраждало машинобудування (-21,3%), у тому числі виробництво автотранспортних засобів (-35,7%), металургійне виробництво (-14,9%), хімічна (-14,9%), добувна та переробна промисловість (-11,3%). Промисловість впала тому, що не було цільових програм її розвитку, а раніше напрацьовані концепції зірвалися, зауважують експерти.