Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Сiчень 09, 2025

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Про ство­рен­ня ве­ли­ко­го ха­лі­фа­ту, який об’­єд­нає всіх му­суль­ман, мрі­яв Уса­ма бен Ла­ден. Ко­ли у трав­ні 2011 ро­ку аме­ри­кан­ські коман­дос ски­да­ли в Ін­дій­ський оке­ан ті­ло вби­то­го бен Ла­де­на, іра­кець Абу Бакр аль-Баг­да­ді за­ли­шав­ся ма­ло­ві­до­мим на За­хо­ді коман­ди­ром од­нієї з груп су­ніт­ських бо­йо­ви­ків. Піз­ні­ше, че­рез три ро­ки, на очах зди­во­ва­но­го сві­ту, в то­му чис­лі му­суль­ман­сько­го, — по­чав ре­алі­зо­ву­ва­ти мрію лі­де­ра «Аль-Ка­їди».

Наприкінці червня нинішнього року сунітські джихадисти з «Ісламської держави Іраку та Леванту» («ІДІЛ») оголосили про створення халіфату, тобто імперії під владою ісламського духовного лідера. Це перший халіфат після повалення останнього османського халіфа у 1924 році. Він створений на зайнятій джихадистами території Сирії та Іраку — приблизно рівній за величиною Бельгії — від Червоного моря на заході до Перської затоки на сході. Халіфом, тобто спадкоємцем пророка Магомета, назвався не хто інший, як сам Абу Бакр аль-Багдаді.

По­лі­ти­ка Ро­сії що­до Ук­раї­ни, а точ­ні­ше по­си­лен­ня її ам­бі­цій до від­нов­лен­ня аб­со­лют­но­го кон­тро­лю над ре­гіо­ном СНД, по­слі­дов­но змі­нює кон­текст, в яко­му роз­ви­ває­ть­ся про­ект Єв­ра­зій­сько­го еко­но­міч­но­го со­юзу (ре­алі­зує­ть­ся на ба­зі Мит­но­го со­юзу, який об’єд­нує Ро­сію, Ка­зах­стан і Бі­ло­рус

Саміт у Мінську 26 серпня за участю президентів держав Митного союзу (МС) і делегації ЄС, присвячений урегулюванню ситуації в Україні, за задумом Москви, мав стати демонстрацією сили і єдності організації та демонстрації її як геополітичної противаги для ЄС і безальтернативного центру інтеграції на території СНД.
Водночас як Білорусь, так і Казахстан послідовно дистанціюються від російської політики щодо України і ЄС (зокрема, зі страху перед санкціями; у випадку Білорусі — з метою вирватися з політичної ізоляції), підкреслюють свою суб’єктність і здійснюють внутрішню консолідацію. Така поведінка викликає роздратування у Москві і бажання дисциплінувати своїх молодших партнерів.

Дня­ми Па­па Рим­ський Фран­циск від­ві­дав із пас­тор­ським ві­зи­том Ал­ба­нію. Фак­тич­но, це йо­го пер­ша від ча­су всту­пу на по­са­ду по­їзд­ка до єв­ро­пей­ської кра­їни за ме­жа­ми Іта­лії. Ог­ля­да­чі за­зна­ча­ють, що Фран­циск яв­но не має на­мі­ру по­вто­рю­ва­ти ре­кор­ди від­від­ань кіль­ко­сті кра­їн, які на­ле­жать Па­пі Іоан­ну Пав­лу ІІ.

Останнім часом активно поширюються чутки, нібито Франциск ледь не готовий повторити крок свого попередника — Папи Римського Бенедикта ХVІ та відмовитися від тіари. Аргументом на користь цієї версії є натяки самого Франциска, який на Філіппінах понад місяць тому скаржився на долю після загибелі в автомобільній катастрофі в Аргентині його рідних.
Однак офіційний Ватикан послідовно спростовує ці чутки та натякає, що проти Франциска начебто змовилися ті сили в католицькій церкві, яким не до вподоби його «монастирський» стиль правління та намір бути «Папою для бідних».

