Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Донецький «Шахтар» та київське «Динамо» стали фіналістами національного Кубка. І якщо динамівці у другому півфінальному матчі досить легко довели свою перевагу над «Олімпіком», то донеччанам добряче попсував настрій «Дніпро».
Вже ні для кого не секрет, що «Олімпік» для «Динамо» є незручним суперником. Проте не цього разу. Кияни відзначилися вже на четвертій хвилині, скориставшись помилкою у захисті Дитятьєва. Зрозуміло, що такий швидкий гол Мігеля Велозу перешкодив усім планам Романа Санжара, а також заспокоїв нерви динамівців, які так рано цій команді з Донецька ще не забивали.
Кияни продовжували загрожувати воротам Махарадзе. Заурі відбив небезпечні удари Мігеля та Рибалки. Донеччани відповіли ударом Мохи у руки Рибці та виходом Драченка на ворота динамівців, який у підсумку пробив дуже невдало. А під завершення тайму Ярмоленко після передачі Беланда скористався ще однією помилкою гостей в обороні — 2:0.
Американські дослідники з Медичного центру дитячого госпіталю Цинциннаті довели, що читання на ніч дитині казок розвиває в неї ділянки мозку, пов’язані з навчанням, пише Meddaily.
У дослідженні взяли участь 19 здорових дітей у віці від 3 до 5 років. Близько 40 відсотків малят жили у малозабезпечених сім’ях. Батьків опитали на предмет того, чи часто вони читають дітям казки перед сном, які книги обирають, як вони спілкуються і грають із дітьми. Після чого мозок усіх дітей просканували, поки ті у навушниках слухали казки.
Італійські дослідники з університету Турина з’ясували, що сини можуть не тільки додавати багато клопотів і переживань, а й підвищувати ризик серцево-судинних захворювань у матерів, пише Meddaily.
У дослідженні взяли участь понад 100 тисяч жінок, за якими вчені спостерігали протягом восьми років. Виявилося: якщо жінка, яка має сина, працює, то вона автоматично потрапляє до групи підвищеного ризику серцевих недуг і смертельних серцевих нападів. Учені поки не можуть зрозуміти, з чим пов’язаний такий ризик. Можливо, сини неохоче беруть на себе клопоти щодо домашніх справ, не допомагають матері, а це призводить до додаткового навантаження на жінку. Отже, у дослідженні більшість жінок працювала, а у 60 відсотків була, як мінімум, одна дитина. Робота як окремий фактор не зумовлювала ризиків для серцево-судинної системи. Ризик зростав тільки при наявності синів.
Мати, яка працює і має мінімум двох хлопчиків, більш ніж удвічі частіше стикалася із хворобами серця, ніж бездітні жінки. А от наявність дочок ніяк не позначалася на статистиці.
Експерти вважають, що доньки здатні надавати більшу підтримку матерям і рідше змушують їх хвилюватися. Не виключено, що проблема сягає корінням у період вагітності (більші, порівняно з дівчатками, хлопчики, можливо, створюють зайве навантаження на жіноче серце).
Ярослав ШЛАПАК
Під час нового дослідження американські науковці встановили, що найбільш оптимальний інтервал між вагітностями — не менше як півтора року, повідомляє портал mail.ru із посиланням на Daily Mail.
Фахівці попереджають, що короткий інтервал між вагітностями загрожує високою ймовірністю передчасних пологів. Крім того, діти від таких вагітностей частіше народжуються хоча й доношеними, але з дуже низькою вагою для свого гестаційного віку, тобто проведеного дитиною часу в утробі матері. А такі показники пов’язані з високим ризиком проблем у розумовому розвитку в подальшому.
Крім того, невеликий інтервал між вагітностями негативно позначається на організмі жінки.
Колись, давненько вже, довелося полежати в Інституті інфекційних захворювань імені Громашевського, біля Лаври в Києві. У нашому відділенні, не рахуючи грипозних та інших, було чимало хворих на лептоспіроз. Пам’ятаю, що в них була висока температура, сильні болі у всьому тілі, а ще час від часу їм робили пункцію спинномозкової рідини. Видовище не для людей зі слабкими нервами, скажу я вам. Словом, відклалося в пам’яті тільки, що лептоспіроз — це серйозно!
А ось що це за недуга з наукової точки зору — спробуємо з’ясувати за допомогою фахівця-інфекціоніста. Отже, що таке лептоспіроз? Про це говоримо з кандидатом медичних наук, доцентом Мариною Крижанською.
