Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Сiчень 09, 2025

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Ко­лись це ма­ло ста­ти­ся. Лу­ган­ська «Зо­ря», впер­ше за остан­ні два де­сят­ки ро­ків, зу­мі­ла пе­ре­мог­ти до­нець­кий «Шах­тар». Піс­ля во­льо­вої ні­чиєї у по­єдин­ку з «Ди­на­мо» коман­да Юрія Вер­ни­ду­ба зму­си­ла гра­ти у свій фут­бол і «Шах­тар».

Ще в першому таймі «Зоря» забила єдиний гол у цій зустрічі. Після невдалої передачі назад на голкіпера Каніболоцького відзначився Малишев. Але то був не єдиний момент «Зорі» уразити ворота гірників. Ще в першому таймі у площину воріт з десяти метрів не влучив Будківський. «Шахтар» також мав кілька моментів зрівняти рахунок. Удар Кости відбив Шевченко, а Гладкий з ударної позиції пробив повз ворота.
У другому таймі бразильцям «Шахтаря» не давали розігратися потужні Вернидуб та Пилявський, а пресинг на чужій половині поля і зовсім виводив із себе футболістів з Донецька. Завдяки грамотній грі підопічних Вернидуба у «Шахтаря» зовсім не йшла гра в атаці. Втратили відчуття голу Адріано з Гладким. Трохи освіжив гру, але не більше, Тайсон.

В Ук­раї­ні час­то змі­ню­ють­ся пра­ви­ла дер­жав­ної під­трим­ки сіль­гос­пви­роб­ни­ків, зок­ре­ма ви­роб­ни­ків мо­ло­ка. Яка ж мо­дель під­трим­ки бу­де най­ефек­тив­ні­шою? Яка най­біль­ше від­по­ві­дає ін­те­ре­сам гос­по­дарств? Чи за­чі­пає це ін­те­ре­си пе­ре­роб­них під­при­ємств?
Про це ми го­во­ри­мо з Ми­хай­лом Пав­ли­чен­ком, ко­ор­ди­на­то­ром мо­лоч­них про­грам Між­на­род­ної фі­нан­со­вої кор­по­ра­ції (IFC, гру­па Сві­то­во­го бан­ку), про­ект «Роз­ви­ток аг­ро­фі­нан­су­ван­ня в Ук­раї­ні».

— У своїх попередніх публікаціях Ви обґрунтували необхідність переходу на таку модель державної підтримки виробників молока, коли гроші спрямовуватимуть на розширення доступу господарств до фінансів (наприклад, на компенсацію відсотків за кредитами), тобто на розвиток господарств.
Але не всі з цим згодні. Дехто вважає, що дотування ціни на молоко якраз і дає господарству можливість акумулювати необхідні кошти на розвиток. Адже це означає отримати більше грошей за те саме молоко — от їх і можна спрямувати на техніку, концкорми, племінну худобу тощо. Хіба не так?

Су­час­не жит­тя де­да­лі час­ті­ше до­дає усім нам по­стій­но­го від­чут­тя на­пру­же­но­сті і три­во­ги. Ма­буть, по­яс­ню­ва­ти ні­ко­му не по­тріб­но, чо­му так від­бу­ває­ть­ся. А ось діз­на­ти­ся, в чо­му тут не­без­пе­ка для на­шо­го здо­ров’я, дійс­но вар­то.
За до­по­мо­гою та роз’­яс­нен­ня­ми що­до стре­со­вої проб­ле­ми ми ви­рі­ши­ли звер­ну­ти­ся до фа­хів­ця — до­цен­та, кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук Люд­ми­ли Рах­ман.

— Людмило Володимирівно, що ж таке «стрес» із наукової точки зору?
— Стрес — це реакція організму на небезпечну, травматичну ситуацію, надмірне фізичне або емоційне навантаження, яке зачіпає всі його системи. З’явившись як захисна реакція втечі, стрес тисячоліттями відмінно виконував свої функції. Поява небезпеки вимагає негайних активних дій. Для цього всі системи організму приводяться в «бойову готовність». У кров викидається велика кількість гормонів стресу — адреналіну і норадреналіну, що викликають підвищення тиску, прискорення серцебиття, розширення зіниць та напруження м’язів.

