Екс­пер­ти ви­зна­ють, що ни­ніш­ні вес­ня­ні по­льо­ві ро­бо­ти про­хо­дять у над­зви­чай­но склад­них умо­вах. Во­ни спри­чи­не­ні не так по­год­ни­ми не­га­раз­да­ми, як на­рос­та­ючою еко­но­міч­ною кри­зою, на­слід­ки якої не­га­тив­но по­зна­чи­ли­ся на фі­нан­со­вих мож­ли­вос­тях сіль­гос­пви­роб­ни­ків. Ба­га­то хто з них че­рез іс­тот­не зне­ці­нен­ня на­ціо­наль­ної ва­лю­ти, стрім­ке здо­рож­чан­ня па­лив­но-мас­тиль­них ма­те­рі­алів, мі­не­раль­них доб­рив, на­сін­нє­во­го зер­на, зап­час­тин до тех­ні­ки зму­ше­ні змен­шу­ва­ти зе­мель­ні пло­щі, які ві­дво­дять­ся під ярі куль­ту­ри та го­ро­ди­ну.
Але най­більш гос­тро пи­тан­ня еко­но­міч­но­го ви­жи­ван­ня пос­та­ло пе­ред ма­ли­ми та се­ред­ні­ми сіль­гос­пви­роб­ни­ка­ми. Йдеть­ся про фер­мер­ські та осо­бис­ті се­лян­ські гос­по­дар­ства, кот­рі че­рез від­сут­ність до­стат­ньо­го за­став­но­го май­на об­ме­же­ні в до­сту­пі до бан­ків­ських кре­ди­тів.
Та­кий пе­ре­біг по­дій, прог­но­зу­ють ана­лі­ти­ки, мо­же вкрай не­га­тив­но по­зна­чи­ти­ся на си­ту­ації не ли­ше в пев­них сек­то­рах аг­рар­ної еко­но­мі­ки, в яких ма­лий та се­ред­ній біз­нес по­сі­дає про­від­ні по­зи­ції, а й на со­ці­аль­но­му роз­вит­ку сільсь­ких те­ри­то­рій, спри­чи­ни­ти стрім­ке зрос­тан­ня без­ро­біт­тя на се­лі.
Чи спро­мож­ні кре­дит­ні спіл­ки своєю кре­дит­ною по­лі­ти­кою та фі­нан­со­ви­ми ре­сур­са­ми не ли­ше по­м’як­ши­ти на­яв­ну проб­ле­му, а й по­спри­яти по­даль­шо­му роз­вит­ку фер­мер­сько­го ру­ху в Ук­раї­ні? Про це йшло­ся під час не­що­дав­ньо­го за­сі­дан­ня На­ціо­наль­но­го прес-клу­бу з аг­рар­них та зе­мель­них пи­тань.

ЙОГО СПОРУДЖЕННЯ ЙДЕ ПОВНИМ ХОДОМ — УЖЕ ПОЧАЛИСЯ РОБОТИ З ПЕРЕМІЩЕННЯ КОНФАЙНМЕНТА, ЯКИЙ НАКРИЄ 4-й ЕНЕРГОБЛОК

Восени 1986 року над зруйнованим унаслідок вибуху 4-м реактором звели саркофаг — укриття, яке мало мінімізувати викиди в атмосферу радіації. Відтоді минуло 29 років, і своє призначення він, за великим рахунком, виконав. Але останнім часом у ньому почали з’являтися шпаринки, провокуючи витік радіоактивних матеріалів.
Після ретельного обстеження фахівцями було вирішено спорудити новий саркофаг. Зима 2013 року переконливо довела правильність цього рішення: у лютому стався обвал кількох залізобетонних плит. Над самим реактором...
У 2007 році український уряд уклав із французьким консорціумом «Наварка» угоду про спорудження проекту «Новий безпечний конфайнмент», згідно з яким передбачено спорудження нового укриття, але більш надійного, з використанням сучасних технологій.

ГОЛОВА УРЯДОВОЇ КОМІСІЇ З ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ БОРИС ЩЕРБИНА ВВАЖАВ, ЩО САМЕ СОЛДАТИ Й ОФІЦЕРИ РАДЯНСЬКОГО ВІЙСЬКА ЗРОБИЛИ НАЙБІЛЬШЕ ДЛЯ ЇЇ МІНІМІЗАЦІЇ

26 КВІТНЯ — ДЕНЬ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

Про наслідки тоді ніхто не думав
Двадцять шосте квітня 1986 року. Ніч. На одному з енергоблоків Чорнобильської атомної станції, який, до речі, вважався чи не найнадійнішим з усіх реакторів, установлених на атомних станціях СРСР, проводиться експеримент. Мета — поліпшення його роботи. Оператори, стомлено поглядаючи на годинники, з нетерпінням чекають його завершення. Але...
О 1 год. 23 хвилини 40 секунд лунає вибух, за ним другий. Над реактором, в якому міститься понад 200 тонн урану, здіймається вогняний смерч. Потужність вибухів настільки велика, що руйнуються сталева і свинцева обшивки реактора, а в повітря піднімається понад 60 тонн радіоактивних матеріалів. Сумарна радіація викинутих ізотопів становила 50 мільйонів кюрі, що в 30–40 разів більше, ніж при вибуху ядерної бомби над Хіросімою в 1945 році.

Ни­ні сфе­ра за­йня­то­сті пе­ре­бу­ває під впли­вом дра­ма­тич­них осо­бли­вос­тей ук­ра­їн­ської кри­зи, гло­баль­них та гео­по­лі­тич­них ви­кли­ків, за­зна­ча­ють екс­пер­ти. Остан­ні да­ні з еко­но­міч­ної ак­тив­но­сті свід­чать, що за ми­ну­лий рік Ук­раї­на втра­ти­ла 900 ти­сяч пра­це­здат­но­го на­се­лен­ня. На 1 млн 200тис. ско­ро­ти­ли­ся об­ся­ги за­йня­то­сті, без­ро­біт­тя в кра­їні зрос­ло на 2%, тоб­то на 340 тис. лю­дей.

Водночас відбувається трансформація зайнятості, перехід від конвеєрного виробництва до економіки знань із застосуванням інформаційних та комунікаційних технологій. Зростає попит на універсальних працівників, які володіють міцними знаннями, вміннями, навичками. Професійна якість стає стратегічним товаром.
Та через старіння населення дедалі частіше лави безробітних поповнюють немолоді люди, адже освіту отримували давно, і їхні знання застаріли. Згідно зі статистикою, в Україні половина працівників — це люди, яким більш ніж 40 років, а у сільській місцевості таких понад 62%. Цьогорічні прогнози розвитку ринку праці для них є невтішними — очікується подальше збільшення безробіття.