На па­ризь­ких кор­тах до­бі­гає кін­ця го­лов­не те­ніс­не зма­ган­ня на ґрун­то­вих кор­тах — Roland Garros, або від­кри­тий чем­піо­нат Фран­ції. Цей тур­нір для ук­ра­їн­ських убо­лі­валь­ни­ків се­ред ін­ших пер­шо­стей най­прес­тиж­ні­шої у сві­ті те­ні­су се­рії Grand Slam сто­їть зо­сіб­на — са­ме в Па­ри­жі в да­ле­ко­му вже 1999 ро­ці наш спів­віт­чиз­ник Ан­дрій Мед­ве­дєв грав у фі­на­лі про­ти ле­ген­дар­но­го аме­ри­кан­ця Ан­дре Агас­сі. До то­го ж для біль­шо­сті ви­хо­ван­ців ук­ра­їн­ських тре­не­рів са­ме ру­ді пі­ща­ні кор­ти фран­цузь­кої сто­ли­ці є до­сить ком­форт­ни­ми — ґрун­то­вих по­крит­тів не бра­кує і в Ук­раї­ні, на від­мі­ну від при­мхли­вої тра­ви чи більш влас­ти­во­го аме­ри­кан­цям чи авст­ра­лій­цям хар­ду.

В остан­ньо­му ту­рі віт­чиз­ня­но­го чем­піо­на­ту Ук­раї­ни з фут­бо­лу се­ред ко­манд прем’­єр-лі­ги бу­ло за­фік­со­ва­но аж п’ять ні­чи­їх у шес­ти мат­чах. Ще од­на гра — між оде­ським «Чор­но­мор­цем» і хар­ків­ським «Ме­та­лі­стом» — не від­бу­ла­ся. Про­те і без про­ти­сто­ян­ня цих ко­манд гля­да­чам бу­ло на що по­ди­ви­ти­ся. До то­го ж уся трій­ка лі­де­рів ук­ра­їн­ської пер­шо­сті втра­ти­ла оч­ки.

Протистояння донецького «Шахтаря» та львівських «Карпат» стало найбільш видовищним матчем останнього туру. Команди подарували вболівальникам гру з великою кількістю небезпечних моментів. І якщо донецька команда зіграла на 70% свого потенціалу, то львівські футболісти провели один із найкращих матчів сезону. Варто згадати, що «Карпати» могли б фінішувати у таблиці на кілька сходинок вище, проте були позбавлені дев’яти очок через заборгованість перед своїми колишніми гравцями.

MA VIE COMME UN MATCH (ФРАНЦ. МОЄ ЖИТТЯ — ЯК МАТЧ) — МІШЕЛЬ ПЛАТІНІ

Мі­ше­ля Пла­ті­ні пред­став­ля­ти не тре­ба: йо­го ім’я зо­ло­ти­ми лі­те­ра­ми вкар­бо­ва­но в іс­то­рію сві­то­во­го фут­бо­лу. Ще й до­сі фут­боль­ні фа­ни 80-х пам’­ята­ють йо­го май­стер­ні штраф­ні уда­ри, фі­ліг­ран­ну тех­ні­ку та чис­то фран­цузь­ку еле­гант­ність гри.
Ма­буть, доб­ра фея ус­міх­ну­ла­ся йо­му, схи­лив­шись над йо­го ко­ли­скою. На­га­дай­мо, що Пла­ті­ні — чем­пі­он Фран­ції, Іта­лії та Єв­ро­пи, во­ло­дар Куб­ка єв­ро­пей­ських чем­піо­нів та Між­кон­ти­нен­таль­но­го куб­ка, ка­ва­лер ор­де­на По­чес­но­го ле­гіо­ну, а мар­му­ро­вий про­філь ма­ест­рo се­ред­ньої лі­нії по­сі­дає гід­не міс­це у Му­зеї Гре­вен.

Проте й після завершення спортивної кар’єри доля знов усміхнулася цьому футбольному д’Артаньяну.

Спільне шведсько-китайське дослідження засвідчило, що грудне вигодовування дитини понад рік може спровокувати проблеми із розвитком мікрофлори кишечника, пише «Медпортал».
Науковці вивчили випорожнення дітей одразу після народження, а потім через 4 і 12 місяців, щоб оцінити функціональність мікрофлори кишечника. Використовувалося метагеномне секвенування «методом дробовика», завдяки якому вдалося виявити більш ніж чотири тисячі нових мікробних геномів.

— Які симптоми такого поширеного захворювання, як рефлюкс?
— Основним симптомом ГЕРХ є печія, другим за частотою симптомом є біль за грудиною, що віддає у міжлопаточну ділянку, шию, нижню щелепу, ліву половину грудної клітки і може імітувати стенокардію. На відміну від стенокардії, біль при ГЕРХ пов’язаний з прийомом їжі, положенням тіла і купірується прийомом лужних мінеральних вод, соди або антацидних препаратів. Біль також може виникати в спині — в такому разі його часто вважають симптомом захворювань хребта.