Крім цих звинувачень, екс-президентові Грузії інкримінують низку фінансових зловживань. Тбіліський судовий процес є цікавим одразу з декількох точок зору. Насамперед, він є своєрідним іспитом для реформованої за Саакашвілі судової системи країни: чи зможе вона уникнути зваби роботи на фактично політичне замовлення або зробить це, перекресливши для Грузії результати реформ державного карального апарату.
Не менш цікаво виглядають перспективи обрання тактики захисту колишнього президента. Найлегшим виглядає шлях перенесення судового розгляду в площину політичних переслідувань та представлення Саакашвілі в ролі жертви політичних переслідувань з боку колишньої опозиції до нього, яка стала владою. Водночас судовий процес засвідчує: за результатами останніх президентських виборів, які Саакашвілі програв, не було жодних закулісних домовленостей щодо недоторканності колишнього президента, що є сталою практикою для інших країн колишнього пострадянського простору.

Но­ва Зе­лан­дія не­час­то опи­няє­ть­ся у сві­то­вих но­ви­нах. Не на­ба­га­то біль­ше ува­ги при­ді­ля­ють сві­то­ві за­со­би ма­со­вої ін­фор­ма­ції її су­сід­ці — Авст­ра­лії. Ці ко­лиш­ні бри­тан­ські ко­ло­нії спро­мог­ли­ся ство­ри­ти діє­ві де­мо­кра­тич­ні по­лі­тич­ні сис­те­ми, які за­ли­шаю­ть­ся чи не най­го­лов­ні­ши­ми скла­до­ви­ми ко­лиш­ньо­го ко­ло­ні­аль­но-ім­пер­сько­го спад­ку.

Тісні економічні відносини між Новою Зеландією та Австралією, принаймні від другої половини ХХ століття, дають можливість простежити умовну синхронність перебування при владі в цих країнах ідеологічно споріднених політичних сил. Фактично до початку ХХІ ст. це були лівоцентристи-лейбористи. У нульові роки нашого століття політична ініціатива перейшла до правоцентристів, які намагаються проводити неоліберальні, насамперед економічні реформи.

«За­би­ра­ти гро­ші у Льво­ва, Пол­та­ви, Ки­єва, Жи­то­ми­ра, у пен­сіо­не­рів Ук­раї­ни, у ме­ди­ків, вчи­те­лів і від­прав­ля­ти на від­нов­лен­ня те­ри­то­рій, які не кон­тро­лю­ють­ся Ук­раї­ною, і які бу­дуть роз­кра­де­ні ро­сій­ськи­ми те­ро­рис­та­ми, уряд не бу­де», — за­явив Прем’­єр-мі­ністр Ук­раї­ни Ар­се­ній Яце­нюк на за­сі­дан­ні уря­ду 17 ве­рес­ня.

Він доручив Міністерству фінансів підготувати проект закону про створення спеціального фонду для відновлення окремих територій Донецької і Луганської областей за рахунок фінансування українських олігархів, міжнародної донорської допомоги та коштів держбюджету, якщо вони будуть отримані з податків із цих територій.
Щодо ухваленого Верховною Радою України закону про особливий статус окремих територій Донецької і Луганської областей, Арсеній Яценюк сказав: «Було два варіанти — поганий і дуже поганий. Вибрано поганий варіант, і ми зараз маємо в рамках цього ухвалювати рішення, як далі з цим жити».
Він підкреслив, що категорично виступає за мир: «Мир потрібен країні, мир потрібен українцям. Надто дорого нам коштує війна. Те, що безцінне, — це ціна людського життя. Дуже багато українців, які йшли боронити державу, загинули, сім’ї залишилися без батьків, синів, без годувальників.

