Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Хто не чув про лептоспіроз? Ось нещодавно й у вітчизняних ЗМІ з’явилися повідомлення про сплеск цього захворювання в Україні. На щастя, мені особисто не довелося відчути всієї «привабливості» цієї хвороби. Утім, пам’ятаю, що колись в інфекційній лікарні, куди потрапив із грипом, випало перетнутися із хворими на лептоспіроз. У них була висока температура, боліло все тіло, а ще час від часу їм робили пункцію спинномозкової рідини. Видовище не для людей зі слабкими нервами, скажу я вам.
Словом, відклалося тільки, що лептоспіроз — це серйозно! А ось що це за недуга з наукової точки зору, спробуємо з’ясувати за допомогою фахівця-інфекціоніста. Отже, що таке лептоспіроз? Про це поговоримо з кандидатом медичних наук, доцентом Оленою Нікольською.
На ХІV Міжнародній конференції «Ресурси природних вод Карпатського регіону» провідні фахівці з екології обговорили питання очищення, використання водних ресурсів, а також проблеми збереження та відтворення водоресурсного потенціалу, вивчення і моделювання гідроекологічного стану поверхневих і підземних вод, дослідження та оцінки бальнеологічного потенціалу мінеральних вод, моделювання небезпечних гідрологічних процесів, водопостачання, водовідведення, очищення вод, рекреаційного, бальнеологічного, гідроенергетичного використання водних ресурсів тощо. Особливий акцент робився на використанні сучасних методів та технологій.
Розмова з Павлом Вольвачем спонукана кількома чинниками. По-перше, це один із найцікавіших поетів і прозаїків, який визначає рівень сучасної української літератури. По-друге, вийшла його нова книжка «У Києві» (в-во «Український пріоритет», 2015), великою мірою підсумкова (тобто в ній, окрім нового, чимало вибраного). По-третє, у цій книжці сконденсований той неймовірно небайдужий Вольвач, який намагається відповісти не тільки на пекучі питання сьогодення, а й зазирнути у майбутнє, як будь-який справжній письменник.
До книжки увійшли твори не суто про Київ (як дехто, не вчитуючись, проголосив), а поезії, що «вдивляються» в часопростір нового тисячоліття і світу, побаченого з вічного Києва.
Славетну оперу «Запорожець за Дунаєм» покажуть в українській столиці просто неба. Показ присвячений Дню Незалежності.
Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури, за підтримки якого й відбудеться захід.
«На Співочому полі 22 серпня о 19.30 відбудеться ландшафтна театралізована постановка за мотивами опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Захід організований Запорізькою обласною філармонією та приурочений до Дня Незалежності України та Дня Державного прапора», — зазначається в повідомленні.
Значна частина українців живе чи принаймні намагається жити так, наче нічого не відбувається. Наче на сході країни не йде війна, наче мало не щодня не гинуть українські воїни. Їхня позиція нагадує позу страуса, що занурив свою голову в землю і немов не помічає того, що відбувається навколо. Проте можливо хоча б частина байдужих громадян змінить свою позицію, якщо відвідає фотовиставку «Іловайськ», що днями відкрилася в Національному музеї Тараса Шевченка.
Автори цієї виставки — фотографи Олександр Глядєлов, Максим Дондюк, Максим Левін та Маркіян Лисейко, які на власні очі бачили всі жахіття війни, пройшли безліч випробувань, але доля залишила їм життя.
26 СЕРПНЯ — 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ПЕТРА ТОДОРОВСЬКОГО (1925–2013),
УКРАЇНСЬКОГО І РОСІЙСЬКОГО КІНОРЕЖИСЕРА І КІНООПЕРАТОРА
Ці рядки Юрія Левітанського про покоління Петра Тодоровського точно визначають і головну тему у його творчості. Він воював у складі 93-го стрілецького полку 76-ї стрілецької дивізії 47-ї армії І Білоруського фронту. І дійшов фронтовими дорогами до Ельби.
«Найщасливіший спогад про війну, — говорив Петро Юхимович, — це 8 травня 1945 року на Ельбі. Це було приголомшливе відчуття — просто настала тиша.
Ми з важкими боями вийшли до мосту, а по той бік уже стояли американці. І тут тиша, і річка, і трава, і чути, як співають птахи...
На тлі тотального дефіциту бюджету говорити про страхування сільськогосподарської продукції видається, щонайменше, цинічним. При цьому всі втягнуті у процес структури активізувалися та намагаються проводити глобальне реформування. Чи необхідне воно і чи є загалом сенс у страхуванні сільськогосподарської продукції для України? Про це говоримо з експертом у цій галузі, співробітником Групи Світового банку в Україні Іриною Головко.
— Пані Ірино, дайте, будь ласка, відповідь на запитання, яке найчастіше ставлять люди, далекі від страхування загалом і особливо сільськогосподарського страхування: навіщо аграрію страховка?
— Якщо я вдамся до економічних принципів і почну розповідати про доцільність бізнес-планування та мінімізацію ризикової складової в агровиробничому циклі, аграрії справді не захочуть мене слухати. Страхування сільськогосподарської продукції необхідне, насамперед, державі.
Військова прокуратура Львівського гарнізону виявила низку фактів порушень, допущених під час проведення п’ятої-шостої хвиль мобілізації на Львівщині. Про це розповів заступник військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України Максим Пандяк.
Повістка для недієздатних осіб
— Пане Максиме, розкажіть, скільки порушень ви нарахували?
— За перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань передбачена кримінальна відповідальність. Зокрема, санкція ст. 114-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. Військова прокуратура посилено контролює проблеми мобілізації та активно працює, аби викривати такі факти порушень, а їх у 2015 році було 15. Відомості про кожен такий факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а всі матеріали скеровані за визначеною процесуальним законодавством підслідністю до УМВС України у Львівській області.
У квітні минулого року Євросоюз запровадив для українських експортерів автономні торговельні преференції (АТП), тобто дозволив постачати свою продукцію на євроринок без мит. Нещодавно експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій проаналізували, як українські підприємства скористалися такими преференціями.
Аналіз показав, що в цілому торговельні преференції мали позитивний ефект. Водночас вони не могли об’єктивно компенсувати дію цілої низки негативних факторів, які впливали на економіку України протягом минулого року та першої половини 2015-го в цілому та на експорт зокрема.
Нещодавно відновила роботу Комісія при Президентові України у питаннях помилування. Було затверджено її новий склад, до якого увійшла й відома громадська діячка, президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда — Україна», доктор юридичних наук, професор Катерина Левченко.
Нам неодноразово випадало спілкуватися з нею, коли йшлося про забезпечення рівних прав жінок та чоловіків в Україні, про боротьбу з домашнім насильством та насильством щодо жінок — у цій царині вона працює вже понад 20 років.
Наскільки дотичне до цих проблем її нове призначення? Та й узагалі — як працює та що розглядає Комісія у питаннях помилування? Чи актуальна її робота в країні, де тривають воєнні дії, загострюється боротьба з корупцією і суспільна свідомість більше концентрується на покаранні винних, аніж на милосерді?
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».