Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Сiчень 12, 2025

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

З пер­шо­го січ­ня 2016 ро­ку має за­пра­цю­ва­ти зо­на віль­ної тор­гів­лі (ЗВТ) між Ук­раї­ною та Єв­ро­со­юзом. ЄС го­то­вий до без­бар’­єр­ної тор­гів­лі з на­шою краї­ною. А чи го­то­ва до цьо­го Ук­раї­на?

Почати мали ще торік у жовтні. Однак вирішили дослухатися до занепокоєної Росії і більш ніж на рік безперешкодну торгівлю відклали, аби у тристоронніх переговорах зняти дражливі для нашої сусідки питання.
Тож днями голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський на міжнародній конференції «Експортно-імпортні відносини Україна — ЄС-2016: готовність влади і бізнесу», що проходила у Торгово-промисловій палаті України, заявив, що ЗВТ між Україною та ЄС запрацює з 1 січня 2016-го. Відтермінування початку її дії не буде і до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не вноситимуть змін.
Європосадовець не приховав, що Євросоюз у цьому проекті переслідує власні інтереси: ЗВТ — більше відкриття українського ринку для євроекспортерів. ЄС зацікавлений у розвитку українського ринку і нашої економіки, у покращенні добробуту українців, аби вони могли купувати євротовари.
Для західних експортерів важливо, аби наш ринок правильно регулювався, були захищені фінансові та інтелектуальні права його учасників.

Як ста­ють суд­дя­ми? Ко­ли і під впли­вом яких чин­ни­ків у лю­ди­ни ви­ни­кає ба­жан­ня за­йма­ти­ся са­ме та­кою ді­яль­ніс­тю і ус­ві­дом­лен­ня то­го, що на­яв­но­го до­сві­ду і знань ви­ста­чить для стар­ту в не­лег­ку і ду­же від­по­ві­даль­ну про­фе­сію? У кож­но­го суд­ді своя влас­на іс­то­рія. Про те, як ста­ють суд­дя­ми, і про сьо­го­ден­ня су­до­чин­ства в Ук­раї­ні — бе­сі­да на­шо­го ко­рес­пон­ден­та зі слід­чим — суд­дею Пе­ре­яс­лав-Хмель­ниць­ко­го місь­ко­го район­но­го су­ду Ки­їв­ської об­лас­ті Іго­рем Опа­на­сю­ком.

— Ігоре Олександровичу, розкажіть, будь ласка, що передувало Вашій суддівській кар’єрі, з чого все почалося, як було зроблено вибір?
— Все почалося з бажання стати юристом. Остаточно усвідомлення того, що це моє, прийшло в технікумі. Я закінчив 9 класів середньої школи і вступив до Київського технікуму електронних приладів. Навчався завжди середньо — не було бажання бути відмінником, просто розумів, що вчитися потрібно. Але саме там я дійшов висновку, що точні науки — це не моя стихія. Разом із тим мені завжди легко давалися історія, література... Так що шлях, без сумніву, у кожного свій.

17 лис­то­па­да ру­мун­ський пар­ла­мент ви­сло­вив во­тум до­ві­ри тех­ніч­но­му уря­ду До­ча­на Чо­ло­ша, який бу­де пра­цю­ва­ти до пар­ла­мент­ських ви­бо­рів на­при­кін­ці 2016 ро­ку. Уряд сфор­мо­ва­но в ре­зуль­та­ті од­них із най­біль­ших піс­ля ре­во­лю­ції 1989 ро­ку гро­мад­ських про­тес­тів, які від­бу­ли­ся піс­ля тра­гіч­ної по­же­жі в од­но­му з бу­ха­рест­ських мо­ло­діж­них клу­бів.

В очах румунського суспільства пожежа стала символом слабкості держави і своєрідним «доказом» вини всього румунського політичного класу. Зі страху перед наростаючою хвилею демонстрацій лівоцентристський уряд Віктора Понти швидко пішов у відставку, а головні політичні сили погодилися на запропоновану президентом Клаусом Йоханнісом формулу технічного уряду.
На початку листопада Румунією прокотилася хвиля демонстрацій, каталізатором яких стала трагічна пожежа під час концерту у клубі Collective (померло вже 59 осіб, а понад 100 госпіталізовано). Марші пам’яті жертв швидко перетворилися на демонстрації проти всього політичного класу, збираючи в кульмінаційні моменти до 60 тисяч осіб у всіх найбільших містах протесту (за даними деяких джерел, до 100 тисяч учасників). Хвилю обурення викликала невміла допомога постраждалим, а передовсім загальне відчуття, що причиною трагедії було ставлення до порушень правил безпеки і корупція.

