Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
«Якщо Володимира Путіна не стримати тепер, то найближчими роками Європу очікують чергові війни», — так звучить теза, яку у Вашингтоні озвучили члени американського дослідницького центру Атлантична рада. У документі, представленому сенаторам, накреслено бачення закордонної політики США та інших західних держав, яка дозволить нейтралізувати загрозу, що випливає з політики, яку проводить Путін і група колишніх агентів КДБ із його оточення. Вибір, який стоїть перед Заходом, полягає не у початку війни з Росією або відмові від неї. Саме відсутність дій може викликати війну з Росією.
Атлантична рада
Американський дослідницький центр Атлантична рада веде геостратегічні дослідження і готує аналітику для американського уряду. Цього разу він підготував комплексну відповідь на запитання «Куди після України, Грузії і Молдови піде Путін». Підзаголовок: «Трансатлантична стратегія стримування Путіна». Автори намагаються спрогнозувати майбутнє Європи в разі, якщо Кремль буде діяти, як до цього часу.
26 березня 2015 року у Пекіні побував президент Шрі-Ланки Мантріпала Сірісена. Донедавна ця дипломатична подія минула б без особливого міжнародного резонансу, адже щодня Піднебесну відвідують делегації багатьох держав світу. Однак візит недавно обраного президента Шрі-Ланки викликає інтерес, зважаючи на багато причин.
Насамперед цей візит підтверджує прагматизм китайської дипломатії, яка вибудовує свою азійську стратегію з ретельною увагою до потреб найменших держав регіону. На прикладі Шрі-Ланки Пекін підтверджує свій курс на стабілізацію внутрішньополітичного становища в цій країні, де лише торік закінчилася сорокарічна громадянська війна між ланкійцями і тамілами. Офіційно Пекін дотримувався нейтралітету щодо сторін цієї війни, але вітав її завершення як крок до стабілізації становища в Азії. Для Шрі-Ланки Китай є стратегічною альтернативою індійському впливу.
23–24 березня 2015 року відбувся візит верховного представника Європейського Союзу з питань спільної зовнішньої політики Федерікі Могеріні на Кубу. Він став знаковим для розвитку міжнародних відносин у Латинській Америці, адже відбувся напередодні запланованого на початок квітня чергового саміту Організації Американських Держав, на якому заплановано остаточно нормалізувати кубинсько-американські відносини.
Президент США Барак Обама вже анонсував намір відразу після цього саміту відкрити офіційне посольство Сполучених Штатів Америки у Гавані. Не збирається залишатися на узбіччі цього процесу й Європейський Союз. Донедавна найбільшими прихильниками скасування торговельно-економічних обмежень проти Куби виступали Іспанія та Франція. Натомість візит Федерікі Могеріні до Гавани засвідчив, що Євросоюз загалом готовий повернути Кубу до кола своїх зовнішньополітичних пріоритетів.
Це не дивно, бо Євросоюзу потрібний позитивний приклад еволюційної трансформації авторитарної політичної системи на, принаймні, близьку до демократичної. Адже з подібними зразками останнім часом спостерігається дефіцит.
22 березня 2015 року в іспанській провінції Андалузія пройшли дострокові вибори до місцевих органів влади. Ця подія викликала особливий інтерес, зважаючи на тривалу внутрішньополітичну кризу в Іспанії, символами якої стала торішня відставка короля Хуана Карлоса, прихід до влади його старшого сина Феліппе, а також невдалий референдум щодо незалежності Каталонії.
Провінція Андалузія здобула автономію в процесі демократизації іспанського внутрішньополітичного життя після смерті диктатора Франсиско Франко. 28 лютого 1980 року Андалузія отримала власну автономну конституцію та парламент. Утім, на відміну від каталонської мови, яка є основою для осібної від решти Іспанії каталонської ідентичності, андалузька вважається одним із регіональних діалектів іспанської.
Сепаратистські настрої в Андалузії ніколи не досягали рівня, аналогічного каталонським. Не в останню чергу тому, що Андалузія набагато бідніша за Каталонію й не надто сильно бажає спробувати вдатися до самостійного плавання.
23 березня 2015 року у Берліні відбулася зустріч бундесканцлера Ангели Меркель і прем’єр-міністра Греції Алексіса Ціпраса. Головним питанням порядку денного переговорів була проблема грецьких боргів.
Новий виток боргової кризи розпочався з перемоги на недавніх парламентських виборах у Греції лівої політичної коаліції «Сіріза», яка обіцяла грекам перегляд жорстких заходів економії, домовленість щодо яких була досягнута у 2013 році заради запобігання державному банкрутству Греції. Однак соціальна ціна цього фінансового порятунку виявилася надто великою для багатьох греків.
Попередньому грецькому уряду навіть довелося розраховуватися з кредиторами за рахунок продажу багатьох островів, розташованих навколо Греції. Зрозуміло, що скорочення заробітних плат бюджетним працівникам, зменшення зароблених пенсій, збільшення пенсійного віку, зростання цін і податків не здобули великої популярності попередньому уряду.
