Останні візити президента Франції і канцлера Німеччини в охоплену західними санкціями Росію свідчать про зростаючі розбіжності у євроатлантичній спільноті.

«Визнаю роль, яку Росія створила для себе: і у своєму найближчому оточенні, і у деяких інших регіонах світу», — заявив президент Франції Емманюель Макрон у Петербурзі після розмов із Володимиром Путіним.
Місяцем раніше француз був у Вашингтоні і пробував відмовити президента Трампа від розриву договору з Іраном, але американець не послухав.

У Сирії спостерігається все гостріше протистояння двох близькосхідних держав: у результаті бомбардувань гинуть представники іранського військового персоналу, який допомагає сирійцям. Сирія, Росія й Іран звинувачують у цих нападах Ізраїль.

Іран використав кризу в Іраку, викликану американською інтервенцією у 2003 році, а також війну в Сирії, яка триває вже сім років, для зміцнення своєї позиції у регіоні. Він послідовно будує так званий шиїтський півмісяць, який тягнеться від іраксько-іранського кордону через Сирію аж до Середземного моря. Для Ірану — це політична, економічна і військова користь.

Бельгійський політик Герман Ван Ромпей у 2009–2014 роках був головою Європейської Ради. Його погляд на сучасну міжнародну політику цікавий тим, що він, при своїй глибокій обізнаності, може сказати більше від тих політиків, які залишаються на посадах.

Розбіжності між Європою і Америкою нині величезні. Таким є результат обрання Дональда Трампа у США — вважає колишній голова Європейської Ради.
Дональд Трамп відмовився від договору з Іраном, а раніше так само зробив із Паризьким кліматичним договором. На горизонті вимальовується торговельна війна США і ЄС.

Минулий тиждень в американсько-корейських відносинах нагадував атракціон «американські гірки». За сім днів президент США Дональд Трамп устиг двічі скасувати заплановану на 12 червня у Сінгапурі зустріч із північнокорейським керівником Кім Чен Ином і двічі знову натякнути на її можливе проведення.

Така закулісна дипломатична боротьба відбувалася на тлі знакових для світу подій. США і Південна Корея продовжили практику проведення регулярних воєнних навчань. Саме воєнні навчання стали приводом для північнокорейської преси критикувати США.

Днями в Іраку підбили підсумки парламентських виборів. Перемогу святкувала шиїтська партійна коаліція, яка політично є близькою до Ірану. Проте особливої радості з цього приводу у Тегерані не було, бо пряма конфронтація із США в Іраку вже дорого коштує Ірану.

Крім того, іракські шиїти намагаються грати у власну політичну гру, лише мінімально звертаючи увагу на інтереси Ірану. Тому іранська дипломатія нині більше стурбована збереженням єдності держав, які виступають за дотримання положень ядерної угоди з Іраном 2016 року. Ключовими партнерами Ірану у вирішенні цього завдання залишаються Китай, Росія, Німеччина, Франція та Індія.

Італійська політика вкотре довела, що вона є ще менш прогнозованою, аніж національний вид спорту, яким є футбол.
Оглядачі навіть спрогнозували провал спроб створення коаліції та перший випадок у політичній італійській історії, коли новообраний парламент, не провівши навіть свого першого офіційного засідання, внаслідок коаліційної кризи вимушений піти на дострокові вибори.

Але цього разу учасників коаліційних переговорів до реальності, здається, повернув старійшина італійської політики Сільвіо Берлусконі.

Співробітники Служби безпеки України попередили замовне вбивство спецслужбами РФ російського журналіста Аркадія Бабченка. Про це голова СБУ Василь Грицак повідомив на спільному брифінгу з Генпрокурором Юрієм Луценком та керівником Нацполіції Сергієм Князєвим.

За отриманими СБУ даними, вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка замовили російські спецслужби. «Цинізм російських «чекістів» дійшов до того, що вже за годину після першого інформаційного повідомлення про замах на життя Бабченка слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу», — наголосив голова СБУ. За його словами, росіяни почали вимагати від України швидкого розслідування «вбивства російського громадянина», у тому числі на засіданні Радбезу ООН.

ЯК ГО­ТУЮ­ТЬ­СЯ У ВІТ­ЧИЗ­НЯ­НО­МУ ПАР­ТІЙ­НО­МУ СЕ­РЕ­ДО­ВИ­ЩІ ДО ВИ­БО­РІВ-2019

Політичні песимісти частенько полюбляють повторювати одну вельми заяложену фразу. Мовляв, з часів Євромайдану в Україні нічого (або практично нічого) не змінилось. А дехто з українських політиків та журналістів у приватних бесідах інколи навіть із ностальгією згадує... часи Януковича.

За їхніми словами, у політиці тоді все було набагато простіше й зрозуміліше. Існувало очевидне зло в особі Партії регіонів, комуністів та так званої «сім’ї». І щоб залишатися на умовному «світлому боці» політики, достатньо було протистояти саме їм.