Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
З 9-го до 22 грудня в столичній галереї «Триптих Арт» триватиме благодійна виставка Юлії Скрипки Art In Heart. Кошти, вилучені від продажу робіт, підуть на потреби Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».
Для проекту Юлія Скрипка створила окремий цикл робіт, присвячений дітям і тваринам — таємним праведникам в єврейській містичній традиції з притчі «Письмена Бога» Хорхе Луїса Борхеса. Оскільки в даний момент Юлія викладає живопис, малюнок і композицію в київській дитячій школі мистецтв № 5, в експозицію також увійдуть твори її юних учнів.
«Немає нічого більш цінного, ніж життя. Що можна тоді сказати про життя дитини? Час нині настільки непростий, що легко припустити, наскільки звузилося фінансування в галузі медицини.
Київський національний академічний театр оперети позиціонує себе як театр багатожанровий. Крім оперети, тут уже давно впевнено почувається і мюзикл. У театрі поставлено виставу «Кармен», що водночас є й оперою, і балетом. Оригінальністю відзначається танцювальне шоу — «Танго життя».
Окрема сторінка у творчому житті театру — концерти, кожен з яких спрямований на певну аудиторію. А любителів класичної музики нещодавно зібрав симфонічний концерт «Симфонія осені».
«Музичний театр є дуже поліфонічним і вбирає в себе різні жанри, зокрема є такий сильний і серйозний стиль, як класичне і оперне мистецтво. Тому будемо продовжувати робити такі речі.
30 листопада в Києві відбулася конференція «Проект USAID «АгроІнвест»: п’ять років підтримки розвитку сільського господарства України, з думкою про майбутнє». На конференції обговорювалися не лише досягнення проекту за роки його діяльності, а й перспективи розвитку аграрної галузі України і ключові сфери, підтримка яких забезпечить подальше економічне зростання.
Успішне п’ятиріччя «АгроІнвесту»
«АгроІнвест» став одним із провідних проектів технічної допомоги, який працював у сільськогосподарській сфері. Свою роботу в Україні він розпочав ще 2011 року і вже тоді визначив для себе кілька пріоритетних завдань. Переважно вони стосувалися сприяння розвитку української аграрної галузі та підвищення конкурентоспроможності агробізнесу — незалежно від його організаційно-правової форми та масштабів виробництва.
Кажуть, що у грального бізнесу в Україні дуже вдала доля. Справді, скільки разів на найвищому рівні з ним намагалися остаточно покінчити, розвінчували міфи про нечувані виграші, лякали кримінальною відповідальністю організаторів та любителів азартних ігор і дурних грошей тощо. А гральний бізнес, наче міфічний птах Фенікс, відроджувався, міцнішав і дедалі заманював у свої тенета все нових і нових жертв...
В Україні формально гральний бізнес заборонили ще 2009 року, ухваливши Закон «Про заборону грального бізнесу в Україні». Стаття друга цього безкомпромісного документа, підписаного президентом Віктором Ющенком, проголошує, що «в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх».
Нинішній рік став важливим для системи держзакупівель. Було розроблено стратегію таких закупівель, внесено істотні зміни до Закону «Про здійснення державних закупівель», які наближують документ до відповідних стандартів ЄС і допомагають створити нове правове середовище для практиків держзакупівель та державних органів влади, спрощують закупівельний процес.
Основні зміни стосуються нового визначення «замовників державних закупівель», скорочення кількості випадків, на які не поширюється дія Закону про закупівлі, та перегляду підстав для застосування неконкурентної (переговорної) процедури закупівель.
Експерти Реанімаційного пакета реформ (РПР) вважають систему пенсійного та соціального захисту неефективною та корупційною і наполягають на терміновому в контексті прийняття бюджету на наступний рік проведенні аудиту Пенсійного фонду та верифікації отримувачів пенсій і соціальних допомог.
Про це йдеться в заяві Реанімаційного пакета реформ щодо ситуації з реформою пенсійного та соціального забезпечення, оприлюдненій на сайті цієї організації http://www.rpr.org.ua.
З нагоди відзначення в Україні Міжнародного дня людей з інвалідністю Президент Петро Порошенко під час зустрічі з представниками громадського руху підписав указ, спрямований на посилення діяльності щодо забезпечення прав відповідної категорії людей, і запропонував відмовитися від радянського слова «інвалід» та слідувати міжнародним стандартам, закріпленим у Конвенції ООН про права людей з інвалідністю.
Про це повідомляє прес-служба Глави держави.
«Я не хочу, щоб стосовно людей з інвалідністю використовували слово «інвалід» або словосполучення «неповносправний» чи «особа з обмеженими можливостями». Українські громадяни повинні бути рівноправними, навіть маючи інвалідність», — зазначив Порошенко.
Народні депутати 8 грудня ухвалили Закон «Про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо недопущення затягування строків проведення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю гуманітарної допомоги».
За відповідне рішення проголосували 246 народних обранців.
Закон передбачає, що спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги зобов’язані у день прийняття рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою розмістити його на своєму офіційному веб-сайті.
Основним завданням Мінсоцполітики України на наступний рік є робота над посиленням справедливості, доступності та адресності системи соціального захисту людини, підвищенням рівня державних соціальних стандартів і гарантій. Про це під час звіту гуманітарного блоку уряду повідомив міністр соціальної політики Павло Розенко.
У наступному році, за словами міністра, Мінсоцполітики працюватиме над подальшою децентралізацією державної влади у сфері соціальної політики та розширенням повноважень місцевого самоврядування щодо впровадження соціальної політики; реформуванням трудового законодавства та системи пенсійного забезпечення; створенням Національного агентства зайнятості та реформуванням системи соціальних послуг загалом.
6 грудня 2015 року у Вірменії був проведений референдум щодо легітимації змін до Конституції, які мали забезпечити перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки. Зазначені зміни депутати вірменського парламенту ухвалили на початку вересня. Мотивами цього рішення були спроби подолання гострого внутрішньополітичного конфлікту між вірменською владою та опозицією.
Загострення цього конфлікту відбувалося поступово починаючи від літа 2013 року, коли Вірменія обрала очолюваний Росією Митний союз як альтернативу Угоді про асоціацію з Європейським Союзом. Вірменські прихильники курсу на союз із Росією посилалися на азербайджансько-турецьку загрозу та пов’язані з нею ризики у Нагірному Карабаху.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».