Постійна невелика фізична активність корисна навіть при захворюваннях серця, вважають учені з Університету Оттави. Вони виявили, що люди із серцево-судинними хворобами, які проводять на стільці або ліжку практично весь час, відчувають себе набагато гірше тих, хто намагається рухатися. Дані були встановлені при обстеженні 278 осіб з ішемічною хворобою серця (ІХС).
Усі добровольці дали згоду на участь у програмі реабілітації. За допомогою спеціальних пристосувань учені відстежували фізичну активність людей, пише The Hindustan Times. За результатами випробовуваних розділили на три групи: низької, середньої та високої активності.

Нам ще да­ле­ко до епі­де­міч­но­го по­ро­гу за­хво­рю­ван­ня на грип. Пік, на дум­ку фа­хів­ців, при­па­де на кі­нець січ­ня та лю­тий. Грип до нас тра­ди­цій­но до­ко­тить­ся піз­ні­ше. Це по­в’яза­но і з по­го­дою: чим теп­лі­ша і три­ва­лі­ша осінь, тим да­лі від­су­ва­єть­ся епі­де­мія гри­пу.
Од­нак прог­но­зи — спра­ва не­вдяч­на... А от го­ту­ва­ти­ся до від­бит­тя на­па­ду не­ви­ди­мо­го во­ро­га слід уже сьо­го­дні. То­му ми звер­ну­ли­ся за по­ра­дою до лі­ка­ря-ін­фек­ціо­ніс­та ви­щої ка­те­го­рії Юрія Жи­га­рє­ва.

— Точно визначити збудника і поставити діагноз «грип» можна, тільки використовуючи лабораторні методи діагностики, які, на жаль, не завжди доступні простому лікареві. Також захворювання дихальних шляхів можуть викликатися бактеріями (стрептококами, гемофільною паличкою, стафілококами тощо).

Гру­день — остан­ній мі­сяць ро­ку — тра­ди­цій­но не люб­лять бю­джет­ни­ки, бо на­при­кін­ці ро­ку, як пра­ви­ло, до­стро­ко­во спус­то­шує­ть­ся каз­на і на­віть на пер­шо­чер­го­ві по­тре­би в ус­та­но­вах бра­кує гро­шей. До­во­дить­ся з не­тер­пін­ням че­ка­ти за­твер­джен­ня бю­дже­ту на­ступ­но­го ро­ку і вже звід­ти бра­ти гро­ші, щоб по­кри­ти то­ріш­ню за­бор­го­ва­ність. А от у Пол­тав­ській ОДА стик­ну­ли­ся із си­ту­аці­єю нав­па­ки: остан­ній мі­сяць 2015 бю­джет­но­го ро­ку за­кін­чує­ть­ся, а не­ви­ко­рис­та­ни­ми за­ли­ши­ли­ся де­сят­ки міль­йо­нів бю­джет­них гро­шей...

Куди дівати екологічні гроші?
Як на нинішній час — явище дуже дивне, адже протягом усього року скарбничим доводилося буквально зі шкури пнутися, щоб залатати дірки у фінансуванні найважливіших обласних програм, у першу чергу соціальних.

Наш спів­роз­мов­ник — ві­до­мий пись­мен­ник Ігор По­тоць­кий, оде­сит, ав­тор по­над 70 кни­жок вір­шів і про­зи, де­які з яких пе­ре­кла­де­ні фін­ською, фран­цузь­кою, іс­пан­ською мо­ва­ми. Ре­цен­зії та від­гу­ки на йо­го тво­ри опуб­лі­ко­ва­но в Оде­сі, Ки­єві, Мос­кві, То­рон­то, Єру­са­ли­мі, Нью-Йор­ку.
Ре­дак­тор аль­ма­на­ху «Зву­ко­ряд», член ред­ко­ле­гії аль­ма­на­хів «ОМК» і «Мо­рія» (Оде­са). Ке­рів­ник трьох лі­те­ра­тур­них сту­дій.

— Па­не Іго­рю, з яким на­стро­єм на­бли­жа­єте­ся до ру­бе­жу 2015–2016 ро­ків?
— Нещодавно мені виповнилося 65 років, тобто я підводжу втретє підсумок. Вперше підводив, коли мені 50 стукнуло, вдруге — 60. Час прискорюється. У дитинстві він тягся повільно, в юності трохи швидше. Тепер мчить навскач. Тому й подумалося: якщо я написав кілька гідних прозових речей, два-три хороших вірша, то недарма працював.