Росія і Китай підтримали їхнє криваве придушення. Після цього Карімову вдалося консолідувати свою владу та з найменшими втратами за рахунок корисних копалин пережити початкову фазу світової економічної кризи 2008–2014 років.
Однак загострення міжнародного становища 2014–2015 років стимулювало появу ще більш складних викликів та ризиків для стабільності в Узбекистані. Непевною залишається ситуація у ще бідніших за Узбекистан Таджикистані та Киргизстані. З обома цими країнами Узбекистан має територіальні суперечки, які час від часу іскрять, особливо у Ферганській долині, яку узбеки і киргизи традиційно ділять за допомоги етнічних чисток.
Непевними залишаються відносини Узбекистану з Росією та Казахстаном, особливо після того, як ці країни створили Євразійський союз. Свої претензії до Узбекистану має Китай, який дедалі частіше звинувачує Ташкент у потуранні діяльності уйгурських угруповань, які ведуть терористичну боротьбу за відділення від Китаю провінції Сінцзян.
Утім, попри чимало протиріч, які у великих геополітичних гравців накопичились у відносинах з Узбекистаном, поки що вони не побачили альтернативи Ісламу Карімову. Тож результат виборів зі стовідсотковою ймовірністю можна було прогнозувати ще до їхнього проведення. Правда, збереження статус-кво в Узбекистані не можна вважати надійним навіть у середньостроковій перспективі. Непевності додають негативні тенденції в економіці Узбекистану, які підсилюються його торговельною ізоляцією, яка не може бути компенсована Шанхайською організацією співробітництва.
Не менш вагомим фактором розвитку внутрішньополітичної ситуації в Узбекистані є поважний вік 78-річного Іслама Карімова. Так само як і президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який молодший за нього лише на три роки, Карімов не має надійного політичного спадкоємця. Цікаво, що обох цих президентів «підвели» доньки, у яких не склалось особисте життя, тому династії фактично перервані.
Зважаючи на ці фактори, нинішні президентські вибори в Узбекистані лише відкладають на деякий час вирішення головного питання: хто в майбутньому стане фаворитом у неминучій боротьбі за владу. Причому становище Узбекистану є найбільш небезпечним. Значна частина узбецьких ісламістів пройшла кривавий вишкіл у загонах «Ісламської держави Іраку та Леванту». Поки що спецслужбам Карімова вдавалось забезпечувати внутрішню безпеку, але що станеться, коли рука президента послабне, відомо одному Аллаху.

Андрій МАРТИНОВ