До дня про­ве­ден­ня по­за­чер­го­вих пар­ла­мент­ських ви­бо­рів за­ли­шив­ся рів­но мі­сяць. Од­нак, вра­хо­ву­ючи над­зви­чай­но стис­лі тер­мі­ни ни­ніш­ньої ви­бор­чої кам­па­нії, ще й до­сі не­ві­до­мо оста­точ­ної кіль­ко­сті учас­ни­ків «фі­наль­но­го за­бі­гу» до Вер­хов­ної Ра­ди. Крап­ку в цьо­му про­це­сі Цен­траль­на ви­бор­ча ко­мі­сія має по­ста­ви­ти на­ступ­но­го вів­тор­ка — 30 ве­рес­ня.

Утім, деякі висновки кампанії можна починати робити вже тепер. Скажімо, станом на вчорашній ранок було достеменно відомо поіменні списки дев’яти політичних партій, котрі вирішили податися на вибори. Списками декотрих партій із цієї «дев’ятки» ми й розпочнемо наш передвиборчий аналіз-2014. Отже...

У Національному музеї Т. Шевченка презентували комп’ютерний шрифт — Kobzar KS, що відтворює почерк Великого Кобзаря, повідомляє i-pro.kiev.ua.
Його автори та розробники — група експертів у галузі каліграфії. Упродовж тривалого часу в архівах музеїв вони вивчали рукописи Шевченка, відшуковували найдрібніші особливості його почерку, аби потім зробити доступним для широкого використання на будь-якому персональному комп’ютері. У сучасному світі цифрових технологій це допоможе зберегти та продовжити життя рукописній спадщині Кобзаря. Ініціативу присвятили 200-й річниці від дня народження Тараса Шевченка.
У рамках заходу знято п’ятихвилинний фільм про відтворення шрифту та відкрито експозицію графічних плакатів, створених за його допомогою. Шрифт Kobzar KS доступний для всіх охочих.

До­нець­кий «Шах­тар» уже тра­ди­цій­но на са­мо­ті пред­став­ляє Ук­раї­ну в го­лов­но­му клуб­но­му тур­ні­рі Єв­ро­пи. Ми­ну­ли ті ча­си, ко­ли ком­па­нію гір­ни­кам скла­да­ло ки­їв­ське «Ди­на­мо»; то­рік че­рез дав­ні грі­хи над­то ра­но за­ли­шив єв­ро­куб­ки хар­ків­ський «Ме­та­ліст»; у ни­ніш­ньо­му се­зо­ні не зміг про­би­ти­ся че­рез ква­лі­фі­ка­цій­не си­то дніп­ро­пет­ров­ський «Дніп­ро».

Саме Ліга чемпіонів має стати лакмусовим папірцем теперішнього рівня донецького «Шахтаря» — матчі в чемпіонаті України нечасто вимагають від донеччан максимальної концентрації зусиль, і за перші шість турів жодний суперник не створив чемпіонам України значних проблем.
У групі Н із гірниками грає представник одного з європейських топ-чемпіонатів — іспанської Прімери, португальський гранд і лідер білоруського футболу. На старті турніру підопічні Мірчі Луческу вирушили у гості до Іспанії.

В остан­ні ро­ки мат­чі ки­їв­ських ди­на­мів­ців про­ти лу­ган­ської «Зо­рі» про­хо­дять у на­пру­же­ній бо­роть­бі. В остан­ніх трьох до­маш­ніх по­єдин­ках лу­ган­ча­ни дві­чі від­би­ра­ли оч­ки у сто­лич­них фут­бо­ліс­тів, а в лис­то­па­ді ми­ну­ло­го ро­ку на­віть ви­гра­ли.

Не стала для киян легкою прогулянкою і звітна зустріч. До того ж і перерва у чемпіонаті мала зіграти на руку «чорно-білим». Наша молодіжка, кістяк якої складають гравці «Зорі», виконала завдання-мінімум — здобула путівку до плей-оф кваліфікації Євро-2015. Українські ж «збірники» «Динамо» програли Словаччині, тому настрій був не найкращим.
Окрім того, незрозумілою була поведінка керівництва «Зорі», яке було невдоволене датою проведення зустрічі. Дійшло до того, що луганчани навіть погрожували не вийти на поєдинок. Та, зрештою, розум взяв гору над емоціями, і матч відбувся у призначені терміни.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».