Наш спів­роз­мов­ник — Ігор Бор­ко, на­род­ний ар­тист Ук­раї­ни, со­ліст На­ціо­наль­ної опе­ри ім. Т. Г. Шев­чен­ка, яко­го на­зи­ва­ють зо­ло­тим те­но­ром Ук­раї­ни (мас­ти­тий іта­лій­ський те­нор Мар­чел­ло Аб­ба­до ска­зав, що го­лос Іго­ря Бор­ка схо­жий на го­лос ле­ген­дар­но­го спів­ака та кі­но­ак­то­ра Бень­ямі­но Джи­льї).

Він співав в оперних театрах США, Німеччини, Румунії, Голландії, Польщі, Росії, брав участь у Всесвітньому фестивалі «Євромовлення» (Угорщина), Шаляпінському міжнародному оперному фестивалі (Росія), у музичних фестивалях «Золота корона» (Україна), ім. Г. Берліоза (Ла-Кот-Сент-Андре), у Марселі та Ля-Шез-Дью (всі — Франція), у Днях культури України в Китаї та Росії, у Міжнародному параді тенорів (Москва), виступав перед делегатами Парламентської асамблеї Ради Європи, де разом з офіційною делегацією представляв Україну (Страсбург).

У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відбулося відкриття виставки «Мій глиняний світ» молодого художника-кераміста Івана Бобкова.
Він походить із сім’ї професійних художників, де з дитинства йому прищепили потяг до мистецтва, зокрема до кераміки. З відзнакою закінчив Київську дитячу художню школу. Вищу освіту здобув у Київському державному інституті декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну ім. М. Бойчука (2004 р.), де навчався у відомих художників М. Д. Головка, Л. В. Свиди, Т. І. Музиченко, П. П. Печорного.
У 1998–1999 рр. для вдосконалення гончарної майстерності і пластики перебував у Кракові по обміну студентами. Вивчав традиційну кераміку Польщі, знайомився з новими технологіями у галузі промисловості, технічної і художньої кераміки.

Цього року відзначається знакова подія в історії української культури — 400 років друкарні Києво-Печерської лаври. У 1615 р. у Лаврській друкарні Києво-Печерського монастиря була надрукована перша книга — «Часослов». Друкарня стала першою на території Східної України, її безперервна діяльність протягом багатьох років є унікальним фактом в історії східноєвропейського друкарства.
Початок діяльності Лаврської друкарні тісно пов’язаний з ім’ям архімандрита Єлисея Плетенецького, відомого ученого і просвітителя. За короткий час друкарня Києво-Печерської лаври стала осередком інтелектуальної еліти України XVI–XVII століть. Активну роль у цьому відігравали майстри слова та майстри книги Захарія Копистенський, Памва Беринда, Лаврентій Зизаній, Тарасій Земка, Григорій Левицький, Петро Могила, Олександр та Леонтій Тарасевичи та багато інших.

Схо­же на те, що цьо­го ра­зу ор­га­ні­за­то­ри що­річ­но­го фес­ти­ва­лю «Фран­цузь­ка вес­на» — Фран­цузь­кий ін­сти­тут у Ки­єві та «Аль­янс Фран­сез» ви­рі­ши­ли пе­ре­вер­ши­ти всі по­пе­ред­ні ак­ції з та­кою ж на­звою, що вже два­над­ця­тий рік по­спіль, як зав­жди у квіт­ні, з успі­хом від­бу­ва­ли­ся в сто­ли­ці та ін­ших міс­тах Ук­раї­ни.

У цьому мали можливість переконатися ті, кому пощастило стати свідками вражаючого урочистого відкриття цього фестивалю на Софійській площі у Києві 4 квітня. Вуличну виставу під назвою «Я — мрія» створив і виконав колектив Spestaculaires, Les Allumeurs d’Images, до того ж двічі о 20:30 та о 21:30 протягом одного вечора. Кияни та гості міста захоплено спостерігали, як за допомогою 3D-технологій дзвіниця та купольний ансамбль Софійського собору оздоблювалися сяючими мозаїчними зображеннями, що постійно змінювалися, вражаючи кольоровими та світловими ефектами та багатством фантазії авторів.