Людям, що намагаються схуднути, часто рекомендують скоротити споживання жирів. Нове дослідження показало: низьковуглеводна дієта має більше переваг, ніж дієта з низьким вмістом жирів.
Учені з Науково-дослідного інституту дитячої лікарні Торонто кажуть, що всі програми зі зниження ваги ефективні, але низьковуглеводна дієта допомагає позбутися зайвих кілограмів швидше.
Дослідники провели мета-аналіз даних 50 клінічних випробувань, в яких брали участь близько 7300 осіб. Основною метою була оцінка ефективності різних дієт. Учасникам запропонували вибрати одну з 11 популярних дієт і дотримуватися її протягом трьох місяців і більше. Усі дієти допомогли добровольцям скинути вагу. Проте вчені помітили невеликі відмінності.

Шведські дослідники встановили, що мед містить 13 кисломолочних бактерій, які здатні краще від антибіотиків впоратися з небезпечними патогенами.
Учені провели досліди у лабораторних умовах, де випробували властивості бактерій, що містяться в меді, на кількох небезпечних патогенних організмах: метицилін-резистентному золотистому стафілококу, синьогнійній паличці і ванкоміцин-резистентному ентерококу. Усі ці мікроби вдалося знищити завдяки активним сполукам, виділеним молочнокислими бактеріями.
Потім учені випробували властивості меду за межами лабораторії. Фахівці змастили свіжим медом рани, що не загоювалися у кількох коней (їхні власники безуспішно намагалися використовувати для лікування тварин різні препарати). У підсумку тварини повністю одужали, всі рани загоїлися.

За вис­нов­ка­ми екс­пер­тів Все­світ­ньої ор­га­ні­за­ції охо­ро­ни здо­ров’я, стан здо­ров’я гро­ма­дян Ук­раї­ни є чи не най­гір­шим в Єв­ро­пі. Се­ред хво­роб, які най­біль­ше нам дош­ку­ля­ють, паль­ма пер­шо­сті на­ле­жить сер­це­во-су­дин­ним.
Які чин­ни­ки про­во­ку­ють їх по­яву? Чи мож­на їм за­по­біг­ти? Як звес­ти до мі­ні­му­му ри­зик сер­це­вих на­па­дів?
На ці та ін­ші за­пи­тан­ня «ДУ» по­про­си­ла від­по­віс­ти Ан­дрія Го­ло­да — пол­ков­ни­ка ме­дич­ної служ­би, кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, на­чаль­ни­ка від­ді­лен­ня ре­ані­ма­ції та ін­тен­сив­ної те­ра­пії для те­ра­пев­тич­них хво­рих Го­лов­но­го вій­сь­ко­во-ме­дич­но­го клі­ніч­но­го цен­тру МО Ук­раї­ни.

— Серед хвороб, від яких найбільше потерпають жителі нашої планети, серцево-судинні посідають перше місце, — говорить Андрій Григорович. — Щороку вони зводять із життя близько 20 мільйонів землян. На превеликий жаль, проблеми із серцем мають мільйони українців: саме ці недуги вкорочують віку майже 500 тисячам наших співвітчизників щороку.

В ук­ра­їн­ський про­кат на­реш­ті на­дій­шов най­більш ти­ту­ло­ваний віт­чиз­ня­ний фільм ча­сів не­за­леж­но­сті «Плем’я» Ми­ро­сла­ва Сла­бо­шпиць­ко­го. Цьо­го­річ на Кан­сько­му кон­кур­сі «Тиж­день кри­ти­ки» впер­ше за 52ро­ки він от­ри­мав од­ра­зу три на­го­ро­ди з чо­ти­рьох мож­ли­вих. Та­ко­го впро­довж усі­єї іс­то­рії фес­ти­ва­лю ще не бу­ло. Про­фе­сіо­на­ли ці­ну­ють ці при­зи ви­ще, ніж Гран-прі. Прав­да, кі­но­ог­ля­да­чі не всім ре­ко­мен­ду­ють цю кар­ти­ну ди­ви­ти­ся.

Та все ж першу повнометражну стрічку Мирослава Слабошпицького варто переглянути. І навіть не через її регалії. Режисер після Канн встиг отримати нагороди в Єревані, Сербії (за сміливість і непередбачуваність), Москві, взяти участь у 42 світових кінофестивалях, зокрема в Торонто, який вважається останньою сходинкою до оскарівської премії, та Сан-Себастьяні.
Нагороди дійсно заслужені. Кінокритики вважають, що фільм є наймасштабнішим в історії українського незалежного кіно. Називають цей фільм глибоким, незвичайним і дуже оригінальним. Найбільш дивовижним, винахідливим і тривожним. Захоплюючим, безкомпромісним ударом і визначним кінематографічним досягненням.