Юрій Муш­ке­тик є та­ла­но­ви­тим пись­мен­ни­ком, який став кла­си­ком за жит­тя. Йо­го пе­ру на­ле­жать ро­ма­ни «Крап­ля кро­ві», «Гай­да­ма­ки», «По­зи­ція», «Ру­біж», «На бра­та брат», «Яса», «Геть­ман­ський скарб», «Бі­ла тінь», по­віс­ті «Об­вал», «Біль» і ба­га­то ін­ших ва­го­мих тво­рів.
З 1956-го по 1972 рік Юрій Ми­хай­ло­вич — го­лов­ний ре­дак­тор жур­на­лу «Дніп­ро». У ро­ки пе­ре­бу­до­ви очо­лив Спіл­ку пись­мен­ни­ків Ук­раї­ни. Та­кож був од­ним із сек­ре­та­рів Спіл­ки пись­мен­ни­ків СРСР.
Ге­рой Ук­раї­ни. Ла­уре­ат Шев­чен­ків­ської пре­мії.
Сьо­го­дні Юрій Муш­ке­тик, як і ра­ні­ше, за­ну­ре­ний як у твор­чість, так і в зло­бо­ден­не жит­тя Ук­раї­ни, яким щи­ро­серд­но пе­ре­ймає­ть­ся.

29 травня перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак вручив почесні грамоти та подяки Держкомтелерадіо представникам видавничої сфери України з нагоди їх професійного свята — Дня працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження.
Зустріч із видавцями відбулась в одному з найстаріших українських видавництв — «Дніпро». Серед нагороджених — директор державного багатопрофільного видавництва «Карпати» Віктор Браславець, працівники «Книжкової палати України ім. Івана Федорова» Леся Кучеренко та Наталя Кучмеєва, художній редактор державного спеціалізованого видавництва «Мистецтво» Андрій Прибєга, літературний редактор державного спеціалізованого видавництва художньої літератури «Дніпро» Світлана Чорна та інші.

На­ціо­наль­на іден­ти­фі­ка­ція — це по­зи­тив­не сприй­нят­тя сво­го на­ро­ду, йо­го куль­ту­ри та іс­то­рії, по­ва­га до йо­го ін­те­ре­сів, праг­нень, іде­алів, на­ціо­наль­ної сим­во­лі­ки. Кві­ти в Ук­раї­ні зав­жди ша­ну­ва­ли, во­ни бу­ли не­од­мін­ною при­кра­сою будь-яко­го свя­та, про них скла­да­ли­ся на­род­ні піс­ні, каз­ки та ле­ген­ди, їх ви­ши­ва­ли на на­ціо­наль­но­му одя­зі, со­роч­ках, руш­ни­ках, як обе­ре­ги.

Квіти як уособлення духовної сили і краси українського народу взяли за основу спільної експозиції художниця Марина Громенко та відомий скульптор-кераміст Неллі Ісупова. На виставці «Моя національна ідентифікація», яка відбувається у Музеї історії Києва, представлено живопис Марини Громенко та кераміку Неллі Ісупової.

Тіль­ки-но на­стає час, ко­ли «смію­ть­ся, пла­чуть со­ло­в’ї і б’ють піс­ня­ми в гру­ди», як до Пи­ро­го­ва під Ки­євом з усіх усюд з’їжд­жаю­ть­ся гур­ти гон­ча­рів, ко­ва­лів, різь­бя­рів та ін­ших майс­трів — сло­вом, гос­тей.

Цьогорічний список різноманітних фольклорних, професійних свят та ярмарків, що традиційно відбуваються на території Національного музею народної архітектури та побуту України, наприкінці травня збагатився яскравим зірковієм — «Днем поляків Київщини».
Вперше під гаслом «Всіма барвами прикрашу Україну нашу» на Співочому полі музею зібралися громади польських товариств з усієї Білоцерківщини, а також міст Біла Церква, Фастів, Боярка і, звісно ж, столиці. Знавці спільної історії, культури, звичаїв, мистецтва від малого до великого приїхали знайомитися, спілкуватися й радитися про майбутнє. Інтересів і бажань чимало.

Ви­ро­щу­ван­ня кро­ли­ків в Ук­раї­ні сьо­го­дні не вва­жає­ть­ся пріо­ри­тет­ною га­луз­зю. Дех­то на­віть жар­тує, що ак­тив­ним кро­лів­ниц­тво бу­ло то­ді, ко­ли іс­ну­ва­ла мо­да на кро­ля­чі шап­ки та шу­би. Те­пер це хут­ро не в ці­ні, за­те м’я­со — до­ро­ге, не ко­жен мо­же до­зво­ли­ти со­бі йо­го ку­пи­ти, ось ву­хас­ти­ми зві­рят­ка­ми не ду­же й за­ймаю­ть­ся.
Спе­ціа­ліс­ти про­ек­ту USAID «Аг­ро­Ін­вест» по­ба­чи­ли ін­ші пер­спек­ти­ви кро­лів­ниц­тва в на­шій кра­їні. На їх­ню дум­ку, та­ке сіль­гос­пви­роб­ниц­тво мо­же до­по­мог­ти за­сну­ва­ти та роз­ви­ну­ти влас­ну спра­ву на­віть тим се­ля­нам, які біз­не­сом зов­сім не за­йма­ли­ся, а ре­зуль­та­ти їх успіш­ної пра­ці не­од­мін­но по­ра­ду­ють усіх спо­жи­ва­чів.
На чо­му ґрун­тую­ть­ся та­кі опти­міс­тич­ні прог­но­зи? Хто кон­крет­но змо­же до­по­мог­ти кро­лів­ни­кам-по­чат­ків­цям вдос­ко­на­лю­ва­ти­ся у ви­роб­ниц­тві та ре­алі­за­ції своєї про­дук­ції? По­го­во­ри­мо про це з ке­рів­ни­ком на­прям­ку «Сти­му­лю­ван­ня до­сту­пу аг­ра­рі­їв до фі­нан­су­ван­ня» про­ек­ту USAID «Аг­ро­Ін­вест» На­та­лією Лі­щи­то­вич.