Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Сiчень 11, 2025

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Не­що­дав­но На­ціо­наль­ний прес-клуб з аг­рар­них та зе­мель­них пи­тань про­вів чер­го­ве за­сі­дан­ня. Вкот­ре ува­га ук­ра­їн­ської гро­мад­сько­сті бу­ла при­ку­та до не­об­хід­но­сті ство­рен­ня в Ук­раї­ні сі­мей­них фер­мер­ських гос­по­дарств. Це пе­ред­ба­чає­ть­ся за­ко­но­про­ек­том № 1599 «Про вне­сен­ня змін до де­яких за­ко­нів Ук­раї­ни що­до сти­му­лю­ван­ня ство­рен­ня та ді­яль­но­сті сі­мей­них фер­мер­ських гос­по­дарств», який уже ви­три­мав пер­ше пар­ла­мент­ське ви­про­бу­ван­ня і те­пер ак­тив­но го­тує­ть­ся до дру­го­го чи­тан­ня.

Законодавчі новації
Заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа визнав, що проходження законопроекту № 1599 у парламенті було непростим. А все тому, що не всі народні депутати розуміють його важливість та актуальність.
У цілому законопроект запроваджує одразу кілька новацій. Одна з них стосується визначення сімейної ферми. Щодо цього Володимир Лапа висловився так: «У нас фермерське господарство може обробляти 10 гектарів, а може й 10 тис. гектарів. Усі розуміють, що це дещо різні господарства. Тому через визначення сімейної ферми ми даємо можливість акцентовано проводити державну політику щодо таких господарств».

У пи­тан­ні кон­флік­ту на Схо­ді Ук­раї­ни за остан­ні 12 мі­ся­ців із Ні­меч­чи­ни лу­на­ли різ­ні дум­ки. Ми чу­ли ви­сло­влю­ван­ня, як пра­ви­ло, по­лі­тич­них ав­то­ри­те­тів-ве­те­ра­нів, які на­ма­га­ли­ся до­вес­ти, що до дій Ро­сії тре­ба ста­ви­тись із ро­зу­мін­ням. Та­кож ми чу­ли аб­со­лют­но про­ти­леж­ні го­ло­си не менш ав­то­ри­тет­них пред­став­ни­ків по­лі­тич­них еліт і спос­те­рі­га­ли за над­зви­чай­но кри­тич­ною дис­ку­сією на те­му Ро­сії у ні­мець­ких ме­діа.

Помітними були зусилля федерального уряду щодо вирішення кризи дипломатичними методами. Знаковими стали промови канцлера Ангели Меркель у Сіднеї і керівника МЗС Франка-Вальтера Штайнмайєра в Єкатеринбурзі, у яких як мало хто вони висказали російському режиму все, що думають про нього.
Цей німецький дует часто свідчив про німецьку стурбованість, інколи про безпорадність, а переважно про труднощі знаходження місця у новій реальності. Але було б великою помилкою інтерпретувати це як відхід від Заходу і повернення до старого «німецького питання».
Раніше його суттю була нездатність Німеччини погодитись зі статус-кво. Вона хотіла більше місця під сонцем або життєвого простору, а також цілком мирно національної єдності у праві і свободі, майже втрачених у результаті Другої світової війни. Досягнення цих цілей кожного разу вимагало ґрунтовної зміни умов в Європі.

За­яву Жа­на-Кло­да Юн­ке­ра про ство­рен­ня єв­ро­пей­ської ар­мії, зроб­ле­ну 8 бе­рез­ня ц. р., під­хо­пи­ла ні­мець­кий мі­ністр обо­ро­ни Ур­су­ла фон дер Ля­йєн. Ви­ко­рис­то­ву­ючи по­сту­ла­ти Юн­ке­ра, нім­ці по­ча­ли дис­ку­сію про по­глиб­лен­ня вій­сь­ко­вої спів­пра­ці в ЄС, на­ма­га­ючись ре­алі­зу­ва­ти влас­ні пла­ни роз­вит­ку по­лі­тич­ної, вій­сь­ко­вої і про­мис­ло­вої спів­пра­ці в Єв­ро­пі.

Інтерв’ю керівника Європейської комісії Жана-Клода Юнкера для газети «Ді Вельт» включає, зокрема, висловлювання на тему «спільної європейської армії, яка допоможе сформувати спільну закордонну і військову політику та показати відповідальність Європи». Юнкер говорив досить загальними словами і повторив уже відомі погляди, проте у контексті агресії Росії в Україні європейські медіа поставилися до них з особливою увагою.
У ФРН постулати створення європейської армії викликали скептичну реакцію німецьких експертів, але позитивну провідних німецьких політиків, канцлера через речника уряду, міністрів закордонних справ і оборони. До проєвропейської позиції у німецькому політичному дискурсі завжди було надзвичайно позитивне ставлення. Нинішній міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляйєн (ХДС) пішла на крок далі і на конференції у Брюсселі 20 березня оголосила створення європейської армії довготерміновою метою ФРН.