Схо­же, що і в цьо­му но­во­му, 151 се­зо­ні На­ціо­наль­на фі­лар­мо­нія Ук­раї­ни не зби­рає­ть­ся змен­шу­ва­ти свою ак­тив­ність піс­ля гід­но про­ве­де­но­го ми­ну­ло­річ­но­го юві­лей­но­го. Своє­рід­ною пре­лю­дією до ньо­го ви­явив­ся фес­ти­валь «Літ­ні му­зич­ні про­ме­ні», що вже вшос­те був про­ве­де­ний у серп­ні, зби­ра­ючи на кож­ний кон­церт чи­ма­ло слу­ха­чів сто­ли­ці та її гос­тей.

За два тижні після нього Національна філармонія України гостинно відчинила двері для справжніх шанувальників академічної музики. Символічним є те, що новий сезон розпочався 16 вересня грандіозним концертом, який відбувся за підтримки Посольства Італійської Республіки в Україні, Італійського інституту культури в Україні та Італійського національного комітету музики (СІDІМ). Цей концерт є першим мистецьким заходом циклу Suono Italiano («Італійський звук»), започаткованим цими організаціями спільно з Національною філармонією України, а присвячений він головуванню Італії в Раді Європейського Союзу від 1 липня до кінця нинішнього року.

Спек­такль, що по­пов­нює ре­пер­ту­ар те­ат­ру, вва­жає­ть­ся прем’­єрою про­тя­гом усь­ого те­ат­раль­но­го се­зо­ну. Про­те справж­нє ди­во на­ро­джу­єть­ся са­ме під час пер­шо­го по­ка­зу. Хви­лює­ть­ся ре­жи­сер, хви­люю­ть­ся ак­то­ри і по­стій­ні гля­да­чі. Са­ме та­кі при­єм­ні хви­лю­ван­ня не­що­дав­но до­ве­ло­ся від­чу­ти ко­лек­ти­ву Ки­їв­сько­го ака­де­міч­но­го те­ат­ру «Ко­ле­со», адже тут на­ро­ди­ла­ся но­ва ви­ста­ва — «Пор­трет пла­не­ти, або По­пе­ре­джен­ня не­ро­зум­но­му люд­ству».

Автор п’єси, за якою була створена вистава, відомий швейцарський прозаїк і драматург Фрідріх Дюрренматт. Його романи і новели, філософські притчі та п’єси сповнені гротеску й фантастики. Парадоксальні за самою своєю суттю, вони не дають однозначних відповідей на одвічні питання, проте змушують замислюватися над найголовнішим. Однією з центральних у творчості письменника є тема відповідальності людини за долю планети, що найповніше була втілена в одній із пізніх його п’єс — «Портрет планети».

То­ва­ри­ство Чер­во­но­го Хрес­та Ук­раї­ни (ТЧХУ) зав­жди по­дає ру­ку до­по­мо­ги лю­дям, які по­тра­пи­ли у над­зви­чай­ні си­ту­ації і опи­ни­ли­ся сам на сам зі сво­їми проб­ле­ма­ми. Зок­ре­ма, пра­ців­ни­ки цієї гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції у 1986 ро­ці на­да­ва­ли до­по­мо­гу по­страж­да­лим уна­слі­док Чор­но­биль­ської ка­тас­тро­фи і від ви­бу­хів на шах­тах До­нець­ко­го ба­сей­ну; жи­те­лям за­хід­них ре­гіо­нів, що по­тер­па­ли від вес­ня­них і літ­ніх під­топ­лень, ко­ли швид­ко­плин­ні кар­пат­ські рі­ки ви­йшли з бе­ре­гів і за­то­пи­ли де­сят­ки сіл. Пе­ре­лік по­діб­них ак­цій мож­на про­дов­жу­ва­ти і про­дов­жу­ва­ти.

Нинішні події на сході країни теж не залишили Товариство байдужим: його працівники, волонтери надали і продовжують надавати гуманітарну допомогу десяткам тисяч жителів Донбасу.
Про роботу цієї поважної організації розповідає президент Товариства Червоного Хреста України, заслужений лікар України, кандидат медичних наук Іван Усіченко.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».