Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
В Україні офіційно з’явився найстаріший собака країни, повідомляє tsn.ua. Він уже потрапив до Книги рекордів. Титул здобув тер’єр на ім’я Фантик. Цьогоріч собаці виповнилося 18 років. На почесне звання були ще претенденти, але господарі не спромоглися довести їхнє довголіття. Для собак рідкість дотягнути навіть до 15 років.
По материнській лінії тер’єр породистий, по батьківській, як кажуть, двіртер’єр. Якщо порівняти собачий вік із людським, то Фантик — 120-річний дідусь. Цьому є документальне підтвердження. Незмінні господарі Фантика — мати і дочка із родини Радуків. Коли Фантик з’явився на світ, дівчинці було шість. Вони практично не розлучалися: на фото пес проводжає її в перший клас, студіює з нею підручник з економіки і навіть іде на перше побачення.
Футбольний сезон у розпалі — провідні українські клуби вже не тільки провели по сім матчів національного чемпіонату, а й стартували в групових турнірах єврокубків. Перші матчі в Лізі Європи склалися по-різному — «Динамо» свого португальського суперника на виїзді розгромило, «Дніпро» прогнозовано програв італійському «Інтеру», натомість «Металіст» на останніх секундах втратив заслужену нічию в зустрічі з турецьким «Трабзонспором».
Лише для динамівців безхмарно склався перший поєдинок групової стадії Ліги Європи. Скромний португальський «Ріу Аве» зазвичай не хапає зірок із неба і в національному чемпіонаті, але цього року зміг здобути право зіграти у єврокубках. Дебютантові бракує не лише майстерності, а й досвіду — кияни легко долали захисні бар’єри господарів. На 20-й хвилині у своєму стилі забив Андрій Ярмоленко — змістившись із правого флангу до центру і пробивши з лінії штрафного майданчика. За кілька хвилин Юнес Беланда зробив рахунок 2:0, а в другому таймі розгром остаточно оформив Андрій Кравець.
Колись це мало статися. Луганська «Зоря», вперше за останні два десятки років, зуміла перемогти донецький «Шахтар». Після вольової нічиєї у поєдинку з «Динамо» команда Юрія Вернидуба змусила грати у свій футбол і «Шахтар».
Ще в першому таймі «Зоря» забила єдиний гол у цій зустрічі. Після невдалої передачі назад на голкіпера Каніболоцького відзначився Малишев. Але то був не єдиний момент «Зорі» уразити ворота гірників. Ще в першому таймі у площину воріт з десяти метрів не влучив Будківський. «Шахтар» також мав кілька моментів зрівняти рахунок. Удар Кости відбив Шевченко, а Гладкий з ударної позиції пробив повз ворота.
У другому таймі бразильцям «Шахтаря» не давали розігратися потужні Вернидуб та Пилявський, а пресинг на чужій половині поля і зовсім виводив із себе футболістів з Донецька. Завдяки грамотній грі підопічних Вернидуба у «Шахтаря» зовсім не йшла гра в атаці. Втратили відчуття голу Адріано з Гладким. Трохи освіжив гру, але не більше, Тайсон.
В Україні часто змінюються правила державної підтримки сільгоспвиробників, зокрема виробників молока. Яка ж модель підтримки буде найефективнішою? Яка найбільше відповідає інтересам господарств? Чи зачіпає це інтереси переробних підприємств?
Про це ми говоримо з Михайлом Павличенком, координатором молочних програм Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку), проект «Розвиток агрофінансування в Україні».
— У своїх попередніх публікаціях Ви обґрунтували необхідність переходу на таку модель державної підтримки виробників молока, коли гроші спрямовуватимуть на розширення доступу господарств до фінансів (наприклад, на компенсацію відсотків за кредитами), тобто на розвиток господарств.
Але не всі з цим згодні. Дехто вважає, що дотування ціни на молоко якраз і дає господарству можливість акумулювати необхідні кошти на розвиток. Адже це означає отримати більше грошей за те саме молоко — от їх і можна спрямувати на техніку, концкорми, племінну худобу тощо. Хіба не так?
Сучасне життя дедалі частіше додає усім нам постійного відчуття напруженості і тривоги. Мабуть, пояснювати нікому не потрібно, чому так відбувається. А ось дізнатися, в чому тут небезпека для нашого здоров’я, дійсно варто.
За допомогою та роз’ясненнями щодо стресової проблеми ми вирішили звернутися до фахівця — доцента, кандидата медичних наук Людмили Рахман.
— Людмило Володимирівно, що ж таке «стрес» із наукової точки зору?
— Стрес — це реакція організму на небезпечну, травматичну ситуацію, надмірне фізичне або емоційне навантаження, яке зачіпає всі його системи. З’явившись як захисна реакція втечі, стрес тисячоліттями відмінно виконував свої функції. Поява небезпеки вимагає негайних активних дій. Для цього всі системи організму приводяться в «бойову готовність». У кров викидається велика кількість гормонів стресу — адреналіну і норадреналіну, що викликають підвищення тиску, прискорення серцебиття, розширення зіниць та напруження м’язів.
