Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
...А волошки — улюбленими квітами. Останній путь його був устелений волошками, що лягли синіми сльозами на ранню могилу майстра...
7 ВЕРЕСНЯ — 140 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА МУРАШКА (1875–1919),
УКРАЇНСЬКОГО ХУДОЖНИКА
Олександр Олександрович Мурашко — один із найвидатніших українських художників кінця XIX — початку ХХ століття. Він народився 7 вересня 1875 року у Києві, в родині іконописця Олександра Мурашка. Дядько його, Микола Мурашко, був відомим діячем культури, засновником Київської рисувальної школи.
Дитинство художника пройшло у містечку Борзна на Чернігівщині. Згодом родина переїхала до Києва, де батько відкрив іконописну майстерню. Працюючи у батьковій майстерні і опановуючи живопис в іконописця Науменка, Олександр Мурашко закінчив Київське духовне училище.
Вітчизняна фармація має потужне коріння і славні історичні традиції, а українською фармацевтичною столицею по праву вважається Харків. Саме тут перебувають заводи — виробники лікарських засобів, науково-дослідні інститути, великі мережі аптечних закладів та Національний фармацевтичний університет, який являє собою потужний науково-освітній комплекс.
У 2015 р. ми відзначаємо 210-річний ювілей вищої фармацевтичної освіти України, започаткування якої пов’язано з відкриттям у Харкові у 1805 році класичного університету. У цьому ж році Вчена рада медичного факультету здобула право проводити іспити на отримання фармацевтичного звання та надання за їх результатами ступенів гезеля (аптекарського помічника) та аптекаря.
У 1812 р. на базі хімічної лабораторії було відкрито фармацевтичну лабораторію, засновником та завідувачем якої став М. П. Болгаревський. Завдяки відкриттю лабораторії студенти та особи, які готувалися до іспитів на одержання фармацевтичного звання, дістали можливість здобувати знання з фармації (фармакогнозії, судово-медичного аналізу та фізіологічної хімії).
У 1837 р. було відкрито кафедру лікарського речовинослів’я, фармації та лікарської словесності (у 1859 р. її поділено на кафедру фармації та фармакогнозії і кафедру фармакології).
Гінгівіт — запалення ясен — зустрічається досить часто. Він виникає в результаті діяльності бактерій, що формують зубний наліт і викликають запалення прилеглих тканин. При тяжкому ступені (періодонтиті) необхідне застосування антибіотиків. Учені виявили, що екстракт лохини здатний запобігати формуванню нальоту і зубного каменя. Це може стати новим способом терапії, що скоротить потребу в антибіотиках.
Група американських дослідників, очолювана фахівцем зі сну, з’ясувала, що в людей, які сплять 6 і менше годин на добу, в 4 рази вище ризик захворіти при контакті з вірусом, ніж у тих, хто проводить уві сні 7 і більше годин.
Як говорить провідний автор Арік Пратер, психіатр із Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, це перше дослідження, в якому об’єктивні виміри сну використовували для перевірки зв’язку природного режиму зі схильністю до захворювань. Результати слугують ще одним підтвердженням ролі сну для стану здоров’я. «Неважливо, який вік, рівень стресу, раса, освіта або дохід. Не відіграє ролі й куріння», — говорить Пратер. Статистичний зв’язок з імовірністю застуди виявлено тільки для тривалості сну.
Попередні дослідження Пратера показали, що люди, які проводять недостатньо часу уві сні, виявляються менш захищеними від захворювань після вакцинації. В дослідженнях інших авторів також підтверджувалося, що сон — один із факторів регуляції рівня Т-клітин (Т-лімфоцитів).
Багато століть тому проблема облисіння вже стояла настільки гостро, що люди зайнялися пошуком засобів проти нього. Алопеція (цим терміном і визначається облисіння) — це патологічне випадання волосся і серйозна психологічна проблема для людини. Адже волосся завжди вважалися символом життєвої сили та енергії. У багатьох народів існував навіть звичай голити волосся на голові на знак скорботи, а католицькі ченці на знак зречення від мирських спокус вистригали на голові кружечок — тонзуру.
У наш час віра у магічну роль волосся не настільки сильна, однак волосся, як і раніше, залишається важливим атрибутом, що додає нам упевненості у собі і своїй привабливості. Що ж усе-таки можна зробити, якщо ви зіткнулися з проблемою облисіння? Про це ми поговорили з фахівцем — лікарем вищої категорії Юрієм Сметаніним.
— Алопеція — захворювання, що належить до тих, які викликаються різними причинами. У розвитку облисіння певну роль відіграють функціональні порушення нервової системи, ендокринні захворювання, вогнища хронічної інфекції, зміни імунного статусу, генетичні фактори, порушення периферійної судинної системи і церебральних судин, дисбаланс мікроелементів, зміни реологічних властивостей крові (її текучості). У нормі щодня людина втрачає до 100 волосин, втрата більшої кількості волосся є патологією і веде до розвитку облисіння.
