Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
З першого січня 2016 року має запрацювати зона вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Євросоюзом. ЄС готовий до безбар’єрної торгівлі з нашою країною. А чи готова до цього Україна?
Почати мали ще торік у жовтні. Однак вирішили дослухатися до занепокоєної Росії і більш ніж на рік безперешкодну торгівлю відклали, аби у тристоронніх переговорах зняти дражливі для нашої сусідки питання.
Тож днями голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський на міжнародній конференції «Експортно-імпортні відносини Україна — ЄС-2016: готовність влади і бізнесу», що проходила у Торгово-промисловій палаті України, заявив, що ЗВТ між Україною та ЄС запрацює з 1 січня 2016-го. Відтермінування початку її дії не буде і до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не вноситимуть змін.
Європосадовець не приховав, що Євросоюз у цьому проекті переслідує власні інтереси: ЗВТ — більше відкриття українського ринку для євроекспортерів. ЄС зацікавлений у розвитку українського ринку і нашої економіки, у покращенні добробуту українців, аби вони могли купувати євротовари.
Для західних експортерів важливо, аби наш ринок правильно регулювався, були захищені фінансові та інтелектуальні права його учасників.
Як стають суддями? Коли і під впливом яких чинників у людини виникає бажання займатися саме такою діяльністю і усвідомлення того, що наявного досвіду і знань вистачить для старту в нелегку і дуже відповідальну професію? У кожного судді своя власна історія. Про те, як стають суддями, і про сьогодення судочинства в Україні — бесіда нашого кореспондента зі слідчим — суддею Переяслав-Хмельницького міського районного суду Київської області Ігорем Опанасюком.
— Ігоре Олександровичу, розкажіть, будь ласка, що передувало Вашій суддівській кар’єрі, з чого все почалося, як було зроблено вибір?
— Все почалося з бажання стати юристом. Остаточно усвідомлення того, що це моє, прийшло в технікумі. Я закінчив 9 класів середньої школи і вступив до Київського технікуму електронних приладів. Навчався завжди середньо — не було бажання бути відмінником, просто розумів, що вчитися потрібно. Але саме там я дійшов висновку, що точні науки — це не моя стихія. Разом із тим мені завжди легко давалися історія, література... Так що шлях, без сумніву, у кожного свій.
17 листопада румунський парламент висловив вотум довіри технічному уряду Дочана Чолоша, який буде працювати до парламентських виборів наприкінці 2016 року. Уряд сформовано в результаті одних із найбільших після революції 1989 року громадських протестів, які відбулися після трагічної пожежі в одному з бухарестських молодіжних клубів.
В очах румунського суспільства пожежа стала символом слабкості держави і своєрідним «доказом» вини всього румунського політичного класу. Зі страху перед наростаючою хвилею демонстрацій лівоцентристський уряд Віктора Понти швидко пішов у відставку, а головні політичні сили погодилися на запропоновану президентом Клаусом Йоханнісом формулу технічного уряду.
На початку листопада Румунією прокотилася хвиля демонстрацій, каталізатором яких стала трагічна пожежа під час концерту у клубі Collective (померло вже 59 осіб, а понад 100 госпіталізовано). Марші пам’яті жертв швидко перетворилися на демонстрації проти всього політичного класу, збираючи в кульмінаційні моменти до 60 тисяч осіб у всіх найбільших містах протесту (за даними деяких джерел, до 100 тисяч учасників). Хвилю обурення викликала невміла допомога постраждалим, а передовсім загальне відчуття, що причиною трагедії було ставлення до порушень правил безпеки і корупція.
Проблема Європи полягає в тому, що протягом тривалого часу вона змагається з кризами на кількох напрямках, а одночасно зазнає нових ударів. Згадані труднощі накладаються одна на одну і все частіше приводять до посилення дезінтеграційних тенденцій.
Ударом по Європі стало сповільнення китайської економіки і наростаюча криза у багатьох так званих економіках, що піднімаються. Азіатські валюти — найслабші від часу кризи 1997 року. Зі світових бірж за кілька місяців «випарувалось» 11 більйонів доларів. Останній квартал був для них найгіршим від 2011 року (тобто від апогею кризи в зоні євро).
У цій ситуації зменшиться європейський експорт, який є головним важелем поліпшення кон’юнктури в зоні євро. Меншим буде також профіцит німецького бюджету, який зазнає додаткового тиску через міграційну кризу. Зменшиться, напевно, готовність німецьких еліт до фінансової підтримки євро і до скасування боргу Греції. Це дуже характерний наслідок криз, які накладаються одна на одну: Німеччина, замість того щоб спрямувати бюджетний профіцит у Грецію, буде змушена розв’язувати власні проблеми.
23 листопада 2015 року у Тегерані пройшла зустріч країн — експортерів природного газу. В її форматі відбувся візит до Ірану російського президента Володимира Путіна. Це був перший контакт на вищому рівні між главами Росії та Ірану після підписаного у серпні женевського протоколу щодо вирішення іранської ядерної програми.