Людям, що намагаються схуднути, часто рекомендують скоротити споживання жирів. Нове дослідження показало: низьковуглеводна дієта має більше переваг, ніж дієта з низьким вмістом жирів.
Учені з Науково-дослідного інституту дитячої лікарні Торонто кажуть, що всі програми зі зниження ваги ефективні, але низьковуглеводна дієта допомагає позбутися зайвих кілограмів швидше.
Дослідники провели мета-аналіз даних 50 клінічних випробувань, в яких брали участь близько 7300 осіб. Основною метою була оцінка ефективності різних дієт. Учасникам запропонували вибрати одну з 11 популярних дієт і дотримуватися її протягом трьох місяців і більше. Усі дієти допомогли добровольцям скинути вагу. Проте вчені помітили невеликі відмінності.
Шведські дослідники встановили, що мед містить 13 кисломолочних бактерій, які здатні краще від антибіотиків впоратися з небезпечними патогенами.
Учені провели досліди у лабораторних умовах, де випробували властивості бактерій, що містяться в меді, на кількох небезпечних патогенних організмах: метицилін-резистентному золотистому стафілококу, синьогнійній паличці і ванкоміцин-резистентному ентерококу. Усі ці мікроби вдалося знищити завдяки активним сполукам, виділеним молочнокислими бактеріями.
Потім учені випробували властивості меду за межами лабораторії. Фахівці змастили свіжим медом рани, що не загоювалися у кількох коней (їхні власники безуспішно намагалися використовувати для лікування тварин різні препарати). У підсумку тварини повністю одужали, всі рани загоїлися.
За висновками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, стан здоров’я громадян України є чи не найгіршим в Європі. Серед хвороб, які найбільше нам дошкуляють, пальма першості належить серцево-судинним.
Які чинники провокують їх появу? Чи можна їм запобігти? Як звести до мінімуму ризик серцевих нападів?
На ці та інші запитання «ДУ» попросила відповісти Андрія Голода — полковника медичної служби, кандидата медичних наук, начальника відділення реанімації та інтенсивної терапії для терапевтичних хворих Головного військово-медичного клінічного центру МО України.
— Серед хвороб, від яких найбільше потерпають жителі нашої планети, серцево-судинні посідають перше місце, — говорить Андрій Григорович. — Щороку вони зводять із життя близько 20 мільйонів землян. На превеликий жаль, проблеми із серцем мають мільйони українців: саме ці недуги вкорочують віку майже 500 тисячам наших співвітчизників щороку.
В український прокат нарешті надійшов найбільш титулований вітчизняний фільм часів незалежності «Плем’я» Мирослава Слабошпицького. Цьогоріч на Канському конкурсі «Тиждень критики» вперше за 52роки він отримав одразу три нагороди з чотирьох можливих. Такого впродовж усієї історії фестивалю ще не було. Професіонали цінують ці призи вище, ніж Гран-прі. Правда, кінооглядачі не всім рекомендують цю картину дивитися.
Та все ж першу повнометражну стрічку Мирослава Слабошпицького варто переглянути. І навіть не через її регалії. Режисер після Канн встиг отримати нагороди в Єревані, Сербії (за сміливість і непередбачуваність), Москві, взяти участь у 42 світових кінофестивалях, зокрема в Торонто, який вважається останньою сходинкою до оскарівської премії, та Сан-Себастьяні.
Нагороди дійсно заслужені. Кінокритики вважають, що фільм є наймасштабнішим в історії українського незалежного кіно. Називають цей фільм глибоким, незвичайним і дуже оригінальним. Найбільш дивовижним, винахідливим і тривожним. Захоплюючим, безкомпромісним ударом і визначним кінематографічним досягненням.
Схоже, що і в цьому новому, 151 сезоні Національна філармонія України не збирається зменшувати свою активність після гідно проведеного минулорічного ювілейного. Своєрідною прелюдією до нього виявився фестиваль «Літні музичні промені», що вже вшосте був проведений у серпні, збираючи на кожний концерт чимало слухачів столиці та її гостей.
За два тижні після нього Національна філармонія України гостинно відчинила двері для справжніх шанувальників академічної музики. Символічним є те, що новий сезон розпочався 16 вересня грандіозним концертом, який відбувся за підтримки Посольства Італійської Республіки в Україні, Італійського інституту культури в Україні та Італійського національного комітету музики (СІDІМ). Цей концерт є першим мистецьким заходом циклу Suono Italiano («Італійський звук»), започаткованим цими організаціями спільно з Національною філармонією України, а присвячений він головуванню Італії в Раді Європейського Союзу від 1 липня до кінця нинішнього року.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».