— Лептоспіроз — це інфекція, яку викликають лептоспіри. Інші назви захворювання: водна (собача) лихоманка, японська лихоманка, інфекційна жовтяниця.
Не секрет: що не дозволено, завжди викликає надмірний інтерес. Особливо там, де постійні заборони стають звичною нормою життя. Приміром, у виправних установах, де за колючим дротом роками нудьгують тисячі бранців, позбавлених або обмежених у доступі до звичних на сьогодні речей — мобільного зв’язку, Інтернету, спиртного тощо. Усього звичного для вільної людини, але недоступного для тих, хто переступив межу закону і спокутує провину під наглядом пильної адміністрації...
Кримінальний талант
Ніколи не вірте тому, хто стверджує, що і за колючим дротом живуть люди. Справді, живуть, але зовсім не повноцінним життям. Бранці позбавлені права користуватися багатьма надбаннями цивілізації, без чого їхнє існування стає одноманітним і скидається на обшарпану сіру стіну будинку навпроти, яка весь час муляє очі і дратує, коли ви визираєте у вікно. Арештантам доводиться задовольняти свої потреби лише тим, що дозволено в зоні, і тільки мріяти про те, без чого вільна людина нині не уявляє свого повноцінного життя.
Наша співрозмовниця Валентина Каменчук — дитяча письменниця, перекладач, старший науковий співробітник Національного музею літератури. Вважає свою долю щасливою, бо в українську літературу для дітей її привів Михайло Стельмах, а в болгарську — Дмитро Білоус.
— Пані Валентино, передусім з’ясуймо, з чого складається Ваша творча діяльність.
— По-перше, творчість завжди несподівана. Потрібен особливий настрій і те, що тебе рухає, дає думку. Творчості сприяє праця в Національному музеї літератури України. Іноді сама собі заздрю, бо це — постійне зростання, дослідження, спілкування з тими людьми, які роблять тебе кращою. В цьому страшному жорстокому світі хочеться зберегти і примножити добро й тепло.
Не знаю, чому так, але почала писати для дітей ще задовго до народження донечки. Може, тому, що у мене не було дитинства, адже я виросла в інтернаті, обділена маминою любов’ю, та й хотілося зробити довкіл ліпшим, чистішим. Діти — чисті, чесні, не вміють брехати, вони непідлі, всі народжуються добрими, і цей дивовижний світ дитинства хочеться зберегти.
У номері «Демократичної України» від 15 травня було вміщено початок ексклюзивного інтерв’ю, яке дав для нашої газети новопризначений голова Державного космічного агентства України (ДКАУ) Олег Уруський. Сьогодні — закінчення матеріалу.
Чому загальмувала «Алкантара циклон спейс»?
— На жаль, з року в рік із різних причин (не лише фінансових) переносяться терміни першого випробувального пуску створюваної в Україні нової ракети-носія «Циклон-4» з розташованого у Бразилії космодрому Алкантара — за програмою співробітництва двох держав, якою опікується бінаціональне українсько-бразильське підприємство «Алкантара Циклон Спейс». Торік крайнім терміном першого пуску «Циклона-4» називався кінець 2015-го.
Нещодавно набув чинності і став Законом законопроект № 1580 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)». Він здобув широку підтримку серед сільгоспвиробників, бо значно спростив ведення аграрного бізнесу.
Водночас його деякі положення спровокували численні дискусії серед фахівців. Зокрема, чимало експертів переконані, що впровадженням мінімального терміну оренди земель сільськогосподарського призначення, який дорівнює 7 рокам, парламентарі значно звузили права землевласників.
Різні підходи до того, як має у подальшому розвиватися ринок оренди землі в Україні, особливо чітко визначилися під час нещодавнього засідання Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань.
З ласки одного з колишніх керманичів Полтавської ОДА, до очолюваного ним аграрного краю якось непомітно, але міцно, приклеївся вираз «український Кувейт». Справді, нафтогазовий комплекс Полтавщини — один із найпотужніших в Україні.
На території області нині видобувають 38% природного газу, 12% — нафти та 53% — газового конденсату. Здавалося б, такий потенціал, як у далекому від полтавців «справжньому» Кувейті, мав би обов’язкового матеріалізуватися у безбідне життя для тутешніх краян, котрі буквально топчуться по покладах «чорного золота» та «блакитного» палива. Але виходить навпаки: нафтогазові підприємства не лише не діляться з територіальними громадами своїми надприбутками, а й завдають руйнівної шкоди екології та інфраструктурі краю, виснажуючи його родючі землі...
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».