14 ЖОВТНЯ — 75 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕСЯ СЕРДЮКА (1940–2010), УКРАЇНСЬКОГО КІНОАКТОРА, НАРОДНОГО АРТИСТА УКРАЇНИ

Олек­сандр Олек­сан­дро­вич Сер­дюк зі­грав у більш як 100 стріч­ках за ті май­же со­рок ро­ків, що був штат­ним ак­то­ром Кі­но­сту­дії іме­ні Олек­сан­дра Дов­же­нка. Згід­но з філь­мо­гра­фі­єю що­річ­но брав участь у ство­рен­ні 3–4 філь­мів! І до всьо­го (і це по­ка­зо­во!) май­же у кож­ній ро­лі він був в об­ра­зі ге­ро­їч­но­му, ко­заць­ко­му, тож і ву­са свої ши­кар­ні ні­ко­ли не го­лив, бо ж справж­ній ар­тист має бу­ти го­то­вим за пер­шим по­кли­ком ре­жи­сер­ським ско­чи­ти на ко­ня і з’яви­тись у кад­рі.

Цілком закономірно, що добре знані стрічки — «Пропала грамота», «Легенда про княгиню Ольгу», «Гетьманські клейноди», «Молитва за гетьмана Мазепу», «Роксолана», «Тарас Бульба» — геть не можна уявити без колоритних, переконливих і напрочуд щирих героїв, створених незабутнім Лесем Сердюком.

Вже ста­ло доб­рою тра­ди­цією, що Ки­їв­ський на­ціо­наль­ний ака­де­міч­ний те­атр опе­ре­ти від­кри­ває но­вий се­зон яс­кра­вим кон­цер­том, що за­зви­чай від­бу­ває­ть­ся при пов­но­му ан­шла­гу.

Цього разу охочих теж виявилося більше, ніж могла вмістити глядацька зала. А кому пощастило, той був приємно здивований цікавою і різноманітною програмою, представленою того вечора.
«Сьогоднішній вечір — це і класичний напрям, такий як симфонічна музика, опера, оперета, і сучасний. Ви побачите класний мюзикл, представлений нині в Європі. Ми не могли пройти повз такі номери, адже Україна — це Європа. Такий музичний шлях інтеграції України для нас є важливим. Ви також побачите сучасну європейську естраду», — підкреслив напередодні гала-концерту директор та художній керівник театру, народний артист України Богдан Струтинський.

Ни­ні в Ук­раї­ні ці­ни на газ для на­се­лен­ня ре­гу­люю­ть­ся дер­жа­вою і є штуч­но за­ни­же­ни­ми по­рів­ня­но з рин­ко­ви­ми. Це спри­чи­няє низ­ку проб­лем для еко­но­мі­ки та доб­ро­бу­ту на­ших спів­гро­ма­дян, ствер­джу­ють екс­пер­ти Цен­тру еко­но­міч­ної стра­те­гії.

Зокрема, низькі ціни не покривають витрат «Нафтогазу» на закупівлю блакитного палива для потреб домогосподарств, а дефіцит покривається за рахунок держави. Різниця в цінах для населення та промисловості (більш ніж у п’ять разів на кінець 2014 року) створює стимули для корупції.
Занижена ціна призводить до падіння власного видобутку газу (близько 1 млрд кубометрів на рік — за даними «Укргазвидобування») та збільшує імпортозалежність. Низькі ціни не мотивують до заощадження енергії, залишаючи енергоефективність комунального сектора вкрай низькою. Занижена ціна збільшує соціальну несправедливість — субсидується споживання як багатих, так і бідних, але при цьому багаті споживають більше газу.

З 1 ве­рес­ня аг­рар­ні роз­пи­ски як но­вий вид кре­ди­ту­ван­ня сіль­сько­го гос­по­дар­ства впро­ва­джую­ть­ся ще в трьох об­лас­тях — Він­ниць­кій, Чер­кась­кій та Хар­ків­ській. Від­по­від­ний спіль­ний на­каз під­пи­са­ли мі­ністр аг­рар­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства Ук­раї­ни Олек­сій Пав­лен­ко та мі­ністр юс­ти­ції Ук­раї­ни Пав­ло Пет­рен­ко. Тим са­мим гео­гра­фія пі­лот­но­го про­ек­ту з від­пра­цю­ван­ня тех­но­ло­гії за­про­ва­джен­ня в обіг аг­рар­ної роз­пи­ски, за ре­алі­за­цію яко­го то­рік пер­шою в кра­їні взя­ла­ся Пол­тав­ська об­ласть, сут­тє­во роз­ши­ри­ла­ся.
Аг­рар­на роз­пис­ка є ефек­тив­ним інст­ру­мен­том, який до­зво­ляє спро­сти­ти сіль­гос­пви­роб­ни­кам до­ступ до фі­нан­со­вих та ма­те­рі­аль­но-тех­ніч­них ре­сур­сів. Це осо­бли­во важ­ли­во в умо­вах ни­ніш­ньої еко­но­міч­ної си­ту­ації та від­сут­но­сті в бан­ків­сько­му сек­то­рі не­об­хід­но­го для по­даль­шо­го роз­вит­ку віт­чиз­ня­ної аг­рар­ної га­лу­зі де­ше­во­го кре­дит­но­го ре­сур­су.
Ак­тив­ну участь у впро­ва­джен­ні цієї но­ва­ції в Ук­раї­ні бе­ре Між­на­род­на фі­нан­со­ва кор­по­ра­ція (IFC, Гру­па Сві­то­во­го бан­ку). Про осо­бли­во­сті ро­бо­ти роз­ши­ре­но­го скла­ду пі­лот­но­го про­ек­ту та йо­го пер­спек­ти­ви роз­мов­ля­ємо з рад­ни­ком IFC Сер­гі­єм Ра­бен­ком.