Дня­ми у сто­ли­ці Лао­су міс­ті В’єн­тьян від­бу­ла­ся 49-а кон­фе­рен­ція мі­ніс­трів за­кор­дон­них справ кра­їн — чле­нів Асо­ці­ації дер­жав Пів­ден­но-Схід­ної Азії (АСЕ­АН).

Наразі до АСЕАН входять десять країн Південно-Східної Азії: Таїланд, Індонезія, Сінгапур, Малайзія, Філіппіни, Бруней, М’янма, Лаос, В’єтнам, Камбоджа. Сумарно населення цих країн становить 560 мільйонів осіб, а обсяги торгівлі в межах АСЕАН перевищують 1,5 трильйона доларів США.
У вересні поточного року має відбутися саміт глав держав і урядів країн — членів АСЕАН. До нього підготовлено рішення, які стосуються пропозицій щодо територіальних суперечностей у цьому регіоні, екстремізму і тероризму, змін клімату, проблем біженців.

Менш як за тиж­день піс­ля про­ва­лу спро­би ту­рець­ких вій­сь­ко­вих усу­ну­ти від вла­ди в кра­їні Ре­дже­па Ер­до­га­на — на­при­кін­ці лип­ня в Ту­реч­чи­ні на три мі­ся­ці бу­ло вве­де­но над­зви­чай­ний стан. Кіль­кість за­ареш­то­ва­них вій­сь­ко­вих і ци­віль­них на­бли­жає­ть­ся до 14 ти­сяч осіб. Прем’­єр-мі­ністр Ту­реч­чи­ни Бі­на­лі Йил­ди­рим за­пев­нив, що кад­ро­ві чист­ки в кра­їні ще не за­кін­чи­ли­ся.

Попри стурбованість масштабом репресій у Туреччині Євросоюз виділив ще 1,4 мільярда євро на допомогу біженцям у цій країні, позаяк тим самим захищає власні кордони. Водночас німецькі власті намагаються обмежити ідеологічний вплив Ердогана на етнічних турків у Німеччині, але тамошня турецька громада глибоко розколота на прихильників і супротивників курсу Ердогана.

Те­ле­фо­ни до­ві­ри та га­ря­чі лі­нії ста­ли по­ши­ре­ною прак­ти­кою в різ­них кра­їнах сві­ту ще в се­ре­ди­ні ми­ну­ло­го сто­літ­тя. Най­час­ті­ше їх­ні­ми ко­рис­ту­ва­ча­ми ста­ва­ли жерт­ви на­силь­ства чи дис­кри­мі­на­ції, лю­ди у від­чаї, кот­рі по­тре­бу­ва­ли під­трим­ки та роз­ра­ди. Ба­га­тьом із них до­по­ма­га­ли про­фе­сіо­на­ли-кон­суль­тан­ти, чиї по­ра­ди та під­каз­ки, доб­ро­зич­ли­ве став­лен­ня да­ру­ва­ли на­дію та ба­жан­ня змі­ни­ти жит­тя на кра­ще.

«Людина стане вільною, коли припинить замовчувати свої проблеми», — такий принцип сповідують працівники двох гарячих ліній, що діють на базі ГО «Ла СтрадаУкраїна». Одна з них — Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації, а друга — Національна дитяча гаряча лінія.

По­при те що ба­га­то­обі­ця­ючо­го без­ві­зо­во­го ре­жи­му з Єв­ро­пей­ським Со­юзом Ук­раї­на по­ки що не до­че­ка­ла­ся, на­дії на йо­го за­про­ва­джен­ня усе ще за­ли­шаю­ть­ся. При­чо­му як у мож­но­влад­ців, так і в прос­тих гро­ма­дян. За­ра­ди спра­вед­ли­во­сті слід за­зна­чи­ти, що для от­ри­ман­ня цьо­го са­мо­го без­ві­зо­во­го ре­жи­му упро­довж остан­ньо­го ро­ку в на­шій дер­жа­ві, во­че­видь, бу­ло зроб­ле­но біль­ше, ніж за ба­га­то ро­ків до то­го.

Нині ж, коли «м’яч» перебуває на половині «поля» наших європейських партнерів, в Україні йде доволі активна розробка різноманітних інвестиційних проектів, покликаних популяризувати потенційний безвізовий статус і в середині держави. Один із таких проектів — капітальна реконструкція найпівденнішої магістралі, що з’єднує Україну з ЄС, траси Одеса — Рені.