В наукових колах, та й взагалі серед інтелігенції прийнято морщити носа при згадуванні слова «конспірологія». Ну, мовляв, знову ви за старе: «всесвітня змова», «світовий уряд», а там і до «протоколів сіонських мудреців» можна дійти... Звісно, при бажанні можна дійти будь-куди. Насамперед щонайкращу ідею легко спростити до її крайніх, примітивних форм, та, врешті-решт, звести до абсурду, карикатури на дійсність. Що й було зроблено певною мірою з поняттям «конспірологія». І це комусь вигідно.
А між тим життя бере своє. Нині куди не поткнись — скрізь комерційна таємниця. Будь-яка пристойна фірма має свою службу безпеки, а великі комерційні гіганти — свою розвідку й контррозвідку. Що вже говорити про відповідні державні служби! І це при тому, що законспіровані цілі сектори суспільного життя, що видається маса документів під грифом «таємно» або «надзвичайно таємно» тощо.
Більше того, опрацьовується стратегія досягнення тих чи інших цілей, виробляється тактика блокування аналогічних дій конкурентних фірм, корпорацій або ж тих чи інших держав. І все це ми визнаємо. Але в той же час безнастанно стверджуємо, що такого дослідницького напряму, як конспірологія, бути не може. Тому що його не може бути взагалі, та й край!
Вочевидь, ще жодного разу в новітній історії нашої держави до відставки того чи іншого керівника обласної державної адміністрації не було прикуто так багато уваги, як до недавнього звільнення Ігоря Коломойського — тепер уже екс-очільника Дніпропетровщини. Подія, поза всякими сумнівами, неординарна, навіть попри те що сенсаційною її назвати навряд чи можна. Надто вже почали закипати політичні пристрасті навколо Ігоря Валерійовича останнім часом.
Призначення довжиною в рік
Перед тим як аналізувати внесок пана Коломойського в події останнього року, доцільно пригадати, що в березні 2014-го, коли після втечі з країни Віктора Януковича, власне, й виникла ідея довірити керівництво потужними промисловими областями сходу країни українським олігархам, ішлося саме про тимчасовий характер такого кроку.
З іншого боку, потенційна тимчасовість мала обмежуватися тим моментом, коли ситуація в державі стабілізується. Очевидно, про тривалий воєнний конфлікт із сусідньою державою тоді не думали. Скоріше, ініціатори тимчасової олігархізації хотіли привести до тями розгублену Революцією гідності регіональну еліту та дещо спантеличених простих громадян.
Усі три представники України в єврокубкових турнірах у матчах національної першості здобули перемоги. Причому «Шахтар» та «Динамо» влаштували між собою змагання в результативності — хто більше заб’є у ворота суперника. Перемогли донеччани, які забили у ворота земляків з «Олімпіка» шість сухих м’ячів. На один м’яч менше у ворота «Іллічівця» забило «Динамо». Набагато скромнішим видається здобуток «Дніпра», який у матчі із запорізьким «Металургом», хоча і мав багато моментів, відзначитися зумів лише одного разу.
Після ганебної поразки від «Баварії» у Лізі чемпіонів, «Шахтар» відігрався на «Oлімпіку». У поєдинку на «Арені Львів» підопічні Луческу вже в першій половині гри забили чотири м’ячі і зняли всі питання стосовно переможця, якщо такі у когось і були. «Гірники» дуже швидко повели в рахунку, і зробили це не без допомоги суперника. На 8-й хвилині Лебідь завалив у штрафному майданчику Ракицького і «привіз» у свої ворота пенальті. І навіть той факт, що Ігоря Литовку вважають фахівцем по одинадцятиметрових, він нічим не допоміг своїй команді — Срна виконав удар бездоганно. Після цього «Шахтар» трохи заспокоївся, але суперник таким подарунком не скористався.
Українська біатлоністка Валя Семеренко на високій ноті завершує один із найкращих у кар’єрі сезонів. Вона стала єдиною серед переможної сочинської четвірки, хто у перший після Олімпіади сезон спромігся залишитися у світовій біатлонній еліті.
Високі результати 29-річна спортсменка демонструвала вже з перших етапів Кубка світу. На першому етапі у шведському Остерсунді Валя стала третьою в індивідуальній гонці і другою в гонці переслідування. На третьому етапі в словенській Поклюці найдосвідченіша в нинішньому складі «синьо-жовтих» здобула дві «бронзи» — в спринті і гонці переслідування.
На екваторі сезону Валя трохи пригальмувала в особистих змаганнях, але допомогла команді в естафетах — на шостому етапі в італійському Антхольці українки стали третіми, згодом квартет виграв чемпіонат Європи в естонському Отепя, а в чеському Новому Месті на сьомому етапі Кубка світу «бронзу» здобула змішана естафета.
Та хай якими б успішними були виступи протягом сезону, головним мірилом успіху все одно залишаються результати на чемпіонаті планети. У змагальному циклі 2014—2015 років, який завершиться в неділю, це добре відчула білоруска Дарія Домрачева — попри впевнене лідерство в загальному заліку Кубка світу, її розчаруванню не було меж, коли безрезультатними виявилися надії на медаль в останній дисципліні першості планети.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».