В Єгип­ті за­вер­шив­ся що­річ­ний са­міт Лі­ги араб­ських дер­жав. Спо­чат­ку зда­ва­ло­ся, що го­лов­ним на по­ряд­ку ден­но­му бу­де пи­тан­ня чо­ти­ри­річ­ної гро­ма­дян­ської вій­ни в Си­рії, але на­пе­ре­до­дні са­мі­ту свої ко­рек­ти­ви внес­ла гро­ма­дян­ська вій­на в Єме­ні.

Навесні 2011 року в цій країні змінилася влада, але не трансформувалися звичаї силового вирішення суперечок між релігійними групами. У тому ж році в Ємені з’явилися загони «Аль-Каїди Аравійського півострова», які розглядали цю країну як тилову базу для своєї боротьби за встановлення контролю над Саудівською Аравією. Однак домогтися цього «Аль-Каїді» не вдалося через збройний опір єменських шиїтів.
Чотири роки позиційної громадянської війни в Ємені наприкінці березня 2015 року привели до помітних військових перемог єменських шиїтів. Проте цього не стерпіла Саудівська Аравія, яка має з власними шиїтами чимало суперечок, вважаючи їх п’ятою колоною шиїтського Ірану. У 2012–2014 роках Саудівська Аравія провела низку справжніх військових операцій проти своїх шиїтів та заодно вторглася на територію Бахрейну, аби не допустити перемоги шиїтів і там.

Дня­ми за­вер­ши­ли­ся ви­бо­ри до міс­це­вих ор­га­нів вла­ди у Фран­ції. Во­ни про­хо­дять за про­пор­цій­ною сис­те­мою у два ту­ри. Фран­цузь­кі ог­ля­да­чі кон­сер­ва­тив­но­го на­прям­ку, ко­мен­ту­ючи ре­зуль­тат прав­ля­чої Со­ці­аліс­тич­ної пар­тії, зга­да­ли про ви­рі­шаль­ну по­раз­ку На­по­лео­на під Ва­тер­лоо двіс­ті ро­ків то­му.

Якщо чесно, їхній результат був запрограмований уже першим туром голосування. Другий тур тільки підтвердив цю тенденцію. Отже, переможцями муніципальних виборів стала правоцентристська партія «Союз за республіку» колишнього президента Ніколя Саркозі. Цей результат безумовно повертає його у велику французьку політику та робить одним із головних фаворитів на президентську кампанію 2017 року.
Французькі оглядачі висловлюють задоволення з приводу того, що не збулися прогнози щодо перемоги на муніципальних виборах французького Національного фронту на чолі з Марін Ле Пен. Друге місце цієї партії робить непоганий заділ для Ле Пен на президентські перегони за два роки, закріпляючи за її партією провідні позиції на політичній сцені Франції.
Водночас ця виборча кампанія засвідчила наявність чималої кількості вразливих місць Національного фронту.

29 бе­рез­ня 2015 ро­ку від­бу­ли­ся ви­бо­ри пре­зи­ден­та Узбе­кис­та­ну. Фак­тич­но без­аль­тер­на­тив­ним кан­ди­да­том був не­змін­ний з 1990 ро­ку пре­зи­дент кра­їни Іс­лам Ка­рі­мов.

Це не дивно, адже внутрішньополітична арена Узбекистану була «зачищена» ще на початку 1990-х років. Потенційна світська опозиція Карімову опинилась у кращому випадку в еміграції. Радикально налаштовані ісламісти з «Партії ісламського відродження Узбекистану» також емігрували та відігравали помітну роль у громадянській війні в сусідньому Афганістані на боці руху Талібан.
За такої політичної розстановки сил Іслам Карімов створив фактично персональний режим влади. Заради цього йому довелося досить талановито балансувати між головними геополітичними силами у Центральній Азії.
Ситуація для Узбекистану особливо ускладнилась із початком восени 2001 року американської військової операції у сусідньому Афганістані. Узбекистан фактично був вимушений перетворитися на тилову базу сил НАТО в регіоні. Аби збалансувати американський вплив, Карімову довелося зблизитись із Росією та Китаєм, вступивши до Шанхайської організації співробітництва.
Таке геополітичне балансування допомогло Карімову зберегти владу навесні 2005 року, коли під впливом революційних заворушень у сусідньому Киргизстані та усунення від влади Аскара Акаєва сталися масові заворушення в Андіжані.

ВІЙСЬКОВИКАМ, СХИЛЬНИМ ДО ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ, ЗАГРОЖУЮТЬ СУТТЄВІ ГРОШОВІ САНКЦІЇ

Ук­ра­їн­ські бій­ці ни­ні бо­ро­нять на­шу кра­їну від во­ро­га, який праг­не роз­чле­ну­ва­ти її, по­зба­вив­ши те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті. Сот­ні, ти­ся­чі сол­да­тів та офі­це­рів що­дня за­гля­да­ють в очі смер­ті за­ра­ди май­бут­ньо­го на­ших ді­тей. Во­ни — ге­рої. Але й ге­рої, як ві­до­мо, теж не зі ста­лі, а зви­чай­ні лю­ди. І се­ред них трап­ляє­ть­ся усі­ля­ке...