Тоді російська дипломатія наполегливо просувала західних та іранських партнерів до компромісу. Мотивом дій Росії було бажання вивести Іран з-під економічних санкцій та зміцнити зв’язки з Тегераном. Не в останню чергу така політика Кремля щодо Ірану обумовлювалась і союзницькими відносинами Росії та Ірану у сирійському питанні.
Путін розглядає Башара Асада як єдиного союзника, який охороняє російські інтереси на Близькому Сході. Для Ірану Асад є не просто одновірцем, адже сирійська конфесія алавітів є різновидом шиїтських релігійних груп в ісламі, а й прямим виходом на ліванське шиїтське угруповання «Хезболла».
Кандидат від правоцентристської опозиції Маурісіо Макрі переміг у другому турі президентських виборів в Аргентині. Кандидат від влади, губернатор провінції Буенос-Айрес Даніель Сціолі, визнав поразку і заявив, що Макрі був обраний «згідно з волею народу».
Макрі обіцяє аргентинцям ліберальний ринковий курс після 12 років правління лівого уряду.
Розстановка сил на цих президентських виборах є традиційною для Аргентини. Принаймні після Другої світової війни в країні конкурують головним чином прихильники ідей Хуана Перона та місцеві ліберали. Свого часу Хуан Перон, будучи президентом Аргентини декілька термінів підряд, намагався реалізувати модель авторитарного патерналістського розвитку.
За його президентства Аргентина перетворилася на світового експортера сільськогосподарської продукції. Однак гармонізувати соціальні протиріччя навіть за пероністського авторитарного правління не вдалося.
24 листопада 2015 року президент Франції Франсуа Олланд побував у Вашингтоні, 26 листопада — у Москві. Ці візити відбувалися на тлі інтенсивної роботи дипломатів, які намагаються допомогти координації антитерористичних зусиль держав «великої двадцятки».
Після сумнозвісних терактів 13 листопада у Парижі ця проблема стає домінантною у світовій політиці. Однак від того ступінь ефективності протидії тероризму не став вищим. Спецслужби країн — членів Європейського Союзу намагаються мобілізуватися та координувати свою діяльність у протидії тероризму. Але чим більше стає відомо про факти підготовки терактів у Парижі, тим гучніше критика роботи спецслужб.
Більше за все дісталося поки що бельгійським спецслужбам. Минулого тижня у Брюсселі — штаб-квартирі не тільки Європейського Союзу, а й Північноатлантичного альянсу — було оголошено найвищий рівень загрози скоєння терористичного акту.
Сергій Приймак із 81-ї окремої аеромобільної бригади 90-го окремого десантно-штурмового батальйону (Житомир) перебував у найгарячіших місцях АТО. Він також пройшов пекло Донецького аеропорту, а в Пісках кіборга поранили. Лікувався від контузії, а виявили рак 4-ї стадії. Проте джерелом життя для нього є 2-місячний синочок. Про війну на сході, поранення та жагу до життя він розповів кореспонденту «ДУ».
— Сергію, розкажіть про себе.
— Я народився 24.02.1984 року. Мама — вчитель української мови та літератури. Тато помер у 2013-му. Із рідного села я був мобілізований один. Я — фахівець із будівництва та дуже люблю з дитинства техніку. В сім’ї є старша сестра. До війни ми з дружиною вели невеличкий будівельний бізнес. Мали бригади та проводили ремонтні роботи, будівництво.
— Ви родом із Києва?
— Я сам із Хмельницької області, а дружина — з Київської області, тому я і опинився в Києві.
Відзначивши минулої суботи День гідності й свободи, Україна увійшла в цілий цикл річниць, пов’язаних із подіями на Майдані Незалежності та за його межами у 2013–2014-х роках. Знакові річниці так чи інакше триватимуть акурат до 20 лютого — найтрагічнішої дати упродовж Революції гідності.
Втім, лютий ще навіть не бовваніє на політичному та суспільному небосхилі. А от ще одна дата — другі роковини розгону мирних протестувальників в ніч з 29-го на 30 листопада — настане ось-ось. Власне, справді велелюдні народні виступи розпочалися саме після згаданого майданного побоїща. Фактично кількадесят громадян (переважно студентів) дали друге й основне дихання процесам, котрі після цього стали незворотними.
Наша сьогоднішня розмова з двома потерпілими від беркутівських кийків волонтерами: Любомирою Кеплер та Сергієм Колошею.
Сумчанка Дар’я Безкоста, прикута до інвалідного візка, представила у столичній галереї мистецтв Деснянського району виставку під назвою «Перемога життя», повідомляє sumy.depo.ua. Юна мисткиня, хвора на церебральний параліч, вже понад вісім років малює свої картини пальцями ніг.
Наразі в колекції художниці — два десятки картин, здебільшого це пейзажі, тварини, квіти. Дар’я сама підбирає колір, змішує фарби, міркує над сюжетом майбутньої картини. У ролі помічника завжди виступає її мама, яка й відкрила талант доньки.
Під час відкриття виставки у Галереї мистецтв провели благочинний аукціон, у рамках якого продали одне полотно сумської художниці. Кошти підуть на реабілітацію хворого хлопчика в «Охматдиті». Це не перший благодійний аукціон Дар’ї Безкостої — щоразу зібрані гроші йдуть на потреби хворих дітей.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».