Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
У недавно оприлюдненій військовій стратегії Пентагон визнав, що посилення «глобального безпорядку» супроводжується «ерозією» військової переваги Сполучених Штатів Америки. Такий запис у документі є поганою новиною для американської армії з уваги на загострення протистояння з Китаєм в Азії. Вашингтон намагається утримати ініціативу через поглиблення союзів із чотирма державами регіону, однак невідомо, чи чергові рухи США на стратегічній шахівниці забезпечать успіх стратегії стримування Китаю.
Збройний конфлікт Росії з Україною та активність «Ісламської держави» відтіснили останніми тижнями на подальший план загострення суперництва Сполучених Штатів і Китаю в Азії. Стратегія «повернення на Тихий океан», реалізовувана адміністрацією Барака Обами, та зростаюча сила Китаю викликала побоювання експертів, які попереджають про вибух збройної конфронтації — навіть за участю кількох держав регіону, які ведуть суперечку за морські басейни і острови, наприклад у Південно-Китайському морі. Військовий ризик робить важливим елементом pivot to Asia, крім економічних відносин, присутність збройних сил США на Тихому океані.
2 жовтня 2015 року у Парижі відбувся саміт «нормандської четвірки». На порядку денному було питання виконання досягнутих у лютому поточного року домовленостей у Мінську щодо поетапного врегулювання конфлікту на Донбасі.
Політичні оцінки переговорів є досить емоційними. Російські оглядачі вважають, що Путін не тільки повернув бомбуваннями Сирії Росії статус «великої держави», а й схилив розвиток подій на Донбасі у напрямку інтересів Росії. Альтернативна точка зору констатує факт послаблення уваги Заходу до українських проблем унаслідок чергового загострення сирійської кризи та напливу біженців до країн Європейського Союзу. Певне раціональне зерно мають обидві точки зору.
Це засвідчують офіційні результати переговорів, озвучені бундесканцлером Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом. Вони констатували факт неможливості виконання усіх пунктів Мінських домовленостей у поточному році.
Компанія з набору кандидатів до лав української поліції докотилася і до Полтавщини. Перші охочі поповнити ряди поліцейських в Кременчуці вишикувалися в чергу 21 вересня. Через два дні до Полтавської облради, де так само почали прийом анкет від тих, хто хоче служити українським полісменом, вервечкою потяглися мешканці обласного центру.
Уже перші підрахунки довели, що конкурсній комісії буде з-поміж кого вибирати: лише протягом першого дня набору анкети заповнили 1650 полтавчан! Не зменшилася черга і наступного дня. І це при тому, що в обласному центрі планують набрати лише 250 поліцейських.
НЕ МІСЦЕ КРАСИТЬ ЛЮДИНУ...
Важливість моменту зародження нової правоохоронної структури в місті на Ворсклі засвідчив факт участі в церемонії набору до поліції Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка і міністра МВС Арсена Авакова. Урядовці не приховували свого задоволення активністю полтавців, охочих одягнути форму поліцейського.
ЯК МІСЦЕВІ ВИБОРИ ВПЛИНУТЬ НА ПОДАЛЬШІ ПЕРИПЕТІЇ НАВКОЛО МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Упродовж кількох останніх тижнів головними темами суспільного обговорення в Україні залишаються місцеві вибори і ситуація на Донбасі. Причому про тамтешні окуповані території нині переважно також говорять у контексті майбутніх виборів. Особливо після того, як сепаратистські ватажки буцімто під тиском світової спільноти погодилися перенести власні псевдовибори.
Звісно, подібна цікавість — цілком виправдана. Однак не слід забувати, що реальне реформування місцевого самоврядування не обмежиться 25 жовтня. Скоріше, навпаки: саме сформовані після цієї дати нові місцеві еліти мусять стати локомотивом справжньої децентралізації в Україні.
Більшість експертів сходяться на думці, що місцеве самоврядування як децентралізована форма управління було й залишається найбільш природною та історично обґрунтованою формою управління державою.