На письмовому столі Миколи Славинського віялом лежать рукописи, нотатки, книжки, флешка, кулькова ручка... Відомий літературний критик, прозаїк, поет і публіцист не любить безладу, та ось такий невеликий творчий хаос неминучий, адже на часі — упорядкування вже написаних розділів майбутньої книжки з промовистою назвою «Незабутні: шляхи у вічність», редагування своїх і чужих текстів, вдивляння у файли зі сторінками нового роману... А втім, про все це — пізніше.
— Миколо Борисовичу, ще не відшуміли розмови про Вашу збірку літературно-критичних есеїв «Колеги: шляхи та роздоріжжя», видану 2014 року, а до читача вже пішла поетична книжка «Янгол милосердний».
— Є багато простих істин, які ми забуваємо. Одна з них така: навіть після пекельної горобиної ночі світ осонцюється, наливається золотим промінням, навіть після найсумніших днів треба вчитися жити світло, натхненно, радісно, збирати — крихта до крихти — і те, що вважаємо щастям, і те, що величаємо любов’ю, і те, що справіку називаємо поезією. Це тверде переконання й стало поштовхом до написання ліричних мініатюр, які ввійшли до нової збірки. Вона, ошатна, велика за обсягом і форматом, побачила світ у поважному харківському видавництві «Майдан».
Переможцям ХІ Міжнародного Вінниціянського фестивалю пародійного та комедійного кіно вручили нагороди — золоті статуетки летючих слонів, повідомляє Укрінформ.
«Під час церемонії нагородження переможців ХІ Міжнародного Вінниціянського фестивалю статуетки у вигляді летючих слонів отримали переможці у чотирьох номінаціях — анімація, реклама, відеокліп та «Short, побери». Представлено на фестивалі були близько 120 робіт з України, Швейцарії, Нової Зеландії, Австралії, Німеччини, США, Канади, Франції, Молдови, Італії та інших країн», — зазначив координато проекту Євген Майданик.
Цьогоріч у вінницькому фесті пародійного та комедійного кіно взяли участь роботи з 12 країн, у тому числі вперше — з Південної Африки. Першість у номінації «Анімація» здобула робота з Аргентини «Кам’яний вік». У номінації «Реклама» летючих слонів отримав ролик про пилосос. Перше місце серед відеокліпів посів ролик на пісню «Хочеш» Земфіри у виконанні Михайла Перегудова. А в номінації «Short, побери» перемогла робота з Ірландії «Зуби».
Перший фестиваль української класичної музики «Смальта» відбувся на території Національного заповідника «Софія Київська» у вихідні 5-го та 6 вересня. Метою мистецького заходу було ознайомлення широкого загалу зі славетним музичним здобутком українських композиторів ХVII–XX століть, наближення музичного мистецтва минулого до кожного українця. Програма фестивалю містила концерти просто неба, танцювальні виступи, цікаві лекції з історії музики для дітей та дорослих, виставку старовинних музичних інструментів, творчі майстер-класи від народних майстрів.
Протягом двох днів для шанувальників класики, киян і гостей міста у виконанні відомих музичних колективів прозвучали чудові твори українських композиторів XVII–XX ст.: Дмитра Бортнянського, Миколи Леонтовича, Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Станіслава Людкевича, Рейнгольда Глієра, Михайла Вербицького, Мирослава Скорика тощо.
Все хороше рано чи пізно закінчується, але це не привід сумувати, адже попереду нас чекає ще багато нового та незвіданого. Щойно у Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України завершився VI фестиваль оркестрової музики, як тут уже почали готуватися до сьомого фестивалю, початку якого лишилося чекати менше року.
«Ідея створення фестивалю оркестрової музики «Літні музичні промені» виникла кілька років тому. Ми вирішили ефективно використовувати літній час, а кияни та гості столиці відтепер мають можливість і в серпні відвідувати наші концерти. До того ж протягом не одного десятиліття Національний академічний симфонічний оркестр України влітку в Маріїнському парку проводить свої концерти, а ми започаткували в цей же період власні музичні традиції.
Наче хвилями котиться з 60-х років минулого століття пісня про «милий рідний край» Верховини у прекрасному виконанні Закарпатського народного хору (слова і музика Михайла Машкіна). Розмірено, потужно лине голос Бориса Єрьоменка.
Серце стискається від спогадів про ті часи, коли звучала ця пісня. Народ співав і працював, працюючи співав, звеличуючи розквіт і розмай Верховинського краю. І навіть славетний Іван Попович у подальшому не замінив того первинного, що плескалося барвами голосів Закарпатського народного хору.
Відпочиваючи на Верховинщині, ще Михайло Коцюбинський у своїх листах писав про цей край: «...Якби ви знали, який це дивовижний, майже казковий куточок, з густозеленими горами, з вічно шумливими гірськими ріками, чистий і свіжий наче вчора народився....звичаї гуцулів-номадів, які проводять усе літо зі своїми стадами на вершинах гір, настільки своєрідні й барвисті, що почуваєш себе перенесеним у якийсь новий, незнаний світ... Якби ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою...»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».