20–21 трав­ня 2015 ро­ку єв­ро­пей­ський ко­мі­сар з пи­тань спіль­ної зов­ніш­ньої по­лі­ти­ки і по­лі­ти­ки без­пе­ки Фе­де­рі­ка Мо­ге­рі­ні про­ве­ла пе­ре­го­во­ри з прем’­єр-мі­ніс­тром Із­ра­їлю Бень­ямі­ном Не­тань­яху та пре­зи­ден­том Па­лес­тин­ської ав­то­но­мії Мах­му­дом Аб­ба­сом. Цей ра­унд пе­ре­го­во­рів про­хо­див на тлі дип­ло­ма­тич­но­го скан­да­лу між Із­ра­їлем і Ва­ти­ка­ном, який ви­знав Па­лес­ти­ну та ого­ло­сив про на­мір вста­но­ви­ти з Па­лес­ти­ною дип­ло­ма­тич­ні від­но­си­ни. У від­по­відь Із­ра­їль від­кли­кав для кон­суль­та­цій сво­го по­сла з Ва­ти­ка­на.

Цей епізод укотре підтвердив відому істину, що хронічні конфлікти здатні безперервно підривати довіру та надії на стабільне врегулювання. Активізація уваги Європейського Союзу до палестинсько-ізраїльської проблеми відбувається у загальному контексті близькосхідної політики ЄС. Європейська дипломатія недавно відіграла позитивну роль у досягненні Лозаннських угод про врегулювання іранської ядерної проблеми.

Дня­ми ін­дій­ський прем’­єр-мі­ністр На­ренд­ра Мо­ді здійс­нив мас­штаб­не тур­не азій­ськи­ми кра­їна­ми. Він по­бу­вав у Мон­го­лії, Ки­таї, Рес­пуб­лі­ці Ко­рея. Тим са­мим Ін­дія го­лос­но за­де­кла­ру­ва­ла свій на­мір мак­си­маль­но ак­ти­ві­зу­ва­ти свої азій­ські ін­тег­ра­цій­ні зу­сил­ля.

Шістдесят років тому перший прем’єр-міністр незалежної Індії Джавахарлал Неру був одним з ініціаторів конференції у Бандунзі, на якій зібралися представники нових незалежних азійських держав. Відтоді Індія розвинула потужну економіку, інтегровану до глобальних процесів.
Такий стан справ стимулював рішення нині правлячої партії «Бхаратія джаната» домагатися для Індії лідерських позицій у регіоні Південної Азії та в регіоні всього Індійського океану. Головним інструментом Індії у досягненні цієї мети залишається Організація співробітництва країн Південної Азії.