Лі­де­ри чем­піо­на­ту Ук­раї­ни з фут­бо­лу — ки­їв­ське «Ди­на­мо» та до­нець­кий «Шах­тар» про­дов­жу­ють пе­ре­ма­га­ти і від­ри­ва­ти­ся від кон­ку­рен­тів. Мат­чі 13-го ту­ру кар­ти­ни не змі­ни­ли. Від­мін­ність ли­ше од­на — ки­яни за­би­ли у во­ро­та сво­го су­пер­ни­ка два м’ячі, а до­неч­ча­ни вчи­ни­ли справж­ній розг­ром од­но­му з пре­тен­ден­тів на зо­ло­ті на­го­ро­ди.

В останні роки луганська «Зоря» є міцним горішком для фаворитів. Підопічні Юрія Вернидуба неодноразово відбирали очки у «Дніпра», «Шахтаря» та «Динамо». Тож матч із донеччанами, який проходив у Запоріжжі, обіцяв подарувати вболівальникам цікавий сюжет. І початок зустрічі лише підтвердив ці очікування.

З різ­ним на­стро­єм про­ве­ли чет­вер­тий тур гру­по­во­го тур­ні­ру Лі­ги чем­піо­нів УЄФА ук­ра­їн­ські гран­ди. До­нець­кий «Шах­тар» у Льво­ві до­вів ви­пад­ко­вість не­вда­чі в по­пе­ред­ньо­му мат­чі у Шве­ції і здо­був пер­шу пе­ре­мо­гу на цій ста­дії зма­ган­ня. А от ди­на­мів­ці Ки­єва у Лон­до­ні впер­ше в се­зо­ні на між­на­род­ній аре­ні про­гра­ли і гра­нич­но ус­клад­ни­ли со­бі зав­дан­ня ви­хо­ду до на­ступ­но­го ета­пу го­лов­но­го клуб­но­го тур­ні­ру кон­ти­нен­ту.

Виправляти турнірне становище гірників Мірча Луческу покликав голкіпера Каніболоцького, захисників Азеведо, Ракицького, Кучера та Срну, хавбеків Степаненка, Фреда (його на 68-й хвилині замінив Тайсон), Бернарда (замість нього на полі з’явився на 75-й хвилині Коваленко), Алекса Тейшейру, Марлоса та єдиного номінального нападника Гладкого (а в перерві замість автора першого гола вийшов Едуардо).

За да­ни­ми ВО­ОЗ, Ук­раї­на по­сі­дає пер­ше міс­це в Єв­ро­пі за тем­па­ми по­ши­рен­ня цієї ін­фек­ції. У на­шій кра­їні ге­па­ти­том С ін­фі­ко­ва­но по­над міль­йон осіб, що ста­но­вить 3% від за­галь­ної кіль­ко­сті на­се­лен­ня.
На дум­ку фа­хів­ців, ге­па­тит С вель­ми під­ступ­на шту­ка, тож не­ви­пад­ко­во йо­му да­ли ще од­ну стра­хіт­ли­ву на­зву — «лас­ка­вий убив­ця». Та ця не­без­печ­на хво­ро­ба пе­чін­ки най­час­ті­ше не дає про се­бе зна­ти до най­кри­тич­ні­ших ста­нів.
Ге­па­тит С має ві­рус­ний ха­рак­тер, са­ме цим по­си­лює­ть­ся йо­го не­без­пе­ка як для хво­ро­го, так і для ото­чу­ючих. Час­то від­но­сять йо­го до не­ви­лі­ков­них хво­роб, що й по­ро­джує стра­хи та за­пи­тан­ня: «Чи по­тріб­на пов­на ізо­ля­ція хво­ро­го?», «Скіль­ки жи­вуть хво­рі на ге­па­тит С?» то­що.

По­між но­ва­цій, кот­рі на­че сніж­ний ком по­ча­ли на­ро­джу­ва­ти­ся під впли­вом ей­фо­рії від здо­бу­тої не­за­леж­но­сті, в Ук­раї­ні не ми­ну­ло­ся й без пе­ріо­ду, ко­ли про вій­сь­ко­во-пат­ріо­тич­не ви­хо­ван­ня мо­ло­ді во­ла­ли не зга­ду­ва­ти. Мов­ляв, це — ру­ди­мент ра­дян­ської сис­те­ми, яку у віль­ній Ук­раї­ні де­мо­нту­ва­ли раз і на­зав­жди. Ува­гу зо­се­ре­ди­ли ли­ше на по­си­лен­ні пат­ріо­тич­но­го ви­хо­ван­ня ук­ра­їн­ської мо­ло­ді, а от до­при­зов­ну під­го­тов­ку в шко­лах, на­вчан­ня на вій­сь­ко­вих ка­фед­рах ви­щих на­вчаль­них за­кла­дів то­що згор­та­ли швид­ки­ми тем­па­ми.
Про­тве­ре­зін­ня прий­шло че­рез ба­га­то ро­ків, де­кіль­ка не­вда­лих опе­ра­цій на­ших по­га­но на­вче­них та ос­на­ще­них військ у зо­ні АТО, проб­леми з мо­бі­лі­за­цією, чис­лен­ні фак­ти де­зер­тир­ства та ухи­лянь від при­зо­ву. Доб­ре, що дер­жа­ву під­стра­ху­ва­ли ен­ту­зі­ас­ти, які не при­пи­ня­ли ро­бо­ти з під­го­тов­ки мо­ло­ді до служ­би в ар­мії...