Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Людство пережило десятки тисяч воєн. Але Друга світова була найжахливішою за кількістю людських жертв, знищених матеріальних цінностей і наймасштабнішою за кількістю країн-учасників. У неї були втягнені понад 60 держав світу, а воєнні дії відбувалися на теренах 40 з них, до армій було мобілізовано понад 110 мільйонів осіб, а загальні людські втрати становлять близько 55 мільйонів, з яких 27 загинули на фронтах. Тривала вона 2194 дні і ночі.
Американський президент Рузвельт, виступаючи в сенаті США, так відгукнувся про військове протистояння: «Історія людства ще не знала такої страшної війни. Дай, Боже, щоб не знала і в майбутньому».
Не помилюсь, коли скажу, що Україна в ній постраждала чи не найбільше, зробивши при цьому гідний внесок у її завершення, адже мільйони українців воювали на всіх фронтах, а також в арміях країн антигітлерівської коаліції.
Хоча Європа не може повністю відмежуватися від Росії, вона змушена буде прийняти рішення про обмеження ролі російського газу в європейській енергетичній політиці і замінити його сировиною іншого партнера. Ним може стати Іран.
Якщо від’єднання Росії від західних фінансових ринків може бути ефективним, то це короткостроковий вплив. Росія не Північна Корея чи Куба — не можна її довгий час тримати в ізоляції. Зрештою, це не лежить у сфері чиїхось інтересів. Європа повинна, однак, прийняти у співпраці із США стратегічне рішення про обмеження ролі російського газу в європейському енергетичному міксі (нині 1/3 імпортованого газу походить із Росії). Багато держав залежить на 90–100% від російського газу — це Балтійські держави, Словаччина і Болгарія. Для Німеччини, ключового гравця в ЄС, російський газ становить 1/3 імпорту.
Кремль підготував доповідь про стан російського ВМФ та план дій, спрямованих на посилення морської потуги Росії.
Москва вважає ВМФ РФ одним із найважливіших інструментів російської закордонної політики і захисту інтересів Росії та її союзників на морях і океанах «за допомогою військових засобів». Збережеться поділ на чотири флоти (Тихоокеанський, Північний, Балтійський і Чорноморський) і Каспійську флотилію та чотири види морських сил: підводні, надводні, морську авіацію і берегову охорону.
Особливу увагу росіяни приділяють збереженню боєздатності морських стратегічних ядерних сил у складі двох груп атомних підводних човнів з балістичними ракетами: Північного і Тихоокеанського флотів.
Наближається 70-та річниця завершення Другої світової війни. Одним з її наслідків для Північної Азії став поділ Корейського півострова. У процесі розгрому Японії в серпні 1945 року радянські війська передислокувалися до Північної Кореї, а американські висадилися в Південній Кореї. Тоді символічною лінією поділу сфер впливу двох наддержав стала тридцять восьма паралель. Відтоді Корейський півострів пережив війну 1950–1953 років, періоди військово-політичної конфронтації, які неодноразово ставили на межу нової війни дві корейські держави.
Посилюється напруженість у зоні азербайджансько-вірменського конфлікту в Нагірному Карабаху. Наприкінці серпня поточного року в демілітаризованій зоні між Карабахом і Азербайджаном сталися найбільш масштабні перестрілки від часу досягнення улітку 1994 року угоди про припинення війни.
Бойові дії між Вірменією та Азербайджаном у Нагірному Карабаху тривали від 1988 року. Тоді навесні вірменська громадянська організація «Карабах» зажадала від влади тодішнього СРСР скасування рішення 1923 року про входження населеного переважно вірменами Нагірного Карабаху до складу Азербайджану як його автономії.
24 серпня 2015 року в Берліні відбулися переговори між канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Президентом Франції Франсуа Олландом та Президентом України Петром Порошенком. Організація цієї зустрічі була ініційована українською стороною, яка неодноразово висловлювала стурбованість посиленням напруження у зоні конфлікту на Донбасі.
Підготовка до берлінських переговорів супроводжувалася спекуляціями на тему відсутності у Берліні російських представників. Утім, міністерство закордонних справ Франції та німецькі дипломати вдалися до традиційних заяв щодо неможливості розбудови європейської безпеки «без Росії та проти неї».
На них, переконаний директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, виховувалися цілі покоління українців.
Зараз, через події на Донбасі, до України прикута увага всього світу. Політики, журналісти й експерти діляться враженнями, прогнозують їх наслідки. А ще — дивуються підступності Росії, яка розв’язала проти нас так звану гібридну війну.
А ось директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович дії сусідньої країни вважає цілком очікуваними.
— Для того, щоб зрозуміти, чому Росія веде проти нас неоголошену війну, варто згадати історію українсько-російських відносин, — говорить Володимир Михайлович.
Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років, Олександра Кольченка — до 10 років колонії суворого режиму.
У залі був присутній генеральний консул України в Ростові-на-Дону Віталій Москаленко і представники дипломатичних місій країн ЄС.
Після оголошення вироку Олег Сенцов і Олександр Кольченко заспівали Гімн України і вигукнули: «Слава Україні!»
Режисера Сенцова та активіста Олександра Кольченка російські спецслужби затримали в Криму в травні 2014 року. ФСБ оголосила, що вони є членами забороненої в Росії української організації «Правий сектор».
Українська політична еліта застигла в передчутті нового сезону. Розпочатися він має в останній день літа — 31 серпня. Саме на цей день заплановане парламентське засідання, на якому депутати мають намір проголосувати в першому читанні законопроект про зміни до Конституції.
Показово, що вже наступного дня — 1 вересня — розпочнеться чергова парламентська сесія. Відтак уже ні в кого немає сумнівів: нинішню сесію не закрили лише заради ухвалення конституційних змін.
Доводилося чути припущення, буцімто нова редакція Основного закону може кардинально перекроїти правила, за якими вже багато років живе владна вертикаль, та й держава в цілому.
Донецький «Шахтар» здобув важливий результат у Відні, де в останньому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів УЄФА розпочав протистояння з австрійським «Рапідом». Віце-чемпіони України записали до свого активу мінімальну перемогу, яка не дозволить розслаблятися наступного тижня в матчі-відповіді.
«Рапід» у домашньому поєдинку показав, за рахунок яких якостей зміг переграти на попередньому етапі кваліфікації амстердамський «Аякс». Якості ці характерні для європейських середняків — залізна ігрова дисципліна, висока фізична підготовка, яка дозволяє витримати досить високий темп протягом всіх 90 хвилин поєдинку.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».