Піс­ля мат­чів 1/16 фі­на­лу Куб­ка Ук­раї­ни ли­ше од­на коман­да Прем’­єр-лі­ги зму­ше­на бу­ла за­ли­ши­ти цей тур­нір. Не по­щас­ти­ло до­нець­ко­му «Ме­та­лур­гу», який по­сту­пи­вся пред­став­ни­ку пер­шої лі­ги. Од­нак і де­яким лі­де­рам віт­чиз­ня­но­го фут­бо­лу до­ве­ло­ся до­клас­ти чи­ма­ло зу­силь для то­го, щоб про­йти до на­ступ­но­го ра­ун­ду.

Дніпропетровському «Дніпру» у протистоянні з чернігівською «Десною» вистачило одного м’яча, щоб пробитися до наступного кола. «Десна» на правах господаря з перших хвилин намагалася діяти дуже агресивно, «Дніпро» не поспішав форсувати події. Команда першої ліги майже на рівних грала проти одного з претендентів на «золото» Прем’єр-ліги.
Уже на 9-й хвилині господарі награли на небезпечний момент, але після удару Деребчинського м’яч рикошетом від захисника пішов на кутовий. «Десна» продовжувала атакувати, і за дві хвилини ледь не награла на пенальті у ворота суперника. Федецький порушував правила у власному штрафному майданчику.

Не­фро­ло­гія в ук­ра­їн­ській ме­ди­ци­ні вио­кре­ми­лась у са­мо­стій­ну дис­цип­лі­ну по­рів­ня­но не­дав­но — ли­ше пів­сто­літ­тя то­му. Од­нак, як мо­вить­ся, встиг­ла вже ві­дво­юва­ти со­бі на віт­чиз­ня­них те­ре­нах ціл­ком гід­не міс­це під сон­цем.
Про те­пе­ріш­ню роль бук­валь­но на очах «під­рос­та­ючої» га­лу­зі у су­спіль­стві за­га­лом (та й у ме­дич­но­му се­ре­до­ви­щі зок­ре­ма), як, утім, і про ни­ніш­ні її здо­бут­ки чи на­віть якісь по­даль­ші ці­ка­ві пла­ни роз­мір­ко­вує сьо­го­дні на шпаль­тах «ДУ» наш все­світ­ньо ві­до­мий ака­де­мік, ла­уре­ат Дер­жав­ної пре­мії, іні­ці­атор за­сну­ван­ня ка­фед­ри не­фро­ло­гії при Ки­їв­сько­му ін­сти­ту­ті удо­ско­на­лен­ня лі­ка­рів Лю­бо­мир Пи­ріг.

— На жаль, динаміка ниркових захворювань спонукає здебільшого до тривожних роздумів. Причини загальновідомі: забрудненість навколишнього середовища, соціально-економічні негаразди, шкідливий, а часом і просто безоглядний спосіб життя. Це особливо стосується інфекційно-запальних процесів. Щоправда, коли вірити статистичній звітності, деяке зниження захворюваності маємо з імунозапальних недуг.

Асо­ці­ація «Зе­мель­на спіл­ка Ук­раї­ни» за­про­по­ну­ва­ла уря­ду за­галь­но­на­ціо­наль­ну Про­гра­му «10 кро­ків для по­до­лан­ня ко­руп­ції у зе­мель­них від­но­си­нах». Не­дав­но її пре­зен­та­ція від­бу­ла­ся на за­сі­дан­ні На­ціо­наль­но­го прес-клу­бу з аг­рар­них і зе­мель­них пи­тань у Ки­єві. Ос­нов­ний ви­ступ на ньо­му мав роз­роб­ник Про­гра­ми, док­тор еко­но­міч­них на­ук, за­від­увач ка­фед­ри зем­ле­впо­ряд­но­го про­ек­ту­ван­ня На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту біо­ре­сур­сів і при­ро­до­ко­рис­ту­ван­ня Ук­раї­ни Ан­дрій Мар­тин.
«Ста­тис­ти­ка пра­во­охо­рон­них ор­га­нів під­твер­джує, що най­біль­ша ко­руп­ція в на­шій дер­жа­ві зо­се­ре­дже­на у сфе­рі зе­мель­них від­но­син, — за­ува­жив він. — Най­біль­ші ха­ба­рі да­ють за зем­лю. На жаль, по­при ра­зю­чі су­спіль­но-по­лі­тич­ні змі­ни, які ни­ні від­бу­ваю­ть­ся в кра­їні, чи­нов­ниць­кий апа­рат час­то про­дов­жує ді­яти по-ста­ро­му. Як це змі­ни­ти? Гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції під­го­ту­ва­ли влас­ні про­по­зи­ції що­до по­до­лан­ня ко­руп­ції в зе­мель­ній сфе­рі, які мож­на ре­алі­зу­ва­ти у не­три­ва­лий тер­мін».
Ан­дрій Мар­тин стис­ло об­ґрун­ту­вав усі про­по­зи­ції.

Має­мо чи­ма­ло різ­но­ма­ніт­них те­ат­раль­них фес­ти­ва­лів, од­нак на них прак­тич­но не пред­став­ле­не хо­рео­гра­фіч­не мис­тец­тво. За­пов­ни­ти цю про­га­ли­ну ви­рі­ши­ли у Ки­їв­сько­му му­ні­ци­паль­но­му ака­де­міч­но­му те­ат­рі опе­ри і ба­ле­ту для ді­тей та юнац­тва, де не­що­дав­но від­був­ся фес­ти­валь «КМА­ТОБ-FEST».

«Цей фестиваль ми плануємо проводити щороку у приміщенні нашого театру. Чому саме фестиваль хореографічного мистецтва? Напевне тому, що серед багатства форм художнього мистецтва хореографія посідає особливе місце та володіє багатьма можливостями для повноцінного естетичного розвитку людини. У хореографічному мистецтві все більше уваги приділяють сучасному танцю з різноманіттям стилів та напрямів.
На сьогодні хореографічне мистецтво України перебуває в розвитку, але пройде чимало часу, допоки воно сформується у певний культурний шар хореографії зі своїми канонами і законами. Маємо надію, що саме фестивалі, які проводитимуться у театрі, сприятимуть розвитку вітчизняного хореографічного мистецтва»,— зазначив директор театру Юрій Щур.