Проб­ле­ма Єв­ро­пи по­ля­гає в то­му, що про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су во­на зма­гає­ть­ся з кри­за­ми на кіль­кох на­прям­ках, а од­но­час­но за­знає но­вих уда­рів. Зга­да­ні труд­но­щі на­кла­даю­ть­ся од­на на од­ну і все час­ті­ше при­во­дять до по­си­лен­ня дез­ін­тег­ра­цій­них тен­ден­цій.

Ударом по Європі стало сповільнення китайської економіки і наростаюча криза у багатьох так званих економіках, що піднімаються. Азіатські валюти — найслабші від часу кризи 1997 року. Зі світових бірж за кілька місяців «випарувалось» 11 більйонів доларів. Останній квартал був для них найгіршим від 2011 року (тобто від апогею кризи в зоні євро).
У цій ситуації зменшиться європейський експорт, який є головним важелем поліпшення кон’юнктури в зоні євро. Меншим буде також профіцит німецького бюджету, який зазнає додаткового тиску через міграційну кризу. Зменшиться, напевно, готовність німецьких еліт до фінансової підтримки євро і до скасування боргу Греції. Це дуже характерний наслідок криз, які накладаються одна на одну: Німеччина, замість того щоб спрямувати бюджетний профіцит у Грецію, буде змушена розв’язувати власні проблеми.

23 лис­то­па­да 2015 ро­ку у Те­ге­ра­ні прой­шла зу­стріч кра­їн — екс­пор­те­рів при­род­но­го га­зу. В її фор­ма­ті від­був­ся ві­зит до Іра­ну ро­сій­сько­го пре­зи­ден­та Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на. Це був пер­ший кон­такт на ви­що­му рів­ні між гла­ва­ми Ро­сії та Іра­ну піс­ля під­пи­са­но­го у серп­ні же­нев­сько­го про­то­ко­лу що­до ви­рі­шен­ня іран­ської ядер­ної про­гра­ми.

Тоді російська дипломатія наполегливо просувала західних та іранських партнерів до компромісу. Мотивом дій Росії було бажання вивести Іран з-під економічних санкцій та зміцнити зв’язки з Тегераном. Не в останню чергу така політика Кремля щодо Ірану обумовлювалась і союзницькими відносинами Росії та Ірану у сирійському питанні.
Путін розглядає Башара Асада як єдиного союзника, який охороняє російські інтереси на Близькому Сході. Для Ірану Асад є не просто одновірцем, адже сирійська конфесія алавітів є різновидом шиїтських релігійних груп в ісламі, а й прямим виходом на ліванське шиїтське угруповання «Хезболла».

Кан­ди­дат від пра­во­цен­трист­ської опо­зи­ції Ма­урі­сіо Мак­рі пе­ре­міг у дру­го­му ту­рі пре­зи­дент­ських ви­бо­рів в Ар­ген­ти­ні. Кан­ди­дат від вла­ди, гу­бер­на­тор про­він­ції Бу­енос-Ай­рес Да­ні­ель Сціо­лі, ви­знав по­раз­ку і за­явив, що Мак­рі був об­ра­ний «згід­но з во­лею на­ро­ду».

Макрі обіцяє аргентинцям ліберальний ринковий курс після 12 років правління лівого уряду.
Розстановка сил на цих президентських виборах є традиційною для Аргентини. Принаймні після Другої світової війни в країні конкурують головним чином прихильники ідей Хуана Перона та місцеві ліберали. Свого часу Хуан Перон, будучи президентом Аргентини декілька термінів підряд, намагався реалізувати модель авторитарного патерналістського розвитку.
За його президентства Аргентина перетворилася на світового експортера сільськогосподарської продукції. Однак гармонізувати соціальні протиріччя навіть за пероністського авторитарного правління не вдалося.

24 лис­то­па­да 2015 ро­ку пре­зи­дент Фран­ції Фран­суа Ол­ланд по­бу­вав у Ва­шинг­то­ні, 26 лис­то­па­да — у Мос­кві. Ці ві­зи­ти від­бу­ва­ли­ся на тлі ін­тен­сив­ної ро­бо­ти дип­ло­ма­тів, які на­ма­гаю­ть­ся до­по­мог­ти ко­ор­ди­на­ції ан­ти­те­ро­рис­тич­них зу­силь дер­жав «ве­ли­кої двад­цят­ки».

