Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Анексія Криму Росією у 2014 році зупинила політику обмеження Сполученими Штатами військової активності в Європі. Попри зростаючі виклики в Тихоокеанському регіоні і на Близькому Сході, Вашингтон мусить більше інвестувати в європейську безпеку.
Російська політика Обами до анексії Криму
Президент Барак Обама розпочав свою каденцію у січні 2009 року як прихильник потепління відносин з Росією. Вони залишалися напруженими після правління його попередника головно через усунення від влади друга Росії Саддама Хусейна в Іраку, підтримку США кольорових революцій на пострадянському просторі, російську інтервенцію в Грузії і суперечки навколо ПРО в Європі.
На початку минулого тижня літні канікули німецьким політикам зіпсував напад, скоєний у баварській міжміській електричці 17-річним афганцем. Маючи негативний досвід початку 2016 року, коли поліція з подачі влади приховувала справжні масштаби насилля над жінками під час святкувань Нового року в багатьох містах Німеччини, цього разу влада Баварії майже відразу визнала, що юний афганський терорист явно симпатизував ісламським радикалам.
Вчинена ним різанина у вагоні дуже нагадувала за технологією виконання недавнього теракту в Ніцці, де ісламіст також для вбивства якомога більшої кількості людей скористався підручними засобами, зокрема у баварському випадку сокирою і ножем.
Демократична і Республіканська партії США наприкінці липня провели передвиборчі з’їзди.
Національні конвенти традиційно використовують для демонстрації єдності партії і представлення її кандидата як «месії», що спирається на широку суспільну підтримку.
Цього сценарію не оминули й цьогорічні передвиборчі шоу-конвенти.
Зокрема, на передвиборчому конвенті Республіканської партії, який відбувся у Клівленді, попри окремі спроби фронди невдоволених його кандидатурою делегатів, Дональд Трамп без несподіванок був номінований на посаду президента США. Своїм кандидатом на крісло віцепрезидента Трамп назвав губернаторареспубліканця від штату Іллінойс Майкла Пенса.
Днями нові нотки у симфонію геополітичного протистояння в Північній Азії внесли, майже одночасно, рішення Гаазького арбітражу та північнокорейські ракетні випробування. Обидві події отримали негайні оцінки з Пекіна.
Китай відмовився визнавати легітимність рішення Гаазького арбітражу на користь Філіппін щодо приналежності архіпелагу Наньхай, тобто групи островів у Південно-Китайському морі. Аргументація Пекіна ґрунтується на тому, що саме Китай став першою державою, яка дала назву і початок вивчення архіпелагу Наньхай та встановив мирним шляхом юрисдикцію над ними, визначивши територіальний суверенітет і відповідні права та інтереси в Південно-Китайському морі.
Після Другої світової війни Китайська Народна Республіка відновила свій суверенітет над цим архіпелагом. Пекін наполягає, що й надалі архіпелаг Наньхай треба вважати внутрішніми територіальними водами і прилеглою морською зоною, відповідно і спеціальною економічною зоною Китаю.
Вступивши в нерівний бій з терористами, які готували пастку для тисяч українських вояків, група спецпризначенців на чолі з капітаном Олександром Петраківським врятувала життя сотням людей.
Зараз Герой України сам потребує допомоги.
«Краще загинемо, але не відступимо»
...Липень 2014го. Українське військо просувається Донбасом, звільняючи міста і села. Серед визволителів — солдати й офіцери 8го окремого полку спеціального призначення. У цей час оборонці Луганського аеропорту ведуть запеклі бої, відбиваючись від переважаючого у живій силі і озброєнні ворога. Їхні сили тануть, і вони просять допомоги. За наказом командування до них осьось має вирушити колона у складі кількох частин: завершуються останні приготування до маршу.
Український політикум нещодавно знову розпочав чергові дискусії з приводу дуже непростого питання: можливості оголошення в державі воєнного стану.
Власне, в цьому немає нічого дивного, оскільки останніми днями ситуація в зоні проведення антитерористичної операції вже вкотре загострилася.
Загострення ситуації
Нещодавно Міністерство закордонних справ навіть оприлюднило офіційну заяву, в якій вимагає «посилити політикодипломатичний тиск на Кремль із метою зупинити небезпечну ескалацію напруженості на Донбасі». За свідченнями очевидців, ситуація на фронті справді непроста.
Фахівці Єльського університету стверджують — підвищена температура корисна для тіла. Вірус застуди тілу легше перемогти саме при підвищеній температурі, у той час як занадто сильне зниження температури тіла загрожує швидким розповсюдженням вірусу.
Простудні віруси реплікуються з більшою готовністю, коли температура тіла опускається нижче 37°С. В організмах піддослідних мишей інтерферони — захисні білки імунної системи — перестають вироблятися вже при 33°С. У людському організмі відбувається те ж саме.
Коли вірус застуди вражає організм, інтерферонова відповідь стає тим слабшою, чим нижче опускається температура тіла. При температурі від 37°С інфіковані клітини гинуть швидше, запобігаючи реплікації вірусу.
Як стверджують медики, у спеку наш організм зневоднюється, відбувається згущення крові, а це підвищує схильність до утворення інсульту і тромбів. Людина в спеку глибше дихає, більше пітніє, посилюється робота багатьох органів. Для забезпечення нормальної роботи організму серце збільшує частоту скорочень, а для людей із захворюваннями серця це небезпечно.
Як же гіпертонікам і сердечникам уберегтися у спекотну погоду, адже для таких людей критичною вважається температура повітря, коли на вулиці більше 25°С?
Про це ми розпитали спеціаліста — кандидата медичних наук, доцента Ірину Окіпняк.
У столиці Фінляндії Гельсинкі, де триває молодіжний чемпіонат Європи з баскетболу серед чоловічих команд, розпочалася стадія плейоф. Збірна України, яка вийшла з першого місця групи «С», протистояла четвертій команді групи «D» — Бельгії. Команда Максима Міхельсона видала черговий потужний матч і завдяки неймовірній третій чверті (28:9) здобула переконливу перемогу з рахунком 95:73.
Бельгійці потужно розпочали поєдинок. Сильна гра у захисті цієї команди у стартовому відтинку гри не дозволила українцям комфортно почуватись у позиційному нападі. Свої перші очки з трисекундної зони українська команда здобула зусиллями Павлова лише на 5й хвилині ігрового часу.
Щоправда, після цього важкий форвард у тандемі із Зотовим ще кілька разів результативно завершував атаки (10:9).
Київське «Динамо» виграло свій перший трофей у новому сезоні. В поєдинку за Суперкубок України команда Сергія Реброва в серії післяматчевих пенальті переграла донецький «Шахтар» і стала володарем не тільки трофею, а й одного мільйона гривень призових.
У стартовому складі киян не було Анрія Ярмоленка, який відбуває свою дискваліфікацію, та Євгена Хачеріді, який напередодні посварився з головним тренером. У свою чергу, Паулу Фонсека змінив схему «Шахтаря», який тепер грає у два нападники.
У першому таймі команди дуже довго набирали оберти. Ніхто із суперників не хотів ризикувати, а тому м’яч більшу частину ігрового часу тримався у центрі поля. Однак ближче до завершення тайму гірники заволоділи ініціативою і навіть змогли забити. Щоправда, арбітр взяття воріт не зафіксував, бо Едуардо перебував у положенні поза грою.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».