Зокрема, різні правопорушення, а то й злочини, внаслідок яких гинуть як самі військовослужбовці, так і мирне населення. Про ці прикрі випадки тривалий час прийнято було не говорити, але про них знали. Насамперед самі військовики — учасники антитерористичної операції, а також представники органів військової прокуратури, спецслужб, які їх розслідували. А нещодавно головний військовий прокурор Анатолій Матіос оприлюднив статистику, яка відображає дотримання серед військовиків АТО дисципліни і не може не шокувати...
Зважаючи на це, за наведення порядку у військах взялися наші парламентарі, внісши до деяких законів України цілий ряд змін і доповнень. Основний удар законодавці нанесли по тих, хто водить дружбу із зеленим змієм: за розпивання алкогольних і навіть слабоалкогольних напоїв під час служби військовиків каратимуть штрафом у розмірі від 70 до 145 неоподаткованих мінімумів (це, нагадаю, 1190–2465 гривень) або ж арештом із наступним утриманням на гауптвахті строком до 10 діб.

ЦЕ ВКОТРЕ ЗАСВІДЧИЛА МІЖНАРОДНА ВИСТАВКА ОЗБРОЄНЬ, ЯКА ВІДБУЛАСЯ В ОБ’ЄДНАНИХ АРАБСЬКИХ ЕМІРАТАХ

Про­хо­ди­ла во­на — за дав­ньою тра­ди­цією — у міс­ті Абу-Да­бі. Слід за­ува­жи­ти, що ук­ра­їн­ські ви­роб­ни­ки зброї та вій­сь­ко­вої тех­ні­ки вже не впер­ше бу­ли учас­ни­ка­ми чи не най­мас­штаб­ні­шої сві­то­вої ви­став­ки обо­рон­ної про­мис­ло­во­сті IDEX, яка про­во­дить­ся у цій араб­ській кра­їні раз у два ро­ки. Адже обо­рон­но-про­мис­ло­вий ком­плекс на­шої кра­їни був і за­ли­шає­ть­ся од­ним із кра­щих у сві­ті. Тож і цьо­го ро­ку на­шим збро­ярам бу­ло що по­ка­за­ти на IDEX-2015.

Кращі світові виробники військової продукції демонстрували свої напрацювання в розробці озброєння, електронних засобів захисту, балістичних систем, радарних установок, засобів телекомунікації, оптичної електроніки, боєприпасів, військового спорядження, протимінних систем, систем захисту на землі, у воді та повітрі, інженерних установок, спецтехніки.
Україну представляли підприємства, які входять до складу державного концерну «Укроборонпром». Не перелічуватимемо їх усіх, а ось на зразках техніки, представленої ними, варто зупинитися. Наприклад, як не розповісти хоч коротко про новий бронетранспортер БТР-3, який є гордістю наших виробників-оборонців, бо оснащений бойовим модулем «Штурм-М», який складається з 30-мм автоматичної гармати, спареного з нею 7,62-мм кулемета, 6 ракет «Бар’єр» і автоматичного гранатомета? На відміну від багатьох закордонних аналогів, це досить потужна у вогневому плані машина.

ЯКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ ПОТРЕБУЄ УКРАЇНА ВІД СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ

У ча­си Ре­во­лю­ції гід­но­сті з при­їз­дом до на­шої дер­жа­ви яки­хось по­важ­них іно­зем­них (пе­ред­усім аме­ри­кан­ських) де­ле­га­цій май­дан­ний люд очі­ку­вав як­що й не гло­баль­них зру­шень, то, при­най­мні, по­жвав­лен­ня роз­вит­ку по­дій від то­діш­ньої ук­ра­їн­ської вла­ди. Та­ке по­жвав­лен­ня по­де­ку­ди ви­ли­ва­ло­ся в якісь обі­цян­ки, по­де­ку­ди (як 11 груд­ня 2013-го), нав­па­ки, у на­ма­ган­ня ро­зі­гна­ти про­тес­ту­валь­ни­ків... Од­нак го­лов­ний по­зи­тив був без­пе­реч­ним: си­ту­ація роз­ви­ва­ла­ся і не до­пус­ка­ла най­гір­шо­го сце­на­рію — за­стою.
Щось по­діб­не в Ук­раї­ні від­чу­ває­ть­ся й ни­ні. Ось тіль­ки очі­ку­ван­ня чи­ма­ло гро­ма­дян те­пер по­кла­да­ють на са­мих за­оке­ан­ських ві­зи­те­рів, кот­рі мо­жуть впли­ну­ти на пре­зи­ден­та Спо­лу­че­них Шта­тів Аме­ри­ки усе ж та­ки ухва­ли­ти рі­шен­ня про на­дан­ня Ук­раї­ні су­час­но­го озбро­єн­ня.

 Візит ввічливості

Тиждень, що минає, приніс нашій державі чергову порцію таких сподівань. По-перше, в Україні побували представники комітету збройних сил американського Конгресу на чолі з його керівником Вільямом Торнберрі. Як відомо, цьому візиту передувало ухвалення абсолютною більшістю голосів резолюції Палати представників Конгресу США, де міститься заклик до Барака Обами негайно надати Україні зброю.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».