28 березня 2015 року виповнюється 90 років від дня народження видатного українського оперного співака і режисера, народного артиста України, народного артиста СРСР, лауреата Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, Державної премії Грузії імені З. Паліашвілі, Героя України, академіка Національної академії мистецтв України, професора Національної музичної академії Дмитра Гнатюка.
Ще студентом третього курсу Київської консерваторії він уперше вийшов на професійну оперну сцену в одній з найулюбленіших своїх партій — Миколи в «Наталці Полтавці» М. Лисенка. У 1951 році Дмитро Гнатюк став солістом Київського академічного театру опери і балету імені Тараса Шевченка, якому віддав понад шість десятиліть свого творчого життя.
Сорок партій, підготовлених і виконаних на оперній сцені Дмитром Гнатюком, уже самою кількістю підтверджують творчу активність і енергію співака, поза яким не пройшло практично жодної помітної прем’єри останніх п’яти десятиліть історії Національної опери України.

Як зі­знав­ся один ві­до­мий ар­тист — лег­ше зі­гра­ти дві ви­ста­ви на ве­ли­кій сце­ні, ніж од­ну на ма­лій. І дійс­но, ко­ли гля­дач зна­хо­дить­ся по­руч, то це на­кла­дає на ак­то­ра осо­бли­ву від­по­ві­даль­ність. Отож у Ки­їв­сько­му ака­де­міч­но­му Мо­ло­до­му те­ат­рі ре­жи­се­рам та ви­ко­нав­цям до­ве­ло­ся скла­да­ти пе­ред гля­да­чем від­ра­зу кіль­ка ек­за­ме­нів.

Нещодавно на мікросцені художній керівник театру Андрій Білоус здійснив постановку вистави «Жара» за творами Івана Буніна, а Тарас Криворученко на камерній сцені поставив «Метод Гронхольма» за п’єсою Жорді Гальсерана.
В основу сюжету вистави «Жара», жанр якої режисер визначив як граматику пристрасті на дві дії, покладено повісті І. Буніна «Наталі» та «Митіна любов». Герої цих творів проходять крізь дивацтва любові, спокуси, внутрішню боротьбу, врешті полишають спокійне життя і поринають у безодню кохання.
Московський студент Митя (артист Олег Коркушко), головний герой повісті Буніна «Митіна любов», закоханий у чарівну дівчину Катю (Тетяна Ляліна), яка мріє стати актрисою. Вона теж начебто любить Митю, але разом із тим стосунки закоханих опиняються на межі розриву.

Лі­че­ні дні за­ли­ши­ли­ся до по­чат­ку юві­лей­ної — 20-ї за лі­ком — ук­ра­їн­ської ан­тарк­тич­ної екс­пе­ди­ції. Це­ре­мо­нія її офі­цій­них про­во­дів від­бу­деть­ся в Ки­єві, як очі­кує­ть­ся, 31 бе­рез­ня. А 1 квіт­ня з аеро­пор­ту «Бо­рис­піль» у над­да­ле­ку по­до­рож — на від­стань по­над 15 ти­сяч кі­ло­мет­рів— ви­ру­шать 12 по­ляр­ни­ків, у яких по­пе­ре­ду — річ­ної три­ва­ло­сті зи­мів­ля (2015–2016) на стан­ції «Ака­де­мік Вер­над­ський».
Там ни­ні за­вер­шу­ють свою річ­ну до­слід­ниць­ку вах­ту (2014–2015) два­над­цять зи­мів­ни­ків 19-ї екс­пе­ди­ції, кот­рі піс­ля пе­ре­да­чі стан­цій­но­го гос­по­дар­ства сво­їм на­ступ­ни­кам орі­єн­тов­но десь у се­ре­ди­ні квіт­ня ма­ють по­вер­ну­ти­ся до­до­му, в Ук­раї­ну.

Про плани 20-ї експедиції та її учасників, а також про серйозні економічні й інші проблеми, які відчутно заважають українським дослідникам Антарктики, йшлося в ексклюзивному інтерв’ю, яке кореспондент «Демократичної України» днями взяв у директора Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Валерія Литвинова.

Новий законопроект допоможе українським селянам стати повноцІнними господарями на своїй землі

Не­вдов­зі в ук­ра­їн­ське се­ло мо­жуть по­вер­ну­ти­ся се­ред­ня­ки. За­зви­чай це лю­ди із се­ред­ні­ми стат­ка­ми, здат­ні ба­га­то пра­цю­ва­ти і, що ду­же важ­ли­во, тру­ди­ти­ся на влас­ній зем­лі. На­віть як­що її ви­явить­ся не­ба­га­то.

Раніше таких селян називали куркулями і все робили для того, аби їх знищити як клас. Тепер повернення середняків можливе за умови ухвалення Верховною Радою законопроекту № 1599 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств». Нещодавно він успішно витримав перше парламентське читання, і тепер його активно готують до другого.
Уперше в сучасній вітчизняній історії з’явилася реальна можливість урізноманітнити існуючі в АПК форми господарювання через запровадження інституту сімейного фермерства. Проте в останній момент знайшлися опоненти, які виступили з критикою законопроекту. Їх небагато, але серед них є представники провладної коаліції, тому їхня думка може вплинути на подальшу долю цього важливого документа.