Захворювання серцево-судинної системи — найпоширеніші, часто загострюються в осінній та весняний періоди. Головне в цей час підтримати свій організм і допомогти йому подолати недугу. Іноді пацієнти не відчувають порушень у роботі серця чи не звертають на них увагу, однак потрібно уважно ставитися до факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Про те, що це за фактори і якою має бути профілактика загострень, ми розпитали фахівця-кардіолога, кандидата медичних наук, доцента Віру Зайцеву.
До розгляду у Верховній Раді підготовлено законопроект щодо підвищення мінімальної ціни на молоко від населення до 4 грн за 1 літр. Нині цей показник майже удвічі менший і не забезпечує домогосподарствам бажаної рентабельності. Як наслідок — лише протягом останніх півроку поголів’я великої рогатої худоби в селянських подвір’ях суттєво скоротилося. І це при тому, що саме особистий сектор аграрної економіки виробляє більшу частину молока.
Проте законодавча ініціатива не всім припала до душі. Найактивніше їй опонують представники переробних підприємств та роздрібної торгівлі. Останні переконують, що зміна вже сформованої цінової політики порушить баланс інтересів, призведе до здорожчання молочної продукції, а відтак i до різкого зменшення купівельної спроможності українського населення.
Чиї доводи виявляться вагомішими? Про це поговоримо з керівником напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту USAID «АгроІнвест» Миколою Гриценком.
Наш співрозмовник — Олексій Кохан, відомий український книжковий графік, карикатурист, плакатист, геральдист. Донедавна — головний художник журналу «Перець».
Співпрацював із видавництвами «Веселка», «Мистецтво», «Світ», «Політвидав України», «Педагогічна думка», «Марка України». Виконав понад 600 малюнків для передачі «Сатиричний об’єктив» Українського телебачення.
Учасник вітчизняних, зарубіжних мистецьких виставок та конкурсів карикатур. Основні галузі — станкова і книжково-журнальна графіка, дизайн. Творчості Кохана притаманні м’який гумор, ліризм, життєрадісна фантазія і щира любов до рідної землі.
Олексій Кохан — співавтор Малого державного герба України (1992). Автор прапора прикордонних кораблів України, розробив символіку для низки районів і міст України. А ще Олексій Кузьмич розробив геральдичну та графічну емблему і прапор такої «дотепної» установи, як Державна податкова служба.
Нещодавно в Лондоні відбулася благодійна фотовиставка Fragile Independence, організована Українським соціал-клубом, повідомляє i-pro.kiev.ua. Захід такого формату, на якому можна було подивитись актуальні роботи та передати кошти на потреби постраждалим під час конфлікту на Сході України, пройшов у столиці Великої Британії вперше.
Як зазначено на сайті проекту, «Крихка незалежність» — це виставка, яка протиставляє красу української землі, людей і власної культури тим соціальним потрясінням і конфліктам, які відбулися нещодавно, повідомляє Cultprostir.
На виставці були представлені роботи всесвітньо відомих фотографів — Сергія Лойка, кореспондента Los Angeles Times, який нещодавно представив книгу «Аеропорт» про захист аеропорту Донецька, членів Української асоціації професійних фотографів Олексія Колобова, Івана Богдана, а також Івана Кравчишина, Олександра Харченка, Олексія Марчука, Оксани Туманової, Павла Морозова, Євгенія Шевченка та ін.
Нещодавно українські дослідники афонської спадщини знайшли на Афоні старовинний козацький скит «Чорний Вир». Про це розповів на прес-конференції в Укрінформі директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило.
«Знайдено цю стародавню козацьку святиню було випадково. Про неї досі не було жодних досліджень і, по суті, ніхто про неї не знав. Виявлені документальні свідчення — це нова сторінка в історії Афону та його взаємозв’язків з Україною», — сказав Сергій Шумило.
За його словами, відомості про існування афонського козацького скиту вперше дослідники знайшли в листах останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського.
Як стверджує дослідник, «Чорний Вир» у 1747 році заснував нащадок гетьмана Оліфера Голуба запорізький козак Григорій Голубенко, який, залишивши військову службу та прийнявши чернецтво, поїхав на Афон. Історики вважають, що ченців та послушників скиту підбирали саме в Запорозькій Січі.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».