Після сумнозвісних терактів 13 листопада у Парижі ця проблема стає домінантною у світовій політиці. Однак від того ступінь ефективності протидії тероризму не став вищим. Спецслужби країн — членів Європейського Союзу намагаються мобілізуватися та координувати свою діяльність у протидії тероризму. Але чим більше стає відомо про факти підготовки терактів у Парижі, тим гучніше критика роботи спецслужб.
Більше за все дісталося поки що бельгійським спецслужбам. Минулого тижня у Брюсселі — штаб-квартирі не тільки Європейського Союзу, а й Північноатлантичного альянсу — було оголошено найвищий рівень загрози скоєння терористичного акту.

Сер­гій При­ймак із 81-ї окре­мої аеро­мо­біль­ної бри­га­ди 90-го окре­мо­го де­сант­но-штур­мо­во­го ба­таль­йо­ну (Жи­то­мир) пе­ре­бу­вав у най­га­ря­чі­ших міс­цях АТО. Він та­кож прой­шов пек­ло До­нець­ко­го аеро­пор­ту, а в Піс­ках кі­бор­га по­ра­ни­ли. Лі­ку­вав­ся від кон­ту­зії, а ви­яви­ли рак 4-ї ста­дії. Про­те дже­ре­лом жит­тя для ньо­го є 2-мі­сяч­ний си­но­чок. Про вій­ну на схо­ді, по­ра­нен­ня та жа­гу до жит­тя він роз­по­вів ко­рес­пон­ден­ту «ДУ».

— Сергію, розкажіть про себе.
— Я народився 24.02.1984 року. Мама — вчитель української мови та літератури. Тато помер у 2013-му. Із рідного села я був мобілізований один. Я — фахівець із будівництва та дуже люблю з дитинства техніку. В сім’ї є старша сестра. До війни ми з дружиною вели невеличкий будівельний бізнес. Мали бригади та проводили ремонтні роботи, будівництво.
— Ви родом із Києва?
— Я сам із Хмельницької області, а дружина — з Київської області, тому я і опинився в Києві.

Від­зна­чив­ши ми­ну­лої су­бо­ти День гід­но­сті й сво­бо­ди, Ук­раї­на увій­шла в ці­лий цикл річ­ниць, по­в’яза­них із по­ді­ями на Май­да­ні Не­за­леж­но­сті та за йо­го ме­жа­ми у 2013–2014-х ро­ках. Зна­ко­ві річ­ни­ці так чи інак­ше три­ва­ти­муть аку­рат до 20 лю­то­го — най­тра­гіч­ні­шої да­ти упро­довж Ре­во­лю­ції гід­но­сті.

Втім, лютий ще навіть не бовваніє на політичному та суспільному небосхилі. А от ще одна дата — другі роковини розгону мирних протестувальників в ніч з 29-го на 30 листопада — настане ось-ось. Власне, справді велелюдні народні виступи розпочалися саме після згаданого майданного побоїща. Фактично кількадесят громадян (переважно студентів) дали друге й основне дихання процесам, котрі після цього стали незворотними.
Наша сьогоднішня розмова з двома потерпілими від беркутівських кийків волонтерами: Любомирою Кеплер та Сергієм Колошею.

Сумчанка Дар’я Безкоста, прикута до інвалідного візка, представила у столичній галереї мистецтв Деснянського району виставку під назвою «Перемога життя», повідомляє sumy.depo.ua. Юна мисткиня, хвора на церебральний параліч, вже понад вісім років малює свої картини пальцями ніг.
Наразі в колекції художниці — два десятки картин, здебільшого це пейзажі, тварини, квіти. Дар’я сама підбирає колір, змішує фарби, міркує над сюжетом майбутньої картини. У ролі помічника завжди виступає її мама, яка й відкрила талант доньки.
Під час відкриття виставки у Галереї мистецтв провели благочинний аукціон, у рамках якого продали одне полотно сумської художниці. Кошти підуть на реабілітацію хворого хлопчика в «Охматдиті». Це не перший благодійний аукціон Дар’ї Безкостої — щоразу зібрані гроші йдуть на потреби хворих дітей.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».